Постанова

від 07.10.2015 по справі 817/2240/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2240/15

07 жовтня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області доЗакритого акціонерного товариства "Рівнефільтр" простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Рівнефільтр" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період березень-червень 2015року у сумі 4510,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, яка працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалою від 10.08.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 16.09.2015 року, відкладено на 07.10.2015 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з’явились.

16.09.2015 року позивач подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх. №16396/15).

Представник відповідача до суду не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повістки про виклик до суду надсилалися відповідачу за адресою місцезнаходження за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте щоразу до суду поверталися поштові конверти із відповідними позначками установи зв’язку "за закінченням терміну зберігання". Відтак, в силу положень частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача повідомленим про дату, час та місце судового розгляду належним чином.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 07.10.2015 року постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Закрите акціонерне товариство "Рівнефільтр" зареєстроване 24.12.2001 року, як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області.

Позивачем відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пункту "а" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" згідно з вимогами частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв’язку з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які складають з 2015 року 1127,55 грн. в місяць разом.

Вказані пенсіонери працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджено уточнюючими довідками про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно картки особового рахунку у відповідача утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період березень-червень 2015року у сумі 4510,20 грн.

Відповідач суму заборгованості добровільно не сплатив, докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 року №1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктом "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.7 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону мають вважатися страховими внесками.

Крім того, згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту третього пункту 4 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №41/26486, управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, а також стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерів відповідача, в якому зазначено суми пенсій, виплачених пенсіонерам.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, жодних заперечень проти заявлених позовних вимог суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Підстав для застосування статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у суду немає.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Рівнефільтр" (інд. код 31847855) на користь Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період березень-червень 2015року у сумі 4510,20 грн. (чотири тисячі п’ятсот десять) гривень 20 коп., яку перерахувати на р/рахунок 256003014362 в РОУ "Державний ощадбанк", МФО 333368, код ЄДРПОУ 22555075.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.