Ухвала

від 07.10.2015 по справі 821/1645/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1645/15-а

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Осіпова Ю.В. та Скрипченко В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м.Херсоні Херсонської області про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДПІ), Управління Державної казначейської служби України у м.Херсоні Херсонської області (далі УДКСУ) про стягнення з Державного бюджету України пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 58999,56 грн..

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року адміністративний позов задоволено. Суд стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 58999,56 грн..

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, з Державного бюджету на корить ТОВ стягнуто бюджетне відшкодування у розмірі 226 487,00 грн..

Вказана сума бюджетного відшкодування перерахована позивачу з порушенням строків, встановлених ПК України, що і стало підставою для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума пені за прострочення бюджетного відшкодування складає 58999,56 грн., яка і підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Положеннями п.200.23 ст.200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року (справа №2а-964/12/2170), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 226 487,00 грн..

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом з тим, всупереч вказаним положенням п.200.15 ст.200 ПК України, сума бюджетного відшкодування у розмірі 226487,00 грн. була перерахована ДПІ позивачу лише 21 квітня 2015 року.

ТОВ на підтвердження своїх вимог щодо стягнення пені у розмірі 58999,56 грн. за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 226487,00 грн. надано розрахунок з відповідними числовими значеннями, а саме: з 25 квітня 2013 року по 09 червня 2013 року - 2568,92 грн. (7,50 % (діюча облікова ставка НБУ), 46 днів прострочення); з 10 червня 2013 року по 12 серпня 2013 року - 3335,87 грн. (7,00 % (діюча облікова ставка НБУ), 64 дні прострочення); з 13 серпня 2013 року по 14 квітня 2014 року - 11857,99 грн. (6,50 % (діюча облікова ставка НБУ), 245 днів прострочення); з 15 квітня 2014 року по 16 липня 2014 року - 6578,67 грн. (9,50 % (діюча облікова ставка НБУ), 93 дні прострочення); з 17 липня 2014 року по 12 листопада 2014 року - 11076,15 грн. (12,50 % (діюча облікова ставка НБУ), 119 днів прострочення); з 13 листопада 2014 року по 05 лютого 2015 року - 8860,92 грн. (14,00 % (діюча облікова ставка НБУ), 85 дні прострочення); з 06 лютого 2015 року по 03 березня 2015 року - 3775,20 грн. (19,50 % (діюча облікова ставка НБУ), 26 дні прострочення); з 04 березня 2015 року по 21 квітня 2015 року - 10945,84 грн. (30,00 % (діюча облікова ставка НБУ), 49 днів прострочення).

Таким чином, враховуючи положення п.200.23 ст.200 ПК України та приймаючи до уваги обґрунтованість розрахунку пені у розмірі 58999,56 грн. за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, колегія суддів приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем пені та вважає, що відповідні позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України вказаної пені у сумі 58999,56 грн. є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

При цьому, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко