Постанова

від 22.08.2011 по справі 9829/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 серпня 2011 р. № 2-а- 9829/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АССЕДО» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Позовні вимоги заявлені до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. У судовому засіданні представник позивача заявлений адміністративний позов підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини викладені у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пославшись на обставини, викладені у запереченнях на адміністративний позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступні обставини.

Позивач, пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серії А 00 № 175726 та згідно свідоцтва № 29884256 НБ № 307033 з 16.10.2003 року є платником податку на додану вартість.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням комісії відповідача на підставі довідки № 188 від 08.07.2011 року відповідно до абз. «и»п.184.1 ст.184 ПК України (обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання) анульовано реєстрацію платника ПДВ- ПП «АССЕДО».

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити адміністративний позов, посилаючись на те, що підстава анулювання свідоцтва платника податку ПДВ, передбачена підпунктом «и»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, яка в якості правового обґрунтування зазначена в рішенні відповідача від 08.07.2011 року є такою, що за раніше діючим законодавством не передбачалася, а тому не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки Податковий кодекс України набув чинності з 01.01.2011 року.

Розглядаючи спір по суті, суд зазначає, що питання реєстрації особи як платника податку на додану вартість та відповідно анулювання такої реєстрації визначені ст.180-184 ПК України, Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 978.

Суд зауважує, що на момент реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість і до набуття чинності ПК України підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу визначалися п.п. «б»-«е»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», яка не визначала такої підстави як «обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання». Вказана положення передбачено абз. «и»п.184.1 ст.184 ПК України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Проте суд звертає увагу на те, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Виходячи із системного аналізу положень діючого законодавства, що регулюють питання набуття, анулювання статусу платника податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що підстави анулювання статусу платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу, в тому числі визначені п. «и»за своєю природою є юридичною відповідальністю за порушення вимог податкового законодавства, яка реалізується у формі примусу зі сторони податкового органу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що означений принцип стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Приписами ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України передбачено, що його положення набирають чинності з 01.01.2011 року, крім деяких положень, набуття чинності якими перенесено на більш пізню дату. Проте означеними нормами ПК України не визначено поширення дії абз. «и»пункту 184.1 ст.184 на правовідносини, що виникли до набуття чинності зазначеним нормативним актом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що право на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців у обсязі, що сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання виникає з 01.01.2012 року.

Суд також зазначає, що рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача в якості платника ПДВ має бути скасовано з дати складання зазначеного документа, так як саме скасування є належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги той факт, що в судовому засіданні представником відповідача відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності рішення № 188/29-046 від 08.07.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «АССЕДО», суд вважає позовні вимоги щодо визнання рішення протиправним та скасування його обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача у реєстрі платників податку на додану вартість, суд зазначає, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень стало підставою для виключення позивача із реєстру платника податку на додану вартість, шляхом опублікування відповідних відомостей на офіційному веб-сайті ДПА України, поновлення порушеного права повивача в такому випадку можливо тим же способом, яким було порушено.

Проте відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.184 ПК України, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 978 повноваження щодо надання або припинення статусу платника податку на додану вартість віднесені до компетенції податкових органів. Оскільки суд не може підмінювати собою орган державної влади, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Проте з метою забезпечення повного захисту прав позивача, суд, керуючись вимогами ст. 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача вжити дії щодо відновлення реєстрації ПП «АССЕДО» у реєстрі платників податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 326735720386

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог. Розподіл судових витрат здійснюється в порядку , визначеному ст.94 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 167,185 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «АССЕДО» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати з дня винесення рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова № 188/29-046 від 08.07.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «АССЕДО»

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Червонозаводському районі м.Харкова вжити дії щодо відновлення реєстрації ПП «АССЕДО»у реєстрі платників податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 326735720386

В іншій частині позовних вимог адміністративний позов залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АССЕДО» (код 32673573) судовий збір у розмірі 1.70 грн. (одна гривня 70 копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 26.08.2011 року

Суддя Зоркіна Ю.В.