Рішення

від 19.06.2006 по справі 5/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.06                                                                                 Справа № 5/160.

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача –Євецький С.Г. (довіреність б/н від 03.02.06.);

від відповідача – не прибув;

розглянувши матеріали справи за позовом:

державного підприємства «Антрацитвуглезбут» (м. Антрацит, Луганської області, вул. Ростовська, 38);

до державного підприємства «Ровенькиантрацит» (м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, 6);

про стягнення 706019,01 грн., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за укладення зовнішньоекономічних контрактів від свого імені для відповідача в сумі 61121,53 грн., інфляційних нарахувань в суму 73355,42 грн., та трьох відсотків річних в сумі 21451,06 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав при цьому зазначив, що після подачі позовної заяви відповідач здійснив часткову сплату суми основної заборгованості тому на час слухання справи  в суді позовні вимоги складаються із суми основного боргу в розмірі 355121,36 грн., інфляційних нарахувань в суму 73355,42 грн., та трьох відсотків річних в сумі 21451,06 грн.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 26.04.06., 22.05.06. та 13.06.06. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання не прибув тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

04.11.04. між позивачем та відповідачем був укладений договір комісії № 72 за умовами якого позивач зобов'язувався заключити для відповідача від свого імені зовнішньоекономічні контракти по експорту вугільної продукції.

Свої обов'язки за договором № 72 позивач виконав повністю уклавши зовнішньоекономічні контракти № 75 від 24.11.04., № 76 від 25.11.04. та здійснив поставку вугільної продукції.

Відповідач, в порушення вимог вищевказаного договору , вугільну продукцію для позивача поставив не в повному обсязі, в результаті чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 611212,53 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 01.09.05.  

У відповідності  до   пункту   1   статті   193   Господарського   кодексу   України   суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, згідно з законом, іншими правовими актами та договором. Пункт 7 цієї статті ГКУ встановлює, що не допускається    одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Ці положення містяться також у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи після подачі позовної заяви відповідач здійснив часткову сплату суми основної заборгованості в розмірі 256091,17 грн. і на час слухання справи в суді дана заборгованість складає 355121,36 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, також, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми. Тому, відповідачу на суму несплаченої частини заборгованості, які існувала на момент подачі позовної заяви, обґрунтовано і правильно нараховані 3% річних в розмірі 21451,06 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 73355,42 грн., які також підлягають стягненню на користь позивача.

Отже, з урахування викладеного, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 449918,84 грн.

          Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 7060,19 грн. та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантранит" (94700, м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, 6, р/р № 26008301230607 у філії відділення Промінвестбанку в м. Ровеньки, Луганської області, МФО 304502, ЗКПО 32320704) на користь державного підприємства «Антрацитвуглезбут» (м. Антрацит, Луганської області, вул. Ростовська, 38, код 32581561, р/р 26007301150613, в «ПІБ»м. Антрацит, МФО 304331) заборгованість в сумі  355112,36 грн., інфляційні нарахування в розмірі 73355,42 грн., три відсотки річних в розмірі 21451,06 грн. та витрати по сплаті держмита в сумі   7060,19 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення підписано 23.06.06.

Суддя                                                                      О.В. Закропивний