Ухвала

від 07.10.2015 по справі 808/446/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"07" жовтня 2015 р. справа № 808/446/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запоріжського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 808/446/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 23.01.2015 року звернувся до суду з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив визнати грошові кошти, які сплачені ТОВ «Глобус» у якості податку з ПДВ за період вересень 2013 року - травень 2014 року в сумі 95233 грн., - переплатою та зобов'язати відповідача здійснити корегування даних у картці особового рахунку ТОВ «Глобус» ЄДРПОУ 23852013, шляхом включення до неї відомостей про наявність переплати у розмірі 95233 грн..

Постановою Запоріжського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року позов задоволено.

Визнано грошові кошти, які сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус» на користь держави у якості податку з ПДВ за період вересень 2013 року - травень 2014 року в загальній сумі 95233 грн., - переплатою.

Зобов'язано Бердянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області здійснити корегування у картці особового рахунку ТОВ «Глобус» шляхом включення до неї відомостей про наявність зазначеної переплати в розмірі 95233 грн..

Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

До суду апеляційної інстанції надійшло заперечення позивача, яким він просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до ст.120 КАС України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус» (код ЄДРПОУ 23852013), є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Бердянської міської ради 20.11.1995 року, перебуває на обліку в Бердянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, є платником податків, в тому числі і податку на додану вартість (а.с.97-100).

Відповідач - Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області на актом перевірки № 9/15-4/23852013 від 14.05.2013 року «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2011 року по 31.03.2013 року» встановлено в тому числі, що відповідно до статті 209 Податкового кодексу України на ТОВ «Глобус» не поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято рішення № 1 від 21.08.2013 року, яким спеціальне свідоцтво реєстрації платника ПДВ ТОВ «Глобус» було анулювано з ініціативи податкового органу. Вказане рішення про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ТОВ «Глобус» оскаржило в судовому порядку (а.с. 73,74).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі № 808/8605/13-а рішення, прийняте Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області 21.08.2013 року, визнано незаконним та скасовано. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року, постанова суду першої інстанції залишена без змін (а.с. 76, 80-82).

За заявою ТОВ «Глобус» позивачу поновлено статус платника, на якого поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ.

Після прийняття відповідачем рішення про анулювання спеціального свідоцтва реєстрації платника ПДВ і до його скасування судом, тобто в період з 21.08.2013 року по 03.06.2014 року, ТОВ «Глобус» було вимушено подавати загальні декларації з ПДВ та сплатити грошові кошти до бюджету в розмірі 95233 грн., не направляючи їх на спеціальний рахунок для використання відповідно до пункта 209.2 статті 209 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас, відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

При цьому, п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, установленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункт 6.26. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів № 26 від 16.01.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 року за № 232/25009 (діяло до 14.11.2014 року) оскарження рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ, зареєстрованого як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, та/або рішення про виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування здійснюється за процедурами, визначеними пунктом 5.10 розділу V цього Положення. У разі скасування анулювання реєстрації платника ПДВ - суб'єкта спеціального режиму оподаткування, дати реєстрації платником ПДВ та реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування не змінюються».

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» встановлено: «сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

У разі виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування відповідно до пункту 209.12 статті 209 ПК України, сільськогосподарське підприємство зобов'язане в місячний строк закрити спеціальний рахунок.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 цього Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 цього Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 цього Кодексу, а починаючи з 01 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства».

На протязі 2014 року позивач - ТОВ «Глобус» неодноразово звертався до відповідача стосовно питання щодо розповсюдження на товариство в період дії незаконного та скасовованого судом рішення, права користування спеціальним режимом оподаткування ПДВ, але лише 10.12.2014 року отримав відповідь від ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідно до якої суб'єкт владних повноважень не вбачав підстав в період з 21.08.2013 року по 03.06.2014 року вважати ТОВ «Глобус» платником спеціального режиму оподаткування з ПДВ. Податковий орган обґрунтовував таке посиланням тим, що рішення про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, вважається скасованим лише після набрання чинності ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, а саме з 03.06.2014 року.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В той же час п.43.5 ст.43 ПК України визначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства вбачається, що платники податків наділені правом звертатися до контролюючих органів з заявами про здійснення перерахунку надміру сплачених грошових коштів в рахунок сплати інших податкових платежів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 06.05.2015 року звернувся до відповідача з заявою з питанням повернення надмірно сплачених коштів до бюджету у сумі 95123 грн., проте податковий орган відповив в задоволенні такої заяви листом від 27.05.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Бердянською об'єднаною державною податковою інспекціїєю Головного управління ДФС у Запорізькій області не доведено правомірність дій щодо відмови здійснити корегування у картці особового рахунку ТОВ «Глобус» шляхом включення до неї відомостей про наявність зазначеної переплати в розмірі 95233 грн..

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запоріжського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 808/446/15 залишити без задоволення.

Постанову Запоріжського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 808/446/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: Н.А. Олефіренко