Ухвала

від 08.10.2015 по справі 824/1016/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1016/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О. П.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

08 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Білдінг" компанія" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до приватного підприємства "Білдінг" компанія" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до приватної "Білдінг" компанії про стягнення податкового боргу в розмірі 240994,37 грн.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 07 липня 2015 року позов задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: вул. Енергетична, 3-А, м. Чернівці, 58000; взята на облік в ДПІ у м. Чернівці з 05 грудня 2003 року за №1722, ідентифікаційний код 32726368.

Відповідно до поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 31 січня 2012 року Відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 196766,31 грн.

17 липня 2014 року податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати земельного податку (оренда землі) приватною "Білдінг" компанією.

За результатами перевірки 17 липня 2014 року складено акт №1426/24-12-15-03/32726368, який містить висновок про те, що відповідач порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

На підставі акту від 17 липня 2014 року ДПІ у м. Чернівцях 01 серпня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0018871503 за формою "Ш" про застосування штрафних санкцій з орендної плати за землю у розмірі 59280,22 грн.

Відповідачем вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржено, що свідчить про узгодженість зазначеного податкового зобов'язання.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 13 травня 2015 року за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю на загальну суму 240994,37 грн, яка виникла в результаті: несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2012 рік в розмірі 147547,74 грн; нарахованої пені за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 34139,41 грн; нарахованої штрафної санкції з орендної плати за землю у розмірі 59280,22 грн у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0018871503 форми "Ш" від 01 серпня 2014 року.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

У пункті 56.11 статті 56 Податкового кодексу України зазначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дано визначення, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що у зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ю" №2/1466 від 06 грудня 2010 року, яка на момент утворення досліджуваної заборгованості не була відкликана.

Крім того, відповідачем не надано доказів, на спростування доводів позивача або підтвердження погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3. статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Білдінг" компанія" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.