Постанова

від 30.09.2015 по справі 817/1830/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"30" вересня 2015 р. Справа № 817/1830/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" липня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Полісся" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Полісся" (далі - СВК "Полісся") про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за червень 2015 року в сумі 995,05 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2015 у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Полісся" про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за червень 2015 року в сумі 995,05 грн. - відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі зазначив, що СВК "Полісся" має відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Крім того, підприємство з 01.01.2015 не є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що СВК "Полісся" відповідно до вимог чинного законодавства, є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

В силу вимог пп.1 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1058-ІV, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 для відповідних платників збору.

Відповідно до п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вказаним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII, при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним Фондом України після 1 січня 2004 року витрат на виплату та доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення таких пенсій чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного Фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі ст.14 Закону №1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у контексті ст.14 Закону №1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених для працівників підприємства відповідно до абз.1 п.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV.

Передбачений п.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно, конкретизований в Інструкції №21-1.

Так, згідно з п.6.1 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 п.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV.

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування, відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1, визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З наявних у справі доказів встановлено, що працівниці СВК "Полісся" ОСОБА_3 призначена та виплачується пенсія за віком на підставі п. В«жВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , як жінкам, які працюють в сільському господарстві та виховали п'ятеро чи більше дітей, що підтверджується копією довідки про розмір пенсії, копією протоколу про призначення пенсії (а.с.12, 19).

На виконання вимог п.6.4 Інструкції №21-1, УПФУ у Дубровицькому районі було надіслано СВК "Полісся" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII.

Відповідач отримав вищевказані розрахунки однак добровільно не відшкодував суми заборгованості.

Отримані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII, відповідач не оскаржив, а відтак фактично узгодив дану заборгованість.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що обов"язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV,, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-XII, покладений на підприємство.

Дана позиція підтверджена Верховним Судом України у постановах від 23.04.2013 у справі №21-113а13 та від 08.10.2013 у справі №21-310а13.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України (ч.1 ст.244-2 КАС України).

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що порушення судом норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, тому постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову. Апеляційна скарга за таких підстав підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 244-2, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" липня 2015 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Полісся" (с. Лісове Дубровицького району Рівненської області, 34121) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області (р/р 25083014366 в Дубровицькому відділенні Ощадбанку м. Дубровиця, МФО 333368, код 22553395) заборгованість по невідшкодованих витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за червень 2015 року в розмірі 995 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області вул.Миру,8,м.Дубровиця,Рівненська область,34100

3- відповідачу/відповідачам: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Полісся" с.Лісове,Дубровицький район, Рівненська область,34121

- ,