Постанова

від 22.09.2015 по справі 817/1810/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" вересня 2015 р. Справа № 817/1810/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

при секретарі Гунько Л.В. ,

за участю представника Відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" липня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у розмірі 8096,16грн.. Позов обґрунтовано тим, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, проте відповідач не сплатив відповідної суми.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів,вислухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що Сільськогосподарський виробничий кооператив "Україна" було платником фіксованого сільськогосподарського податку, починаючи з 01.01.2015р. зв'язку з внесенням змін до законодавства, підприємство звільнене від його сплати.

З матеріалів справи вбачається, що працівницям Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 призначені та виплачуються пенсії відповідно до п. «ж» ст.13 Закону України №1788-XII, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій (а.с.9-12).

Суд встановив, що Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області 15.01.2015 року виставило розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п."б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року. Місячний розмір, що підлягає до сплати становить 6113,97 грн.. Вказаний розрахунок отриманий головним бухгалтером підприємства 15.01.2015 року про що свідчить розписка останнього на розрахунку (а.с.6).

За змістом п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пп.«в»-«е» та «ж» ст.13 Закону №1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до п. «в»-«е» та «ж» ст.13 Закону №1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі ст.14 Закону №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у контексті ст.14 Закону №1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону №1788-XII.

Згідно з п.6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

За приписами п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п.6.8 Інструкції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 призначені та виплачуються пенсії відповідно до п.«ж» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як жінкам, які народили і виховали до 14-річного віку по п'ятеро і більше дітей та працювали у сільському господарстві, у зв'язку з чим їм призначено пенсію на пільгових умовах.

В силу вимог п."ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання. Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вищевказані пенсіонери набули право на пенсію за віком на пільгових умовах, яка відшкодовується за рахунок Державного бюджету, а не за рахунок коштів роботодавця.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 7 липня 2015 року №21-735а15.

Слід зауважити, що з 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, яким фіксований сільськогосподарський податок виключено з переліку загальнодержавних податків та зборів.

Отже, платники, які в 2014 році перебували на обліку як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 року зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми понесених з цієї дати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день звернення до суду відповідачем не внесено до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2015 року в загальній сумі 8096,16 грн.. Доказів про погашення заборгованості відповідачем не подано.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог, оскільки у відповідача наявний обов'язок до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2015 року в сумі 8097,16 грн..

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" липня 2015 р. скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" (код ЄДРПОУ 03775836) на користь Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області заборгованість за квітень-червень 2015 року по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 8096,16 грн..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" вересня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області вул. Соборна, 28,смт. Володимирець,Рівненська область,34300

3- відповідачу/відповідачам: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Україна" с.Новаки,Володимирецький район, Рівненська область,34334

- ,