Постанова

від 02.10.2015 по справі 804/12956/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 р. Справа № 804/12956/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до Компанії "Агроімпекс" про стягнення заборгованості у розмірі 178,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Жовтневого районного центру зайнятості до Компанії «Агроімпекс» про стягнення заборгованості у розмірі 178, 29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не в повному обсязі сплачував страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у результаті чого утворилась заборгованість перед Жовтневим районним центром зайнятості в розмірі 178, 29 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 25.06.1996 року підприємство було взято на облік в Жовтневий районний центр зайнятості як юридична особа та роботодавець, що використовує найману працю.

Стаття 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає страхування на випадок безробіття як один з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Спеціальним законом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі - Закон № 1533-III).

Стаття 1 цього Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначає загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття як систему прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Страховиком є Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, страхувальниками є роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно частин 1, 2 статті 8 Закону № 1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

У відповідності до п. 2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації відповідно до пункту 1 частини другої статті 35 цього Закону.

Відповідно ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, які представляють інтереси Фонду в судових та інших органах. Борщівський районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Порядок та розмір сплати страхових внесків встановлений ст.ст. 17, 19 Закону України №1533-ІІІ, ч.ч.2,3 п.2. ст.1. Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001р. №2213-ІІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та "Інструкцією про обчислення і сплату внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року №339, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 року за №30/5221, відповідно до яких платники зобов'язані сплачувати до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, а саме один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Пунктом 6.7 Інструкції, визначено обов'язок роботодавців щокварталу подавати розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. В цій відомості страхувальники вираховують та зазначають суми внесків, які підлягають сплаті за відповідний звітний період.

Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за ІІ квартал 2003 року, самостійно обрахованої та наданої відповідачем до центру зайнятості, вбачається заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків до Фонду в розмірі 178, 29 грн.

Таким чином, за відповідачем станом на час подання позову рахується заборгованість по страхових внесках в сумі 178, 29 грн.

Пунктом 2 частини 2 статті 35 Закону № 1533-III встановлено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ не сплачені в строк страхові внески, пеня стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Відповідач доказів на спростування викладеного чи доказів сплати боргу за спірний період суду не надав.

Згідно ч. 4 ст. 38 Закону України № 1533-ІІІ строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до абз. 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в томі числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 94, 122, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги– задовольнити повністю.

Стягнути з Компанії «Агроімпекс» (код ЄДРПОУ 24242021, юридична адреса: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, 6, корп.1, к. 23) на користь Жовтневого районного центру зайнятості суму заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 178, 29 грн. на р/р 37178301900005 в УДКУ у Дніпропетровської області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 02.10.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 Р.Ю, Ричка