Постанова

від 09.10.2015 по справі 826/11399/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року № 826/11399/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Принтстройдизайн" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Принтстройдизайн» (надалі - позивач або ПП «Принтстройдизайн») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2014 № 0005612201.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, оскільки ПП «Принтстройдизайн» не порушувало вимог Податкового кодексу України, а реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП «Вертикаль Будсервіс» підтверджується належним чином оформленими первинними обліковими документами.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийнято у межах наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку ПП «Принтстройдизайн».

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Принтстройдизайн» (код ЄДРПОУ 35710099) з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Вертикаль Будсервіс» (код ЄДРПОУ 34966741) за липень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.12.2014 № 588/26-57-22-01-10/35710099 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що у період, який перевірявся, ПП «Принтстройдизайн» було зареєстровано платником ПДВ з 19.06.2008 року.

Зокрема, у ході проведення перевірки та під час розгляду справи встановлено, що між ПП «Вертикаль Будсервіс» (Постачальник) та ПП «Принтстройдизайн» (Покупець) укладено договір поставки № ВЕ010514 від 01.05.2014 року.

Згідно умов вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, згідно заявок, а Покупець прийняти його і оплатити. Назва та кількість товару вказуються у заявці (п. 2.1 Договору). Покупець оплачує поставлений товар за ціною, передбаченою у рахунку-фактурі та видатковій накладній, які надаються до кожної поставки (п. 3.1 Договору). Згідно пункту 4.2 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується доставити товар на склад Покупця своїм автотранспортом або автотранспортом організації-перевізника на склад Покупця за адресою: м. Київ, вул. Довженко, 3.

В акті перевірки зазначено, що ПП «Принтстройдизайн» в липні 2014 року отримало від ПП «Вертикаль Будсервіс» видаткові та податкові накладні на загальну суму 664958,22 грн., у т.ч. ПДВ 110826,37 грн. (номенклатура поставки - картриджи, папір, плівка тощо). Перелік вказаних накладних та їх реквізити визначені в Акті перевірки у табличному вигляді (т. 1 а.с. 6-14).

Зазначено, що суми ПДВ за вказаними податковими накладними включено ПП «Принтстройдизайн» до податкового кредиту відповідного періоду та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ.

Надалі ДПІ зазначає, що ПП «Вертикаль Будсервіс» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Вид діяльності - 71.11 - діяльність у сфері архітектури.

Згідно з базою АС «Податковий Блок» ПП «Вертикаль Буд сервіс» сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «ПКХУ» (не є контрагентом позивача за спірними операціями). ТОВ «ПКХУ» перебуває на обліку у ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, стан підприємства « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, вид діяльності 10.32 - виробництво фруктових та овочевих соків.

Згідно з інформацією з ЄДРПН встановлено що ТОВ «ПКХУ» з основними покупцями за липень 2014 року, не зареєстровано жодної накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Встановлено, що підприємство ТОВ «ПКХУ» не має будь-яких складських приміщень, транспортних засобів, основних засобів, в тому числі устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Враховуючи наведене, ДПІ в Акті перевірки прийшла до висновку, що фінансово-господарська діяльність ПП «Принтстройдизайн» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ПП «Принтстройдизайн», фінансово-господарські відносини між ПП «Принтстройдизайн» та ПП «Вертикаль Будсервіс» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків. Втім, в Акті перевірки не зазначено з чого конкретно наведене випливає та чим підтверджується.

Враховуючи наведене, ДПІ у розділі «Висновок» Акту перевірки прийшла до висновку про порушення ПП «Принтстройдизайн» вимог пп.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу що призвело до завищення залишку від'ємного значення за липень 2014 на суму 77 452,00 грн. та до заниження податку на додану вартість за липень 2014 на суму 33 374,00 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.12.2014 № 0005612201, відповідно до якого позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 33 374 грн. за основним платежем та на 8 343,50 грн. за штрафними санкціями.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час проведення спірних операцій та формування податкових вигод), а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірного рішення.

Зокрема, висновки ДПІ ґрунтуються на обставинах взаємовідносин контрагента позивача з іншою особою ТОВ «ПКХУ», з якою позивач не вступав у господарські відносини, та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ПП «Вертикаль Будсервіс».

Так, акт перевірки не містить як аналізу дотримання податкової дисципліни позивачем та його контрагентом, так і доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин, зокрема, не вбачається відхилень між сумами задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту між позивачем та ПП «Вертикаль Будсервіс».

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відтак, спірне рішення, прийняте на підставі зазначених висновків, є таким, що не відповідає критерію обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, тобто вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, та, відповідно, не може вважатися правомірним.

У той же час, сукупність наданих позивачем первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту по взаємовідносинам із контрагентом ПП «Вертикаль Будсервіс».

Зокрема, до матеріалів справи залучено: Договір поставки № ВЕ010514 від 01.05.2014 року (т. 1 а.с. 55,56); рахунки-фактури (т. 1 а.с. 57-69); підписані сторонами угоди видаткові накладні (т. 1 а.с. 70-70-79); належним чином оформлені податкові накладні від 01.07.2014 № 4 на загальну суму з ПДВ 59576,40 грн., від 03.07.2014 № 30 на загальну суму з ПДВ 157982,80 грн., від 08.07.2014 № 60 на загальну суму з ПДВ 56556 грн., від 14.07.2014 № 101 на загальну суму з ПДВ 103139,47 грн., від 15.07.2014 № 112 на загальну суму з ПДВ 56556 грн., від 21.07.2014 № 163 на загальну суму з ПДВ 92838,82 грн., від 25.07.2014 № 194 на загальну суму з ПДВ 56817,20 грн., від 31.07.2014 № 239 на загальну суму з ПДВ 81491,53 грн.; платіжні доручення щодо здійснення розрахунків.

Слід зазначити, що до матеріалів справи позивачем залучено договори суборенди нежитлового приміщення № ТТ-24 від 01.03.2013 та № ТТ-47 від 07.08.2013, укладених між ТОВ «Технократ» та ПП «Принтстройдизайн», відповідно до яких позивач орендує нежилі офісні приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. О.Довженка, 3, що в свою чергу свідчить про фактичну наявність у позивача приміщень та їх знаходження за адресою, визначеною у договорі поставки.

У зв'язку із наведеним та на підтвердження зв'язку спірних операцій із господарської діяльністю позивача позивачем надано до матеріалів справи договори та первинні документи, укладені з ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Група Рітейлу України», ПП «Принт-Сервіс», ПП «Крона Папір», ТОВ «Леруа Мерлен Україна», ТОВ «Епіцентр-К» тощо, відповідно до яких позивачем реалізовувалися придбані у третьої особи товари (витратні матеріали - картриджи, папір, плівка тощо).

Відтак, сукупність вказаних матеріалів підтверджує фактичне виконання спірних операцій, а також їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

ДПІ в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України та з урахуванням сутності операцій, не доведено належними та допустимими доказами обсягу та характеру ресурсів, які були необхідні контрагенту позивача для виконання спірних операцій, але були відсутні, та у цьому контексті ДПІ не надано податкової звітності контрагента, з якої б вбачалась відсутність у контрагента умов та ресурсів, необхідних для здійснення операцій. При цьому суд враховує, що вказані операції по суті носили характер перепродажу продукції, що не заборонено законодавством та не потребує значних трудових та організаційних ресурсів для організації виконання таких операцій.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов'язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»).

У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Принтстройдизайн» -задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.12.2014 №0005612201.

3. Судові витрати в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. стягнути на користь Приватного підприємства "Принтстройдизайн" (код ЄДРПОУ 35710099) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева