Постанова

від 06.10.2015 по справі 826/13304/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року № 826/13304/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнстрім" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.04.15 р. №0002452201 (форма "Р") про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 339 007, 5 грн., у тому числі, 271 206 грн. за основним платежем та 67 801, 5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі наказу щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 18.12.14 р. №1562-П, пп. 75.1.2 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнстрім" (код 32913258) з питань взаємовідносин з ТОВ "Трейдбор" (п.н. 38124130) за період з 01.07.14 р. по 31.08.14 р., про що складено акт від 24.12.14 р. №10455/26-51-22-01/32913258.

Згідно акту встановлено наступне.

За період з 01.07.14 р. по 31.08.14 р. ТОВ "Менйстрім" задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 164 745 грн.

14.03.14 р. між ТОВ "Мейнстрім" (замовник) та ТОВ "Трейдбор" (виконавець) укладено договір №41-14-03Т про надання послуг, згідно якого виконавець зобов'язався виконувати послуги згідно переліку.

Згідно додатку №5 від 04.06.14 р. до договору виконавець зобов'язався надати послуги з розміщення рекламно-інформаційних матеріалів по компанії ТОВ "Метінвест холдинг" на Інтернет сайтах у травні-червні 2014 р. згідно медіа-плану. Вартість послуг - 528 636 грн., в т.ч. ПДВ 88 106 грн.

Згідно додатку №6 від 10.06.14 р. до договору виконавець зобов'язався надати послуги з розміщення рекламно-інформаційних матеріалів по компанії ТОВ "Метінвест холдинг" на Інтернет сайтах у червні-липні 2014 р. згідно медіа-плану. Вартість послуг - 399 556 грн., в т.ч. ПДВ 66 576 грн.

Згідно додатку №7 від 19.06.14 р. до договору виконавець зобов'язався надати послуги з розміщення рекламно-інформаційних матеріалів по компанії ТОВ "Метінвест холдинг" на Інтернет сайтах у червні-липні 2014 р. згідно медіа-плану. Вартість послуг - 858 654 грн., в т.ч. ПДВ 143 109 грн.

За вказаним договором позивач отримав від ТОВ "Мейнстрім" наступні податкові накладні: №63 від 14.07.14 р. на суму 528 636 грн., у т.ч. ПДВ 88 106 грн., №40 від 11.08.14 р. на суму 399 456 грн., у т.ч. ПДВ 66 576 грн., №41 від 11.08.14 р. на суму 858 654 грн., у т.ч. ПДВ 143 109 грн. (всього на суму 1 786 746 грн., у т.ч. ПДВ 297 791 грн.).

Прийняття послуг оформлено актами №63 від 14.07.14 р., від 11.08.14 р. на вказані суми.

Позивачем проведено розрахунки за договором в повному обсязі.

Вказані суми ПДВ включені ТОВ "Мейнстрім" до реєстру отриманих податкових накладних в липні та серпні 2014 р.

Відповідно до автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "Мейнстрім" задекларовано податкового кредиту по операції з ТОВ "Трейдбор" на суму 88 106 грн. та 209 685 грн.

До Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшов акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.14 р. №1760/26-59-22-08/38124130 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Трейдбор" (код ЄДРПОУ 38124130) з питання дотримання вимог податкового законодавства про проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.14 р. по 30.09.14 р.", згідно якого не підтверджено реальність здійснення операцій з отримання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Трейдбор" у контрагентів продавців та операції з продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за період з 01.07.14 р. по 30.09.14 р.; відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 22, 135, 185 Податкового кодексу України по операціях з отримання товарів (робіт, послуг) у підприємств-продавців ТОВ "Трейдбор" та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за вказаний період.

Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період липень, серпень 2014 р. в сумі 271 206 грн., в т.ч. за липень 2014 р. в сумі 88 106 грн., серпень 2014 р. в сумі 183 100 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.15 р. №0000302201 (форма "Р") про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 406 809 грн., у тому числі, 271 206 грн. за основним платежем та 135 603 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.03.15 р. №5164/10/26-15-10-05-35 податкове повідомлення-рішення від 21.01.15 р. №0000302201 скасовано в частині штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині залишено без змін.

За результатами розгляду первинної скарги Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 24.04.15 р. №0002452201 (форма "Р") про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 339 007, 5 грн., у тому числі, 271 206 грн. за основним платежем та 67 801, 5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.06.15 р. №12604/6/99-99-10-01-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24.04.15 р. №0002452201 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейнстрім" - вважає податкове повідомлення-рішення від 24.04.15 р. №0002452201 протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач здійснює свою діяльність на ринку рекламних послуг та надає послуги з розміщення рекламних матеріалів, проведення рекламних кампаній, відносин з громадськістю, тощо.

Для здійснення своєї діяльності позивачем укладено договір №330/11-13 від 20.11.14 р. з ТОВ "Метінвестхолдінг" про надання рекламних послуг, на виконання якого позивачем укладено з ТОВ "Трейдбор" додатки до договору №41-14-03Т від 14.03.14 р. №№5,6,7.

Зобов'язання за вказаними додатками до договору виконані в повному обсязі, рекламно-інформаційні матеріали про ТОВ "Метінвестхолдінг" дійсно розміщені у червні-липні 2014 р. на інтернет-сайтах згідно переліку, на виконання зобов'язань належним чином оформлено всі первинні документи - акти приймання-передачі, податкові накладні, виставлені рахунки-фактури.

Ці, а також інші документи надані податковому органу під час перевірки.

Позивач не може нести відповідальність за діяльність своїх контрагентів, тоді як в даному випадку податковим органом висновок про порушення позивачем законодавства зроблено на підставі висновків акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.14 р. №1760/26-59-22-08/38124130 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Трейдбор" (код ЄДРПОУ 38124130) з питання дотримання вимог податкового законодавства про проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.14 р. по 30.09.14 р.".

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Також відповідач зазначив, що в ході перевірки встановлено, що позивач формує податковий кредит за допомогою підприємств, що мають ознаки фіктивності, а фінансово-господарські взаємовідносини з цими підприємствами не мають реального характеру.

Контрагент позивача - ТОВ "Трейдбор" - за договірними відносинами з яким позивачем сформовано податковий кредит, за липень 2014 р. задекларовано податкові зобов'язання на загальну суму 22 552 868 грн. ПДВ в кількості 94 контрагентів-покупців, виписано податкові накладні в сумі 22 417 341 грн. ПДВ в кількості 2 199 накладних, в один день в сумі ПДВ до 10 000 грн., за серпень 2014 р. - на суму 25 175 868 грн. ПДВ в кількості 88 контрагентів-покупців, виписано податкових накладних на суму 25 175 083, 3 грн. в кількості 2 323 накладних в один день по сумі ПДВ до 10 000 грн.

ТОВ "Трейдбор" проводить транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Предметом договорів між позивачем та ТОВ "Трейдбор" є послуги нематеріального характеру, і їх результати не набувають матеріального вигляду. В актах приймання-здачі вказаний лише перелік послуг, без розкриття їх змісту та обсягу.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, для проведення позапланової документальної виїзної перевірки з підстав п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України необхідним є скерування платнику письмового запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, та відсутність відповіді або надання неналежної відповіді.

Згідно матеріалів справи перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнстрім" (код 32913258) з питань взаємовідносин з ТОВ "Трейдбор" (п.н. 38124130) за період з 01.07.14 р. по 31.08.14 р., про що складено акт від 24.12.14 р. №10455/26-51-22-01/32913258, проведена після скерування податковим органом запитів на адресу позивача від 17.09.14 р. №8951/10/26-51-22-01, від 29.10.14 р. №11544/10/26-51-22-01 та отримання відповіді листами від 26.09.14 р. №2609/489 та 17.11.14 р. №1711/573 з додаванням документів, яких, на думку відповідача, недостатньо, що і стало підставою для проведення перевірки згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з нижченаведеними положеннями ПК України (в редакції на час проведення спірних операцій та формування податкових вигод), а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірного рішення.

Зокрема, висновки ДПІ ґрунтуються на обставинах взаємовідносин контрагента позивача з іншою особою, з якою позивач не вступав у господарські відносини, та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "Трейдбор". Так, акт перевірки не містить як аналізу дотримання податкової дисципліни позивачем та його контрагентом, так і доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин, зокрема, не вбачається відхилень між сумами задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту між позивачем та ТОВ "Трейдбор". З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відтак, спірне рішення, прийняте на підставі зазначених висновків, є таким, що не відповідає критерію обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, тобто вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, та, відповідно, не може вважатися правомірним.

У той же час, сукупність наданих позивачем первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту по взаємовідносинам із контрагентом.

Відтак, сукупність вказаних матеріалів підтверджує фактичне виконання спірних операцій, а також їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

ДПІ в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України та з урахуванням сутності операцій, не доведено належними та допустимими доказами обсягу та характеру ресурсів, які були необхідні контрагенту позивача для виконання спірних операцій, але були відсутні, та у цьому контексті ДПІ не надано податкової звітності контрагента, з якої б вбачалась відсутність у контрагента умов та ресурсів, необхідних для здійснення операцій.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов'язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»).

У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.04.2015 року № 0002452201.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнстрим" (код ЄДРПОУ 32913258) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева