Постанова

від 01.10.2015 по справі 808/7020/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 жовтня 2015 року (10 год. 20 хв.) Справа № 808/7020/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Плюс» про стягнення податкового боргу.

10.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Плюс» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути кошти з рахунків відповідача у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 22 239,29 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 22 239,29 грн. Борг виник внаслідок несплати підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно у податковій звітності та нарахування відповідача пені у розмірі 0,29 грн.

Ухвалою від 14.09.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 01.10.2015.

01.10.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання 01.10.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

Поштове відправлення, яке містило повістку про виклик до суду, яка надсилалась на адресу відповідача, повернулось до суду без вручення адресату із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу визначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 05.05.2008 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість за 2014 рік та за 2015 рік, а саме:

- НОМЕР_1 від 09.09.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 70,00 грн. терміном сплати до 30.09.2014.

- НОМЕР_2 від 03.10.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 499,00 грн. терміном сплати до 30.10.2014.

- НОМЕР_3 від 05.11.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 20,00 грн. терміном сплати до 30.11.2014.

- НОМЕР_4 від 05.12.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 1297,00 грн. терміном сплати до 30.12.2014.

- НОМЕР_5 від 09.01.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 20,00 грн. терміном сплати до 30.01.2015.

- НОМЕР_6 від 08.02.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 17 500,00 грн. терміном сплати до 02.03.2015.

- НОМЕР_7 від 09.04.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 2833,00 грн. терміном сплати до 30.04.2015.

Крім того, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу відповідачу було нараховано пеню в сумі 0,29 грн.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача та довідки про стан частини заборгованості станом на 20.08.2015 загальна сума заборгованості відповідача складає 22239,29 грн.

Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не сплачена.

У зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань 23.06.2014 позивачем була сформована податкова вимога форми «Ю» №812-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 9840,25 грн. Вказана податкова вимога була направлена на адресу відповідача, але повернулася до позивача із позначкою пошти «за закінчення терміну зберігання».

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 23.06.2014 №812-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 9840,25 грн. Вказана податкова вимога була направлена на адресу відповідача, але повернулася до позивача із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 23.06.2014 №812-25 відкликаною. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 23.06.2014 №812-25 є чинною.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Отже, з огляду на те, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Плюс» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Плюс» (код ЄДРПОУ 35875142, зареєстроване: 71100, АДРЕСА_1) з рахунків у обслуговуючих його банках податковий борг з податку на додану вартість в сумі 22239,29 грн. (двадцять дві тисячі двісті тридцять дев'ять гривень 29 коп.) на р/р 31115029700011, код платежу 14010100, код отримувача - 38042560, банк - Бердянський УДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль