Ухвала

від 07.10.2015 по справі 821/1842/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1842/15-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.,

Лук’янчук О.В.

при секретарі: Аврамовій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурси» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «Георесурси» (далі ТОВ «Георесурси») звернулось в суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДПІ) в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання з односторонньому порядку договору від 13.12.2012р. №131220121 реєстраційний номер 9078248454 про визнання електронних документів; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання зобов'язань за договором від 13.12.2012р. №131220121 реєстраційний номер 9078248454 про визнання електронних документів; зобов'язати відповідача приймати податкову звітність від ТОВ «Георесурси» засобами електронного зв'язку; визнати прийнятими і зареєстрованими в електронному вигляді документи податкової звітності, податкові накладні, реєстри податкових накладних та інші звітні податкові документи ТОВ «Георесурси», що повинні були прийняті та зареєстровані в електронному вигляді в період з 20 травня 2015р. до моменту відновлення можливості позивачем подавати та реєструвати зазначені документи.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в грудні 2012р. між ДПІ у м. Херсоні та ТОВ «Георесурси» укладено договір про визнання електронних документів, згідно з яким товариство отримало можливість подавати до контролюючого органу податкові документи у електронному вигляді.

Листом від 19.05.2015 за №5640/10/21-03-11-03-30 ДПІ у м. Херсоні повідомило ТОВ «Георесурси», що договір від 13.12.2012р. про визнання електронних документів розірвано в односторонньому порядку з 19 травня 2015р., оскільки платник податків ТОВ «Георесурси» фактично змінив місце реєстрації, чим порушив умови пунктів 6.3, 6.4 зазначеного договору.

20 травня 2015р. у зв'язку з розірванням вищевказаного договору, контролюючим органом було відмовлено позивачу в прийнятті в електронному вигляді податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015р. та податкової накладної від 6.05.2015р. № 272.

Позивач зазначив, що не змінював місця реєстрації, а тому висновок відповідача про відсутність платника податків за місцезнаходженням є протиправним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 13.12.2012р. №131220121 реєстраційний номер 9078248454 про визнання електронних документів.

Зобов'язано вважати договір від 13.12.2012р. №131220121 реєстраційний номер 9078248454 про визнання електронних документів поновленим з моменту його розірвання (з 19 травня 2015р.).

Зобов'язано вважати прийнятими і зареєстрованими в електронному вигляді документи податкової звітності, податкові накладні, реєстри податкових накладних та інші звітні податкові документи товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурси» (код ЄДРПОУ 31390456), що повинні були прийняті та зареєстровані в електронному вигляді в період з 19 травня 2015р. до 11 червня 2015р..

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ без належних правових підстав розірвала в односторонньому порядку договір від 13.12.2012р. №131220121 реєстраційний №9078248454 про визнання електронних документів та безпідставно відмовила підприємству в прийнятті та реєстрації в електронному вигляді документи податкової звітності.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Перевіряючи правомірність дій ДПІ та правові підстави для розірвання спірного договору, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами п.6.4 договору від 13.12.2012р. про визнання електронних документів, укладених між ДПІ та ТОВ «Георесурси», однією з підстав розірвання цього договору контролюючим органом в односторонньому порядку є зміна платником податків місця реєстрації.

Порядок перевірки ДПІ місцезнаходження платника податків визначений Наказом МФ України від 9.12.2011р. за №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», який зареєстрований в Мінюсті 29.12.2011р. за №1562\20300.

Як визначено в п.12.2 Порядку за наслідками такої перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням, то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням замість акта перевірки місцезнаходження платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності) (п. 12.3 Порядку).

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження, підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження платника податків за встановленою формою (п. 12.4 Порядку).

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 ЗУ від 15.05.2003р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (пункт 12.5 Порядку).

За правилами частин 12,14 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з наведених правових норм суд робить висновок про те, що до повноважень органів фіскальної служби стосовно встановлення місцезнаходження платників податків належить перевірка його місцезнаходження, складання акта або довідки (в залежності від результатів перевірки), проведення роботи із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб; у разі необхідності - направлення підрозділам податкової міліції запиту на встановлення місцезнаходження платника податків. Підрозділи податкової міліції, в свою чергу, вживають заходи встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи та за наявності підстав, визначених законом, керівник контролюючого органу приймає рішення про надсилання до державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N18-ОПП.

Отже, встановлення факту відсутності юридичної особи за місцезнаходження належить до компетенції державного реєстратора, а не органу фіскальної служби, наслідком чого є внесення відповідного запису до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як зазначено ДПІ, договір від 13.12.2012р. про визнання електронних документів, укладений ДПІ з позивачем, розірвано на підставі п.6,4 цього договору з підстав зміни позивачем місця реєстрації. На думку ДПІ зміна місця реєстрації є відсутність платника податку за місцемзнаходження.

Відсутність платника податків за місцезнаходженням встановлюється в передбаченому законом порядку, посилатись на цю обставину контролюючий орган може лише за наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису.

З наданих до матеріалів справи виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 19 травня 2015р. (день розірвання договору) місцезнаходженням ТОВ "Георесурси" є: 73025, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Причальна, будинок 5; статус відомостей про юридичну особу: відомості підтверджено.

Аналогічний витяг зроблено і судом станом на 1 липня 2015 року, згідно з яким місцезнаходження позивача не змінилось.

Під час дослідження усіх обставин по справі, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ДПІ не було надано жодних доказів на підтвердження проведення роботи із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків (позивача).

Натомість представником платника податку підтверджено, що підприємство знаходиться за визначеною адресою, працює і своєчасно сплачує податки і збори. Що стосується безпосередньо керівника підприємства, то дійсно у зв'язку із хворобою, він міг бути відсутнім на робочому місці, але його обов'язки виконувала інша особа, яка знаходилась на робочому місці.

Виходячи з наведеного, та з метою належного захисту прав платника податку-позивача суд вважав необхідним визнати протиправними дії ДПІ м.Херсоні щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 13.12.2012р. про визнання електронних документів, вважати цей договір поновленим з моменту його розірвання (з 19 травня 2015р.). Щодо податкової звітності, вважати прийнятими і зареєстрованими в електронному вигляді документи податкової звітності, податкові накладні, реєстри податкових накладних та інші звітні податкові документи ТОВ "Георесурси", що повинні були прийняті та зареєстровані в електронному вигляді в період з 19 травня 2015р. до 11 червня 2015р.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що дії ДПІ щодо розірвання договору та відмова у прийняття податкової звітності є неправомірною та такою, що порушує права платника податків.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук`янчук