Постанова

від 09.10.2015 по справі 815/5205/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5205/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г. П.

за участю секретаря: Піньковської О.С.

сторін:

позивач ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 32 від 24.05.2015 р., визнання досягнутим податкового компромісу, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Міндоходів в Одеській області № 32 від 24.05.2015 р. щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу; визнати досягнутим податковий компроміс щодо податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 17.10.2014р. про сплату грошового зобов'язання 21577,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5394,00 грн. та № НОМЕР_2 про сплату грошового зобов'язання 33543,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8386,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Міндоходів в Одеській області за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком» про застосування податкового компромісу щодо податкового зобов'язання, визначеного на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень, неправомірно прийнято рішення щодо непогодження податкового компромісу. Позивач вказує, що заява та податкове зобов'язання, щодо якого її подано, відповідають умовам податкового компромісу, передбаченим Податковим кодексом України. Товариством з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком» сплачено 5 відсотків від узгодженої суми податкового зобов'язання в межах строку тривалості процедури податкового компромісу, визначеного підрозділом 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України , отже є всі правові підстави для застосування податкового компромісу. Таким чином, позивач не погоджується з рішенням державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Міндоходів в Одеській області № 32 від 24.05.2015 р. щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу, вважаючи, що останнє є протиправним, прийнятим з порушенням норм податкового законодавства, відтак має бути скасованим, а податковий компроміс застосованим.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що рішення про непогодження застосування процедури податкового компромісу є правомірним, оскільки позивач сплатив 5 відсотків від узгодженої суми податкового зобов'язання з порушенням визначеного законом строку, тобто більше, ніж через 10 днів після подання заяви про застосування податкового компромісу.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах товариства з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком» (код ЄДРПОУ 36344027) з товариством з обмеженою відповідальністю «Континентмаш» (код ЄДРПОУ 38337514) за період червень-жовтень 2013 року.

За результатами перевірки складений акт № 95/22-214/36344027/5024 від 15.10.2014р., відповідно до висновків якого встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком»:

п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 33543,00 грн. за червень-жовтень 2013 р.;

п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у 2013 році у сумі 21577,00 грн.

На підставі акту № 95/22-214/36344027/5024 від 15.10.2014р. прийнято податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області:

№ НОМЕР_1 від 17.10.2014 р. про сплату 21577,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 5394,00 грн., застосованих за порушення п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України;

№ НОМЕР_2 від 17.10.2014 р. про сплату 33543,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 8386,00 грн., застосованих за порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, грошове зобов'язання визначено податковим органом за господарськими операціями позивача за червень-жовтень 2013 р.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.10.2014 р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2015р. відкрито провадження по справі № 815/9/15 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових-повідомлень рішень.

10.04.2015 р. позивач звернувся до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області із заявою про застосування податкового компромісу щодо грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 від 17.10.2014 р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 21577,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 5394,00 грн. та податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_2 від 17.10.2014 р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33543,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 8386,00 грн. (а.с. 12-14).

Відповідно до платіжного доручення №355 від 22.04.2014р. позивачем сплачено до Державного бюджету України податок на прибуток у сумі 1100,00 грн., згідно платіжного доручення №354 від 22.04.2015 р. сплачено до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 1800,00 грн., що становить 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов'язання (за основним платежем) (а.с. 15, 16).

Рішенням державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу № 32 від 24.04.2015р. повідомлено позивача про відсутність правових підстав для застосування податкового компромісу у зв'язку з встановленням факту несплати товариством з обмеженою відповідальністю «Біротікс-Ком» податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати, визнати податковий компроміс досягнутим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р., Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» №63-VIII від 25.12.2014р.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" розділ ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2 "Підрозділ 9-2. Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу".

Суд зазначає, що відповідно до абз.1 п.1 підрозділу 9-2 розділу ХХ Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Відповідно до п.11 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Як встановлено судом, позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 17.10.2014 р. в судовому порядку. На теперішній час у провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 815/9/15 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових-повідомлень рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.10.2014 р.

Відповідно до абз. 4 п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 3.12 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом Державної фіскальної служби України № 13 від 17.01.2015 р., досягнення податкового компромісу здійснюється за заявою про компроміс по податковому повідомленню-рішенню лише у разі відповідності заяви та податкового зобов'язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, та сплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній п. 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, у встановлені Кодексом терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.

Як встановлено судом та зазначено позивачем, на день звернення до відповідача із заявою про намір досягнення податкового компромісу - 10.04.2015 р., заявлене податкове зобов'язання було неузгодженим. Таким чином, 10.04.2015 р., у межах строку встановленого діючим законодавством для звернення платниками податків до контролюючих органів із заявою про застосування податкового компромісу, товариством з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подано заяву про застосування податкового компромісу.

Пунктами 2, 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку. Подання платником податків уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, контролюючий орган приймає рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків відповідно до статті 42 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу.

Якщо контролюючий орган повідомив платника податків про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, сума задекларованих зобов'язань вважається узгодженою/

У разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган проводить таку перевірку та за її результатами: приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства, сплата грошового зобов'язання за яким здійснюється у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу; складає довідку у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку. Податкове повідомлення-рішення або довідку контролюючий орган направляє платнику податків у порядку, передбаченому статтями 42 та 58 цього Кодексу.

Платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суми податкових зобов'язань у розмірі, передбаченому пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що підтверджено платіжними дорученнями №354 та №355 від 22.04.2014р.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказав, що в даному випадку податковий компроміс не може бути застосований у зв'язку з несплатою податкового зобовязання у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження податкового зобовязання.

Згідно приписів пункту 8 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Пункт 8 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначає суму податкового зобов'язання, яку платник податків має сплатити до бюджету, але не визначає строку, упродовж якого ця сума має бути сплачена.

Аналіз положень підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України надає підстави для висновку про те, що податковий компроміс є процедурою, яка (у випадку застосування по відношенню до податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження) розпочинається з дня подання платником податків відповідної заяви до контролюючого органу, триває не більше 70 календарних днів та закінчується днем сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань, визначених цим розділом.

Пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України також містить положення, згідно з якими визначено, що процедура податкового компромісу (як сукупність певних дій платника податків і податкового органу в межах визначеного цим підрозділом податкового режиму), встановлена цим підрозділом, поширюється на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

У контексті вирішення питання про строк, упродовж якого платник податків має сплатити податкове зобов'язання в разі звернення до податкового органу із заявою про намір досягнення податкового компромісу згідно з пунктом підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України означає, що таке зобов'язання має бути сплаченим в межах тривалості процедури досягнення податкового компромісу (70 календарних днів з дня подання заяви).

Суд констатує, що застосування до відносин з приводу укладення податкового компромісу положень п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, є безпідставним, адже норма пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України допускає виключення (крім випадків, встановлених цим Кодексом).

При цьому, суд враховує положення п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України, відповідно до якого одним із принципів податкового законодавство України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, та положення п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, за якими у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд зазначає, що посилання представника відповідача в обґрунтування своєї правової позиції виключно на положення Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, які затверджено наказом Державної фіскальної служби України №13 від 17.01.2015 р., не бере до уваги, оскільки цей наказ не зареєстровано у Міністерстві юстиції України, а Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, не встановлює нових норм права та має виключно рекомендаційний і роз'яснювальний характер щодо процедури застосування податкового компромісу посадовими особами Державної фіскальної служби.

Cудом встановлено, що позивач дотримався визначеної підрозділом 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України процедури укладення податкового компромісу: своєчасно подав до податкового органу заяву про намір досягнення податкового компромісу; сплатив до державного бюджету суму заниженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 відсотків такої суми в межах визначеного законом строку тривалості податкового компромісу (70 календарних днів).

Таким чином, твердження податкового органу про порушення позивачем 10-денного строку щодо сплати суми узгодженого податкового зобов'язання суд до уваги не приймає, оскільки воно суперечить положенням підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу №32 від 24.04.2015р., яке мотивоване відсутністю правових підстав для застосування податкового компромісу в зв'язку з встановленням факту несплати товариством з обмеженою відповідальністю «Біротікс-Ком» податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість у сумі, визначеній п. 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем відповідно до вимог норм діючого податкового законодавства, сплачено суму заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість в розмірі 5 відсотків такої суми, що підтверджується засвідченими належним чином копіями платіжних доручень №355 від 22.04.2014р. на суму 1100,00 грн., №354 від 22.04.2015 р. на суму 1800,00 грн., що становить 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов'язання (за основним платежем).

Щодо позовної вимоги про визнання досягнутим податкового компромісу щодо податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 17.10.2014р. про сплату 21577,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5394,00 грн. та № НОМЕР_2 про сплату 33543,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8386,00 грн. суд вважає, що вона підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики «Щодо деяких питань застосування податкового компромісу» №04-27/10-598 від 10.03.2015р. метою прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» серед іншого, була необхідність встановлення діалогу між державою та платниками податків, звільнення платників податків від фінансової, кримінальної та адміністративної відповідальності за умови сплати п'яти відсотків від суми заниження незадекларованих та/або неузгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, зменшення кількості адміністративних скарг до контролюючих органів та адміністративних позовів до суду платників податків на рішення контролюючих органів, а також необхідність забезпечення додаткових податкових надходжень до бюджету держави.

Згідно третього речення п.7 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України у таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.

Оскільки, заяву про намір досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.10.2014 р. товариством з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» подано до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області 10.04.2015 р. , то цей день є днем узгодження товариству з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» податкових зобов'язань, що визначені у податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.10.2014 р. в частині заявлених на податковий компроміс податкових зобов'язань.

Відповідно до абзацу 1 п.8 підрозділу 9-2 Розділу XX ПК України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» 10.04.2015 р. подано до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області заяву про намір досягнення податкового компромісу по податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.10.2014 р., і така заява відповідала вимогам, що передбачені підрозділом 9-2 розділу XX ПК України для такого виду заяв, а на вказану у заяві товариства з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» суму податкових зобов'язань поширювалася можливість застосування процедури податкового компромісу, що передбачений п.7 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України, то ця заява товариства з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» була достатньою підставою для застосування процедури податкового компромісу.

Узгоджену заявою від 10.04.2015 р. про намір досягнення податкового компромісу по податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.10.2014 р. суму податкових зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю В«Біротікс-комВ» сплачено до Державного бюджету України платіжними дорученнями №354 та №355 від 22.04.2014р., а тому з цього моменту податковий компроміс щодо зазначених податкових зобов'язань вважається досягнутим.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №32 від 24.05.2015 р., визнання досягнутим податкового компромісу,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Міндоходів в Одеській області №32 від 24.05.2015 р. щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу.

Визнати досягнутим податковий компроміс щодо податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_3 управління Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 17.10.2014р. про сплату 21577,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5394 грн. та № НОМЕР_2 про сплату 33543,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8386,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Біротікс-ком» витрати зі сплати судового збору у розмірі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.10.2015 року.

Суддя Самойлюк Г.П.

.