Постанова

від 09.10.2015 по справі 826/10750/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року                     № 826/10750/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Тех"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142204 від 11.02.15 р. Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

          На підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу від 20.01.15 р. №102 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Клін Тех” (код ЄДРПОУ 32344827) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Профі Сервіс Компані” (код ЄДРПОУ 38793780) за період з 01.09.14 р. по 30.09.14 р., про що складено акт від 29.01.15 р. №38/26-57-22-04-21/32344827.

          Згідно акту перевірки встановлено наступне.

          Відповідно до декларації з податку на додану вартість ТОВ “Клін Тех” за вересень 2014 р. задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 296 912 грн.

          Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вересень 2014 р. виявлено його завищення у сумі 278 690 грн.

          Вказана сума податкового кредиту внесена платником до податкової декларації на підставі взаємовідносин з ТОВ "Профі Сервіс Компані” згідно договору поставки від 05.12.13 р. №05/12П, згідно якого останнє зобов'язалося поставити та передати у власність покупця товар, визначений специфікаціями.

          На виконання умов договору поставка товару оформлена відповідними накладними №490 від 01.09.14 р. на суму 55 936, 8 грн., ПДВ 9322, 8 грн., №491 від 04.09.14 р. на суму 51 682, 8 грн., ПДВ 8613, 8 грн., №493 від 12.09.14 р. на суму 49 481, 04 грн., ПДВ 8246, 84 грн., №494 від 17.09.14 р. на суму 51 672 грн., ПДВ 8612 грн., №496 від 22.09.14 р. на суму 4965, 2 грн., ПДВ 8275, 2 грн., №497 від 25.09.14 р. на суму 55962 грн., ПДВ 9327 грн. (всього 314 358, 84 грн., ПДВ 52 397, 64 грн.).

          Також між сторонами укладено договір про надання послуг з прибирання від 12.08.13 р. №1, згідно умов якого ТОВ "Профі Сервіс Компані” зобов'язалося надати клінінгові послуги (послуги з прибирання) у приміщеннях та на територіях, визначених замовником.

          До перевірки надано акти виконаних робіт від 30.09.14 р. №№501-539 на суму 1 672 141, 42 грн., ПДВ 278 690, 25 грн., а також податкові накладні згідно переліку.

          Виходячи з наданих до перевірки актів виконаних робіт та податкових накладних, встановлено маніпулювання податковою звітністю, а саме: дроблення податкових накладних з сумою ПДВ, що не перевищує 10 000 грн., з метою приховування номенклатури отриманих товарів (робіт, послуг) та відповідно, уникнення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги п. 201.4, 201.7 ст. 201 та аб. 11 підрозділу 2 розділу ХХ 73 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість — продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку в одній податковій накладній становить понад 10 000 грн. Наприклад, при прибиранні приміщень за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53 складено 5 податкових накладних на загальну суму 32 271, 41 грн., і податкові накладні не зареєстровані в ЄРПН.

          Аналізом наявної інформації в органах ДПС стосовно ТОВ Профі Сервіс Компані” не встановлено реєстрації податкових накладних на надання клінінгових послуг, натомість встановлено реалізацію продовольчих товарів тощо, тобто, господарська діяльність вказаного підприємства не має відношення до надання клінінгових послуг.

          За висновками перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2014 р. на загальну суму 278 690 грн.

          За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0000142204 від 11.02.15 р., згідно якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 278 690 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 69 673 грн.

          Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Клін Тех” - вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

          Позивач зазначає, що всі первинні документи на виконання укладених з ТОВ “Профі Сервіс Компані” договорів, зокрема, і щодо договору про надання послуг з прибирання від 12.08.13 р. №1, оформлені належним чином, послуги з прибирання надані в повному обсязі згідно підписаних актів.

          Під час проведення перевірки не надано оцінку взаємовідносин між учасниками господарських операцій, тоді як взято до уваги дані податкового обліку.

          Позивач зазначає, що у нього відсутній обов'язок перевіряти фінансовий стан своїх контрагентів та можливість здійснення ними господарської діяльності перед укладенням договорів.

          Відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві — пояснень на позов не надав, представника до судового засідання не скерував.

          Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

          Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

          Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

          Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

          Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

          Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

          Тобто, для проведення позапланової документальної виїзної перевірки з підстав п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України необхідним є скерування платнику письмового запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, та відсутність відповіді або надання неналежної відповіді.

          Згідно матеріалів справи відсутні докази скерування позивачу запиту податкового органу про надання пояснень та документів, в акті перевірки інформація щодо скерування такого запиту відсутня. За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про те, що перевірка позивача проведена за наявності підстав, передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

          Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

          Згідно пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

          Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

          У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

          Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

          Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

          Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

          Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

          Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

          В даному випадку суд не вважає обґрунтованим висновок податкового органу про неправомірне заниження податку на додану вартість в вересні 2014 р. на суму 278 690 грн. внаслідок включення до податкового кредиту виписаних ТОВ “Профі Сервіс Компані” податкових накладних, а саме.

          Згідно змісту акту перевірки (п. 2.9) при її проведенні використано інформацію автоматизованих інформаційних систем ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві: Податковий блок “Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів”, договір оренди нерухомого майна, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки.

          Тобто, власне договори, укладені між позивачем та ТОВ “Профі Сервіс Компані”, а також інші первинні документи щодо договірних відносин між сторонами податковим органом не вивчались, що є порушенням вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

          Згідно змісту акту перевірки висновок податкового органу щодо незаконності включення позивачем до податкового кредиту сум за податковими накладними ТОВ “Профі Сервіс Компані” ґрунтується на тому, що, на думку податкового органу, товариство фактично не надає послуги прибирання (клінінгові послуги), а також встановлено маніпулювання податковою звітністю, а саме: дроблення податкових накладних з сумою ПДВ, що не перевищує 10 000 грн., з метою приховування номенклатури отриманих товарів (робіт, послуг) та відповідно, уникнення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

          Під час розгляду справи позивачем надано суду -

          договір поставки №05/12П від 05.12.13 р., укладений позивачем з ТОВ “Профі Сервіс Компані”, згідно умов якого останнє як продавець зобов'язалося поставити товар, визначений специфікаціями, а також накладні №490 від 01.09.14 р. на суму 55 936, 8 грн., ПДВ 9322, 8 грн., №491 від 04.09.14 р. на суму 51 682, 8 грн., ПДВ 8613, 8 грн., №493 від 12.09.14 р. на суму 49 481, 04 грн., ПДВ 8246, 84 грн., №494 від 17.09.14 р. на суму 51 672 грн., ПДВ 8612 грн., №496 від 22.09.14 р. на суму 4965, 2 грн., ПДВ 8275, 2 грн., №497 від 25.09.14 р. на суму 55962 грн., ПДВ 9327 грн. (всього 314 358, 84 грн., ПДВ 52 397, 64 грн.), товарно-транспортні накладні та картку №144 складського обліку щодо отримання та обліку отриманого товару;

          договір про надання послуг від 01.12.13 р. №01/12-13ЩП, укладений позивачем з ТОВ “Профі Сервіс Компані”, згідно умов якого останнє як виконавець зобов'язалося надавати послуги по виконанню комплексу робіт з щоденного прибирання згідно переліку об'єктів; дія договору до 31.12.14 р., а також акти виконаних робіт від 30.09.14 р. №№525-530 та податкові накладні від 30.09.14 р. №№54-59 (всього на суму 674 633, 49 грн., в т.ч. 112 439, 12 грн. ПДВ);

          договір про надання послуг від 01.12.13 р. №01/12-13КП, укладений позивачем з ТОВ “Профі Сервіс Компані”, згідно умов якого останнє як виконавець зобов'язалося надавати послуги по виконанню комплексу робіт з щоденного прибирання згідно переліку об'єктів; дія договору до 31.12.14 р., а також акти виконаних робіт від 30.09.14 р. №№501-524 та податкові накладні від 30.09.14 р. №№30-53 (всього на суму 173 279, 91 грн., в т.ч. 28 879, 98 грн. ПДВ);

          договір про надання послуг від 01.12.13 р. №П-01/12, укладений позивачем з ТОВ “Профі Сервіс Компані”, згідно умов якого останнє як виконавець зобов'язалося надавати послуги по виконанню комплексу робіт з щоденного прибирання згідно переліку об'єктів; дія договору до 31.12.15 р., а також акти виконаних робіт від 30.09.14 р. №№531-539 та податкові накладні від 30.09.14 р. №№60-69 (всього на суму 509 842, 18 грн., в т.ч. 84 973, 71 грн. ПДВ).

          Згідно проведених розрахунків саме з сум ПДВ за цими договорами складається нарахована сума ПДВ, на яку збільшено податкове зобов'язання позивачу згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

          Проте, згідно змісту акту перевірки зазначено про оформлення ТОВ “Профі Сервіс Компані” податкових накладних на підставі договору від 12.08.13 р. №1, який відсутній в матеріалах справи.

          У наданих позивачем копіях податкових накладних до вищевказаних договорів посилання на договір від 12.08.13 р. №1 відсутнє; на яких підставах податковий орган вказав у акті перевірки вказаний договір також незрозуміло у зв'язку з відсутністю його представника та пояснень по справі.

          Згідно змісту акту перевірки висновок податкового органу про порушення при оформленні ТОВ “Профі Сервіс Компані” податкових накладних від 31.09.14 р. вимог ст.1, п. 2 ст. 3, п. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п.1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88, ґрунтується на тому, що вони видані та отримані позивачем без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

          Тобто, жодних порушень в оформленні вказаних первинних документів не встановлено, тоді як податковий орган посилається на відсутність, на його думку, мети реального настання правових наслідків.

          За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про оформлення вказаних податкових накладних на порушення вищевикладених положень законодавства, тим більше, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є лише пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 102. п.п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

          Окремо суд зазначає, що встановлення податковим органом порушень податкового законодавства у діях інших суб'єктів господарювання, ніж позивач, в будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про наявність порушень податкового законодавства у господарській діяльності всіх контрагентів порушника.

          Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі Інтерсплав проти України суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

          Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

          Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Позовні вимоги задовольнити.

          2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000142204 від 11.02.15 р. Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

           3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Клін Тех” (код ЄДРПОУ 32344827) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 М.А. Бояринцева