Рішення

від 24.09.2015 по справі 308/5545/15-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/5545/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

Головуючого судді Стефанишин М.М.

при секретарі Савчур С.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 від імені якого діє представник ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «СВЕМОН -ЗАХІД» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

15.05.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 26.06.2013 року по 31.10.2014 року він працював на посаді сторожа в ПАТ«СВЕМОН-ЗАХІД», та 31.10.2014 року був звільнений за власним бажанням. Також з 03.11.2014року по 03.04.2015року працював вартівником в ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» з оплатою праці згідно штатного розкладу та 03.04.2015р. згідно наказу №23-К був звільнений з роботи за власним бажанням.

Однак, в порушення трудового законодавства ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» не провело з ним розрахунку у день звільнення та термін затримки виплати заробітної плати за період з 26.06.2013р по 03.04.2015р. станом на день подання позову перевищив 660 днів(майже 22 місяці). Зазначає, що розмір заборгованості невиплаченої заробітної плати за період з 26.06.2013р. по 31.10.2014р. складає суму у розмірі 19488,00 грн. та за період з 03.11.2014р.по 03.04.2015р. складає суму у розмірі 7308,00 грн., загальна сума заборгованості складає 26796,00 грн. Окрім того вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити компенсацію за затримку понад 23 місяці в розмірі 28014,00грн. Також просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн. Під час розгляду справи в суді, позивачем було подано уточнення до позовних вимог відповідно до яких просить стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію в загальному розмірі 49938, 00 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000.00 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та письмових уточненнях до позовних вимог. Вказав, що письмово позивач не звертався з вимогами до Закарпатської Філії ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД», ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» про виплату йому заборгованості по заробітній платі, копії наказів про прийняття ОСОБА_2 на роботу та його звільнення з роботи в зазначених товариствах надати суду не має можливості, розрахунку заборгованості по заробітній платі немає, трудову книжку на огляд суду надати не може.

Представник відповідача ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином. До суду представником ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» подано письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач в період з 26.06.2013р. по 31.10.2014р. працював на посаді сторожа в Закарпатській Філії ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД», у м.Ужгород, код ЄДРПОУ ВП 01190161, що знаходиться та зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується записом в трудовій книжці ОСОБА_2 Зазначає, що Закарпатська Філія ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» є відокремленим підрозділом, має свій окремий розрахунковий рахунок, баланс та печатку, самостійно здійснює прийом на роботу працівників, запис в трудовій книжці та виплату їм заробітної плати. Стверджує, що оскільки заборгованість по заробітній платі перед позивачем виникла саме у Закарпатської Філії, то безпосередньо ПАТ «Свемон-Захід» є неналежним відповідачем по справі. На підтвердження проведення розрахунку з позивачем по виплаті заробітної плати з свого боку, за період роботи останнього з 30.12.2014р.по 09.04.20115р. надає копії відомостей розподілу заробітної плати та платіжних доручень на підтвердження здійснення виплати. Вказує, що оскільки ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» станом на час розгляду справи в суді з позивачем було проведено повний розрахунок при звільненні, то в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, приходить до наступного висновку .

Як встановлено у судовому засіданні, згідно наказу №20/ос-к від 26.06.2013 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду сторожа в Закарпатську Філію ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД», про що зроблено відмітку за №19 в його трудовій книжці на стор.24.

Згідно наказу №61 від 31.10.2014року позивача звільнено з роботи за власним бажанням згідно ст.38 КзпП України з Закарпатської Філії ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» .

Встановлено, що згідно наказу №71-К від 03.11.2014року позивач був прийнятий на роботу вартівником в ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» та 03.04.2015р. згідно наказу № 23-К його було звільнено з роботи за власним бажанням.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Львівській області, виданої 01.06.2012р.серія АА за №570230 Публічне акціонерне товариство «СВЕМОН-ЗАХІД» є юридичною особою, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код 23884450, керівником якого є ОСОБА_3

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.09.2015р. підтверджено статус юридичної особи відокремленого підрозділу: Закарпатська Філія ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД», що перебуває на обліку в головному управлінні статистики та ДПІ у м.Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області, код 38766427, як платник податку, місцезнаходження м.Ужгород, вул.Огарьова,б.10., ідентифікаційний код 01190161 , керівник ОСОБА_4

Відповідно до наданих відповідачем відомостей розподілу заробітної плати за період роботи з 03.11.2014р. по 03.04.2015р. в ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» ОСОБА_2А була нарахована заробітна плата : за листопад 2014р в розмірі 979,76 грн., за грудень 2014р. в розмірі 979,76 грн, за січень 2015р. в розмірі 979.76 грн., за періоди лютий - квітень 2015р. в розмірі 2431,62 грн, та здійснено виплату останньої, що стверджується платіжними дорученнями №825 від 30.12.2014р., №1979 від 24.02.2015р., №2086 від 09.04.2015р, № 2087 від 09.04.2015р., №2165 від 27.05.2015р. ПАТ «ПриватБанк».

В судовому засіданні встановлено, та представником позивача підтверджено, що ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» самостійно здійснено виплату середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати ОСОБА_2 станом на 04.06.2015року, в розмірі 2019,94грн., що стверджується платіжним дорученням №2196 від 04.06.2015р.

Таким чином, на час розгляду справи в суді з позивачем проведено повний розрахунок по виплаті заробітної плати за період роботи останнього в ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» з 03.11.2014р. по 03.04.2015року та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно ст. 117 КЗпП України у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України при відсутності суперечки про їхній розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за увесь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами доведено, що розрахунок з позивачем за період його роботи 5 місяців на посаді вартівника з 03.11.2014року по 03.04.2015р в ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» проведено в повному обсязі.

Вимоги, щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період роботи з 26.06.2013 року по 31.10.2014 року в Закарпатській Філії ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в Закарпатську Філію ПАТ «СВЕМОН - ЗАХІД» м.Ужгород, та працював на посаді сторожа до 31.10.2014р. , про що свідчить запис у його трудовій книжці.

Закарпатська Філія ПАТ «СВЕМОН -ЗАХІД» відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є зареєстрованим відокремленим підрозділом, місцезнаходження якого м.Ужгород, вул.Огарьова,Б.10., здійснює підприємницьку діяльність, керівником є ОСОБА_4, знаходиться на обліку у ДПІ м.Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області, як платник податку, має свою печатку .

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Статтею 30 вказаного Кодексу передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається з вищевикладених норм трудового законодавства, законодавства про оплату праці, обов'язок по її виплаті лежить на роботодавцеві, власнику або уповноваженому ним органу.

В даному випадку, роботодавцем позивача в період з 26.06.2013року по 31.10.2014 рік є саме Закарпатська філія ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» , яка і повинна нести відповідальність за своєчасність і повноту виплати заробітної плати .

Та обставина, що Закарпатська філія підприємства зареєстрована як самостійний платник податків, зборів та соціальних виплат по місцю її знаходження, дає підстави для висновку про те, що вона є також відповідальною за виплату заробітної плати працівникам філії.

Стосовно вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 2371 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Підставою для відшкодування моральної шкоди є моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належно доведені.

Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.

Таким чином, факт моральних страждань та їх зв'язок з порушенням законних прав працівника є предметом доказування в справі відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України.

ОСОБА_2 суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених ним в позові обставин щодо розміру заподіяння моральних страждань у зв'язку з невиплатою заробітної плати в сумі 10000,00 грн.

Сам по собі факт невиплати належних працівнику грошових коштів з вини відповідача не є підставою для автоматичного стягнення моральної шкоди з роботодавця в розмірі, який зазначив позивач.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи, докази, які в ній містяться щодо моральної шкоди, вимоги чинного законодавства, що регулюють відносини у сфері відшкодування моральної шкоди працівнику у зв'язку з порушенням його прав, в задоволенні відшкодування моральної шкоди в даному випадку слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач не надав суду належні та допустимі докази, а також не довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за період роботи з 26.06.2013року по 31.10.2014рік на посаді сторожа в Закарпатській філії ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» .

В свою чергу, відповідач по справі ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» доводи позивача спростував та довів суду, що з останнім було проведено повний розрахунок при звільненні .

При цьому суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У зв'язку з тим, що позивачем вимоги про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку пред'явленні лише до відповідача - ПАТ «СВЕМОН -ЗАХІД», тому питання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з - Закарпатської Філії ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» судом не розглядалося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 14, 60, 88, 208-210, 215,294 ЦПКУкраїни, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «СВЕМОН-ЗАХІД » про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - відмовити .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Стефанишин М.М.