Постанова

від 07.10.2015 по справі 805/3374/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р. Справа № 805/3374/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Козаченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Дзержинський міський центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до нього за сприянням у працевлаштуванні звернувся відповідач. За особистою заявою ОСОБА_1 19.09.2014р. їй був наданий статус безробітньої та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Після проведення розслідування страхового випадку позивачем встановлено, що відповідач у період перебування на обліку навчався у Дзержинському гірничому професійному ліцеї, а саме: з 01.09.2015 року по теперішній час, про що не повідомив Дзержинський МЦЗ, чим порушив вимоги п.3 ст. 36 Закону України В«Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» .

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю є незаконним та просить стягнути з відповідача одержані матеріальні кошти в якості допомоги по безробіттю в розмірі 3 196, 74 грн.

Представник позивача до судового засідання не з*явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без своєї участі.

Відповідач до судового засідання не з*явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, заяв щодо відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2014 року відповідач звернувся до позивача з заявою щодо вирішення питання про його працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, пенсію не отримує, він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не навчається на денній (заочній) формі навчання тощо.

Згідно персональної картки №051114091900008, відповідач зазначений як безробітний.

За період перебування відповідача на обліку в Дзержинському МЦЗ, у якості допомоги по безробіттю йому було перераховано 3 196, 74грн.

Актом від 08.07.2015 року №248 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України В«Про зайнятість населенняВ» встановлено, що відповідач отримував стипендію під час перебування на обліку у якості безробітнього.

Також на адресу відповідача був направлений лист від 10.07.2015 року № 01-20/1141 щодо сплати незаконно отриманих коштів у добровільному порядку.

Вищевказаний лист був отриманий відповідачем особисто, про що свідчить відповідний підпис.

Станом на час розгляду справи ані позивачем, ані відповідачем не надано доказів сплати спірної суми на рахунок Дзержинського МЦЗ.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону України від 05.07.2012р. N 5067-VI В«Про зайнятість населенняВ» , встановлено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» (далі-Закон № 1533-III), допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону № 1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст.36 Закону № 1533-III, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 1 ст.34 Закону № 1533-III, передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, здійснюється згідно В«Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнимВ» , затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/1624.

Також, суд зазначає, що у відповідності до п.7 та п.8 В«Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнимВ» , через неповернення виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю у встановлений строк - 15 календарних днів, стягнення цих коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону № 1533-III, строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України В«Про зайнятість населенняВ» , адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Статтею 39 Закону№ 1533-III визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, сума виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю підлягає стягненню на підставі ч.3 ст.36 Закону № 1533-III через порушення відповідачем ч.2 ст.36 цього Закону.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення витрат підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 242-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Дзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. Добролюбова, б.23, м. Дзержинськ, 85200, ІНН НОМЕР_1) на користь Дзержинського міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3196, 74грн. (три тисячі сто дев'яносто шість грн. 74 коп.) на р/р 37176001004274 в УГДКСУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 22029719.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.