ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2015 року Справа № 922/4349/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 р. у справі № 922/4349/14 господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської ради до ФОП ОСОБА_4 провнесення змін до договору
В С Т А Н О В И В :
Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просить внести зміни до договору оренди землі від 06.08.2005 р. № 8894/05 шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, яка викладена у позовній заяві.
В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада посилається на ст.ст.13, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 93, 125, 126, 189 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 179, 188, 193 Господарського Кодексу України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.10.2014 р. у даній справі (суддя Присяжнюк О.О.), позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Бондаренко В.П., судді Россолов В.В., Тихий П.В.), рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2014 р. скасовано в частині задоволення позову шляхом визнання пунктів 13, 14, 28д) додаткової угоди до договору оренди землі від 08.06.2005 р. № 8894/05 укладеними. В цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2014 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 25.03.2015 р. у даній справі, рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р. скасовано в частині задоволених позовних вимог, в решті залишено без змін. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Після нового розгляду, ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2015 р. у даній справі (суддя Буракова А.М.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 р. (колегія суддів: головуючий Барбашова С.В., судді Білецька А.М., Гребенюк Н.В.), провадження у справі припинено, на підставі положень п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Припиняючи провадження у даній справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який міститься в матеріалах справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 27.02.2015 р. припинила свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення.
Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що під час нового розгляду справи відповідач втратив статус юридичної особи, а тому, виходячи з характеру спірних правовідносин (внесення змін до договору оренди) та суб'єктного складу договору, не є зобов'язаною стороною по договору оренди землі від 06.08.2005 р. № 8894/05.
Крім того зауважив, що Фізична особа - ОСОБА_4 у зв'язку з припиненням діяльності суб'єкта господарювання, не є відповідальною за зобов'язаннями, що можуть виникнути з додаткової угоди до договору оренди землі в редакції, яка викладена позивачем у позовній заяві.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 03.06.2015 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
В своїй касаційній скарзі скаржник посилається на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків судів цим обставинам, а також порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. 128 Господарського кодексу України, п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а також не врахування п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2015 р. касаційну скаргу у справі №922/4349/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористались правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 07.10.2015 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Статтею 52 Цивільного кодексу України встановлено цивільно-правову відповідальність фізичної особи-підприємця, згідно з якою фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Припинення провадження у справі-це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість розгляду справи.
Відповідно до приписів п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідні документи подаються до суду тією особою, яка у встановленому порядку порушує питання про припинення провадження у справі.
Громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.
У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою - сьомою статті 84 ГПК, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності). Ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування пункту 6 частини першої статті 80 ГПК.
Таку ж правову позицію викладено й в постанові Верховного суду України від 07.11.2006 р. у справі № 16-9/225-04-7490, де зазначено про необхідність вирішення господарським судом спору по суті й після втрати відповідачем - суб'єктом підприємницької діяльності відповідного статусу .
З викладеного вбачається, що судами попередніх інстанцій не було враховано те, що однією з підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Крім того, судами не враховано, що фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном.
Також, судами попередніх інстанцій не було враховано той факт, що провадження у справі за позовом Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі було порушено згідно ухвали господарського суду Харківської області від 03.10.2014 р., а державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 здійснено 27.02.2015 р.
В свою чергу, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що договір оренди землі від 08.06.2005 р. №8894/05 було укладено між Харківською міською радою та СПДФО ОСОБА_4 строком до 01.02.2030 р.
Враховуючи викладене, ні місцевий господарський суд, ні суд апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки даному договору оренди землі, адже на даний час він є чинний і ніяких рішень Харківською міською радою про його розірвання прийнято не було.
Таким чином, у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави визнати судові рішення попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства, адже, з'ясування вказаних питань має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
Відповідно до пункту 3 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 р. у справі №922/4349/14 господарського суду Харківської області та ухвалу господарського суду Харківської області від 03.06.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді М. Данилова
Т. Данилова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2015 |
Оприлюднено | 15.10.2015 |
Номер документу | 52201326 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Данилова М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні