Постанова

від 07.10.2015 по справі 805/3383/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.                                         Справа № 805/3383/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Добровольського, 1, у порядку письмового провадження справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНАС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році в сумі 10095,38 грн., пені в сумі 1252,40 грн., всього 11347,78 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНАС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році в сумі 10095,38 грн., пені в сумі 1252,40 грн., всього 11347,78 грн.

Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 року за № 70 не виконав нормативи по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, наданого відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить 26 осіб, тобто повинен бути працевлаштований 1 інвалід. Фактично ж, за даними звіту жодного інваліду у відповідача не працює.

Таким чином, відповідач має сплатити адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 10095,38 грн. Оскільки відповідач ці санкції не сплатив, йому нарахована пеня у розмірі 1252,40 грн., а всього 11347,78 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 11347,78грн.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі та заперечення проти позову, в яких зазначили, що підприємством в 2014 році виділено робочі місця для працевлаштування інвалідів та про це проінформовано Донецький міський центр зайнятості, вважають, що ними виконані всі необхідні заходи, пов'язані із працевлаштуванням інвалідів, але з причин незалежних від підприємства працевлаштування не відбулось, а тому до них не можуть бути застосовані адміністративно - господарські санкції.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНАС» зареєстровано в якості юридичної особи, ідентифікаційний код 30544685, адреса : 83027, Донецька область, м.Донецьк, вул.Ціолковського, 9.

Відповідач перебуває на обліку в Донецькому обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, як юридична особа, яка в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно форми № 10-ПІ «Звіту про наявність вакансій» за 2014 рік, що надавався відповідачем до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2014 році становила 26 осіб, чисельність інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановлено ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 1 особу, що відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Фонд соціального інвалідів захисту є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу, що визначено п.п.1-2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266, (даліПоложення № 129).

Одним із основних завдань Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів, що передбачено пп.1 п.4 Положення № 129.

Згідно з пп.1 п.5 Положення № 129 Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій.

Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що передбачено п.12 Положення № 129.

Згідно з ч.ч.9-10ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ(далі Закон № 875-ХІІ) спори, що виникають із правовідносин за ст.ст.19,20цьогоЗакону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Позивач є територіальним органом Фонду, отже у спірних правовідносинах Відділення Фонду виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Ст.5 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI(даліЗакон № 5067-VI), який набрав чинності з 01 січня 2013 року, встановлені гарантії у сфері зайнятості населення.

Зокрема відповідно до п.9 ч.1ст.5 Закону № 5067-VIдержава гарантує у сфері зайнятості додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян. Категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, визначеніст.14 Закону № 5067-VI.

Так, згідно з п.6. ч.1 ст.14 Закону № 5067-VIдо категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За правилами ч.2ст.14 Закону № 5076-VIдля працевлаштування зазначених у ч.1 цієї статті громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно ізЗаконом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні») підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

Ч.3ст.14 Закону № 5076-VIвизначено, що роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в ч.2 цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Таким чином, норматив працевлаштування на роботу інвалідів як окремої категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, визначаєтьсяЗаконом № 875-ХІІ.

Відповідно до ч.3ст.18 Закону № 875-ХІІпідприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч.1ст.19 Закону № 875-ХІІвстановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

За правилами ч.2ст.19 Закону № 875-ХІІпідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч.1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.3ст.19 Закону № 875-ХІІпідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимогст.18 цього Закону.

За приписами ч.5ст.19 Закону № 875-ХІІвиконання нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч.1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Ч.9ст.19 Закону № 875-ХІІпередбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом, що встановлено ч.11ст.19 Закону № 875-ХІІ.

При цьому ч.1ст.18 Закону № 875-ХІІвизначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз наведених вище правових норм зумовлює висновок, що ТОВ «КРОНАС» зобов'язане виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств щодо дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів і не передбачає жодних винятків з правил проведення розрахунку нормативу робочих місць для інвалідів, пільгових або пом'якшуючих умов для підприємств певної галузі.

Як наслідок, такий норматив має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

З огляду на середньооблікову чисельності штатних працівників облікового складу відповідача за 2014 рік ТОВ «КРОНАС» мало виділити (створити) одне робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідівцентру зайнятості визначає Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(даліПорядок № 70).

Відповідно до абз.1-2 п.2 Порядку № 70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштоюдата на поштовому штемпелі.

На виконання цього обов'язку 23 лютого 2015 року ТОВ «КРОНАС» надало Відділенню Фонду Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік за формою № 10-ПІ, затвердженоюнаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42.

Згідно з абз.3 п.2 Порядку № 70 інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Формою звітності № 3-ПН, затвердженою наказом № 316, визначений термін її подання, а саме: «за наявності попиту на робочу силу (вакансії): не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й)».

Наявні у справі письмові докази свідчать, що впродовж 2014 року ТОВ «КРОНАС» належним чином виконувало обов'язок щодо інформування центру зайнятості про наявність вакансії для працевлаштування інвалідів, а саме, подавало звітність за формою № 3-ПН тобто підприємство повідомляло про наявність робочого місця саме для інваліда, проставляючи відповідну відмітку в пункті 3 розділу ІІ Інформація про попит на робочу силу (вакансії). про що свідчать звіти №-ПН від 30.01.2014, 28.02.2014, 28.03.2014, 30.04.2014, 29.05.2014, 30.06.2014, 31.07.2014.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначені Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.

Відповідно до вказаного Закону, визначено дату початку проведення антитерористичної операції, а саме, відповідно до статті 1 Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Як встановлено із заперечень відповідача їх підприємство в липні 2014 року було вимушено екстрено виїхати з офісного приміщення за адресою: м.Донецьк, вул.Ціолковського, 9 у зв'язку із захватом незаконними збройними формуваннями їх будівлі, тому вони не в змозі були подавати звіти 3-ПН до Донецького міського центру зайнятості.

Суд приймає такі доводи відповідача щодо захвату незаконними збройними формуваннями їх будівлі та вважає, що відповідач не мав фізичної можливості надавати такі звіти до центру зайнятості, крім того, офіційно з 14.04.2014 року розпочалась антитерористична операція на території Донецької області, а тому відсутня вина відповідача у не подачі звітів до центру зайнятості.

Згідно з ч.1ст.20 Закону № 875-ХІІпідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченимст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За правилами ч.2ст.20 Закону № 875-ХІІпорушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з ч.3ст.20 Закону № 875-ХІІсплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.4ст.20 Закону № 875-ХІІадміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч.1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1ст.19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, незастосовуються строки, визначеніст.250 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбаченаКонституції України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно з п.2.3. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819 (даліПорядок № 223) адміністративно-господарська санкціяце грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону.

Разом з тим відповідно до ч.1ст.218 Господарського кодексу Українипідставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Ч.2 цієї статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.3ст.18-1 Закону № 875-ХІІдержавна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Системне тлумачення положеньЗакону № 875-ХІІдозволяє дійти висновку, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Крім того, аналізуючи нормиКонституціїта діючого законодавства України, суд відзначає, що основним органом працевлаштування громадян є центри зайнятості; людина самостійно обирає собі працю і не може бути примушена виконувати її; інваліди, реалізуючи своє право на працевлаштування, самостійно звертаються на підприємства або у центр зайнятості, вони є вільними у виборі професії та місця роботи.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2014 року ТОВ «КРОНАС» вжило заходи, які спрямовані на створення робочого місця для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання тобто надавало до центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН про наявність вакансії призначеної для працевлаштування саме інвалідів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного відкритого акціонерного товариства «Інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році в сумі 10095,38 грн., пені в сумі 1252,40 грн., всього 11347,78 грн. не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 8 - 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНАС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році в сумі 10095,38 грн., пені в сумі 1252,40 грн., всього 11347,78 грн. – відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя                                                             Аканов О.О.