Ухвала

від 06.10.2015 по справі 813/3729/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/59295/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2014

у справі № 813/3729/14

за позовом Кам'янка-Бузького дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс»

до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Кам'янка-Бузьке дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0011411700 від 25.04.2014.

Поставною Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, як такі, що відповідають правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, складено акт № 39/22-00/31416856 від 06.02.2014, в якому зафіксовано порушення: пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України . При цьому у пункті 2 розділу 4 «Висновок» відсутні відомості про виявлені порушення податкового та іншого законодавства у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється.

На підставі результатів проведеної перевірки, 20.02.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004731700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 49 479, 48 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 № 0004731700, але 11.04.2014 подав заяву про відкликання своєї скарги.

29.04.2014 Головне управління Міндоходів у Львівській області повернуло скаргу без розгляду, при цьому контролюючий орган не скасовував податкового повідомлення-рішення від 20.02.2014 № 0004731700 та не зобов'язував ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області прийняти нове податкове повідомлення-рішення.

Однак, 25.04.2014 ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0011411700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 90 606,73 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.04.2014 № 0011411700 вказано акт від 06.02.2014 № 39/22-00/31416856.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з п. п. 56.2, 56.3 ст. 55 зазначеного Кодексу у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень органів доходів і зборів під час адміністративного оскарження визначає Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25.12.2013 № 848 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за № 99/24876

Пункт 6.3 вказаного Порядку передбачає, що платник податку має право відкликати подану ним скаргу (повністю чи в окремій частині) у будь-який час до прийняття рішення за результатами розгляду скарги. Відкликання скарги проводиться за письмовою заявою.

У разі розгляду скарги орган доходів і зборів, перевіривши правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, приймає рішення за результатами розгляду скарги. Рішення органу доходів і зборів про залишення скарги без розгляду оформлюється у виді листа, в якому зазначаються мотиви такого рішення (п. 9.1 Порядку).

Згідно з п. 9.2 зазначеного Порядку при розгляді скарги орган доходів і зборів приймає одне з таких рішень: 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення органу доходів і зборів, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та у окремій частині скасовує рішення органу доходів і зборів, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення органу доходів і зборів, яке оскаржується, без змін. При прийнятті цих рішень орган доходів і зборів має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Відповідно до п. 4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом 28.11.2012 № 1236, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2135/22447, у разі подання платником податків скарги щодо податкового повідомлення-рішення структурний підрозділ, який здійснював розгляд такої скарги, надає копію вмотивованого рішення за скаргою платника податків, в тому числі рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків, органу державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржується.

Відповідальним за достовірність інформації про податкове повідомлення-рішення у реєстрах податкових повідомлень-рішень є структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав таке податкове повідомлення-рішення. Відповідальним за збереження інформації у реєстрах податкових повідомлень-рішень є структурний підрозділ, на який покладено функції із супроводження та збереження баз даних (п. 3.2 Порядку).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що зміна розміру донарахувань, визначених в податковому повідомленні-рішенні, можлива лише за умови оскарження даного рішення до органу вищого рівня та за умови прийняття вказаним органом вмотивованого рішення, про неправомірність визначення сум зобов'язання.

Однак, в даному випадку відповідного рішення Головне управління Міндоходів у Львівській області не приймало, а лист, який вказував на недоліки акту перевірки не міг слугувати підставою для зміни розміру донарахування та прийняття нового податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що відповідальність за достовірність інформації викладеної в акті або рішенні податного органу покладена на структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав таке податкове повідомлення-рішення.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний