Рішення

від 07.10.2015 по справі 903/990/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2015 р. Справа № 903/990/15 за позовом державного підприємства "Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД Бетон", м. Луцьк

про стягнення 15564,75 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №25/17/523 від 11.09.2015р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду, в якій просив стягнути з відповідача 15714,50 грн., з них: 8464,03 грн. заборгованості за договором про надання науково-технічних послуг №162/12 від 06.06.2012р., 739,50 грн. процентів річних за період з 12.09.2012р. по 10.08.2015р., 6510,97 грн. збитків, завданих інфляцією, за період вересень 2012 року - червень 2015 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання науково-технічних послуг №162/12 від 06.06.2012р. щодо повного та своєчасного розрахунку за надані за договором послуги.

Ухвалою суду від 02.09.2015р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.09.2015р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, належним чином завірену копію Статуту ТзОВ "ЛАД Бетон".

11.09.2015р. електронною поштою, 14.09.2015р. за допомогою поштового зв'язку від позивача надійшло клопотання №25/17/52 від 11.09.2015р., в якому позивач просив розгляд справи відкласти посилаючись на неможливість представника прибути в судове засідання, що було призначене на 23.09.2015р.

21.09.2015р. відповідач через канцелярію суду подав відзив б/н від 21.09.2015р., в якому позовні вимоги заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:

- наданими позовними матеріалами не підтверджено, що державне підприємство «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції» створено шляхом перейменування державного підприємства «Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції «Дор'якість».

Згідно з пунктом 1 наказу № 7 від 16.01.2013р. «Про зміну найменування ДП «Дор'якість» ДП "Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції" створено шляхом перейменування зовсім іншої юридичної особи - державного підприємства «Державний науково-дослідний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції «Дор'якість», а не державного підприємства «Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції «Дор'якість», що було стороною договору № 162/12 на надання науково-технічних послуг від 06.06.2012р.

Жодних повідомлень про зміну найменування свого контрагента за договором, зміну його реквізитів відповідач не отримував, що позбавило його можливості виконати умови договору № 162/12 на надання науково-технічних послуг від 06.06.2012р.

Таким чином, весь ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків несе позивач, оскільки виникає прострочка кредитора, що унеможливлює нарахування штрафних санкцій, інфляційних стягнень і трьох процентів річних за прострочення проведення розрахунку за надані послуги, адже відповідачу не були відомі реквізити нового банківського рахунку позивача;

- державне підприємство «Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції «Дор'якість» повністю не виконало своїх зобов'язань за договором № 162/12 на надання науково-технічних послуг від 06.06.2012р.

Згідно із пунктом 3.1. договору виконавець передає замовнику акт виконаних робіт та комплект документів, зазначених у календарному плані (додаток 1 до даного договору).

У додатку 1 вказано перелік документів, що передаються замовнику, а саме акт про результати технічного нагляду, підтвердження дії атестату виробництва, протокол випробувань.

Виконавець не надав відповідачеві зазначених документів, що свідчить про неповне виконання ним своїх зобов'язань за договором.

Підписаний сторонами акт від 06.09.2012р. є документом, що необхідний для проведення господарської операції по бухгалтерському обліку і не містить в собі даних про передачу відповідачеві документів, які мали бути складені за результатами проведеного дослідження (акт про результати технічного нагляду, підтвердження дії атестату виробництва, протокол випробувань) та не свідчить про повне та належне виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором;

- відповідач заперечує будь-яке нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних, оскільки вважає, що існує невиконання умов договору виконавцем, а також наявне прострочення кредитора;

- позивачем неправомірно взято при розрахунку інфляційних весь вересень місяць 2012 року, оскільки розрахунок мав бути проведений до 11.09.2012 року включно, тобто 11 днів вересня місяця 2012 року не повинні братись до уваги при нарахуванні інфляційних втрат;

- позивач при розрахунку інфляційних втрат станом на 10.08.2015р. не взяв показник дефляції за липень 2015 року, який становив 99,0%.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів ухвалою суду від 23.09.2015р. розгляд справи було відкладено на 07.10.2015р., зобов'язано позивача подати суду письмові пояснення з врахуванням заперечень відповідача на позов, викладених у відзиві №01-03/260 від 16.09.2015р.

В судовому засіданні 07.10.2015р. представник позивача подав заперечення на відзив відповідача №25/17-578 від 05.10.2015р.

В запереченнях на відзив відповідача №25/17-578 від 05.10.2015р. позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві від 21.09.2015р., а також просить стягнути з відповідача 15564,75 грн., з них: 8464,03 грн. заборгованості за договором про надання науково-технічних послуг №162/12 від 06.06.2012р., 739,50 грн. процентів річних за період з 12.09.2012р. по 10.08.2015р., 6361,22 грн. збитків, завданих інфляцією, за період вересень 2012 року - липень 2015 року.

В порівнянні з первісно заявленими позовними вимогами позивач у запереченнях на відзив відповідача №25/17-578 від 05.10.2015р. зменшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми збитків, завданих інфляцією.

Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом прийнято до розгляду заяву представника позивача, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 07.10.2015р. представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, що викладена у запереченнях на відзив відповідача №25/17-578 від 05.10.2015р., підтримала.

Представник відповідача в судове засідання 07.10.2015р. не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033473995, що міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про судовий розгляд 07.10.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням, наявним в матеріалах справи, враховуючи те, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи є достатніми для розгляду справи, судове засідання на підставі ст. 75 ГПК України проведено за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

06.06.2012 року між державним підприємством Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції «Дор'якість» як виконавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД Бетон" як замовником було укладено договір про надання науково-технічних послуг №162/12 від 06.06.2012р., згідно з п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання науково-технічної послуги, направленої на підвищення рівня якості продукції: "Провести технічний нагляд за атестованим виробництвом асфальтобетонних сумішей."

Згідно із розділом «Загальні положення» Статуту державного підприємства "Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції" (нова редакція), затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 04.07.2014р. №206, державне підприємство «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції» засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (надалі - Уповноважений орган управління майном).

Державне підприємство «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції» є правонаступником державного підприємства «Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції «Дор'якість».

Таким чином, державне підприємство "Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції", яке у вересні 2015 року звернулось з позовом до суду, є згідно із розділом «Загальні положення» Статуту правонаступником державного підприємства «Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції «Дор'якість», яке 06.06.2012р. укладало договір №162/12 із відповідачем.

Наведені докази спростовують доводи відповідача про те, що з позовом до суду звернувся неналежний позивач.

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. договору зміст і строки виконання науково-технічних послуг визначаються календарним планом, який міститься в додатку № 1 до договору.

Приймання результатів наданих послуг за цим договором здійснюється відповідно до акту здачі-приймання.

Згідно з положеннями п.п. 2.1, 2.2., 2.3. договору ціна цього договору становить 8464,03 грн., у т.ч. ПДВ - 1 410,67 грн. у відповідності із протоколом про договірну ціну (додаток № 2 до договору).

До початку надання науково-технічних послуг за цим договором замовник перераховує на поточний рахунок виконавця грошові кошти, у розмірі 50 % від вартості послуг, що становить 4 232,02 грн., у т.ч. ПДВ - 705,34 грн.

Остаточний розрахунок здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі актів виконаних робіт.

Згідно з п.3.1. договору по виконанню наданих науково-технічних послуг за цим договором виконавець передає замовнику акт виконаних робіт та комплект документів, зазначених у календарному плані (додаток 1 до даного договору).

Як узгоджено п. 3.2. договору замовник зобов'язаний в строк до 5-ти календарних днів від дня одержання акта здачі-приймання підписати та оплатити його або мотивувати відмову від прийняття виконаних послуг. У випадку неаргументованої відмови замовника від прийняття виконаних послуг про це вказується в акті здачі-приймання і він підписується виконавцем. У цьому випадку акт здачі-приймання послуг вважається підписаним обома сторонами, а виконані послуги - прийнятими замовником.

На підтвердження факту надання послуг позивач подав акт здачі від 06.09.2012р., згідно з яким позивач надав відповідачу послуги по здійсненню технічного нагляду за атестованим виробництвом асфальтобетонних сумішей:- АБЗ «AMMAN GLOBAL 160», провів випробування продукції згідно НД, на загальну суму 8464,03 грн.

Акт підписаний керівниками підприємств, скріплений печатками, зауважень до якості наданих послуг не містить.

Підписання відповідачем 06.09.2012р. акту свідчить про його прийняття послуг, виконаних позивачем.

Відтак, за умовами укладеного між сторонами договору (п.2.3., п.3.2.) у відповідача виник обов'язок оплатити вартість послуг.

З доводами відповідача про те, що позивач не передав комплекту документів, зазначених у календарному плані (додаток №1 до договору), а тому у відповідача не настав строк для оплати вартості послуг, погодитись не можна.

За умовами договору (п.2.3., п.3.2.) оплата послуг залежить від одержання акта здачі-приймання, а не від передачі документів, зазначених в додатку №1 до договору.

Окрім цього, відповідач не був позбавлений права самостійно звернутися до позивача за отриманням вказаних документів за їх необхідності.

Відповідач у строки, визначені п.3.2. договору, вартості наданих послуг не оплатив.

19.12.2014р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 25/17-633 від 12.12.2014р. з вимогою погасити заборгованість за договором про надання науково-технічних послуг №162/12 від 06.06.2012р..

Відповідач вимог претензії не виконав, суми заборгованості добровільно не перерахував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання науково-технічних послуг №162/12 від 06.06.2012р. на момент розгляду справи складає 8464,03 грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість, або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов'язання по оплаті за надані послуги за договором про надання науково-технічних послуг №162/12 від 06.06.2012р., позовна вимога про стягнення з нього 8464,03 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612, Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем оплати наданих за договором №162/12 від 06.06.2012р. послуг позивач просить стягнути з відповідача 739,50 грн. процентів річних за період з 12.09.2012р. по 10.08.2015р., 6361,22 грн. збитків, завданих інфляцією, за період вересень 2012 року - липень 2015 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем строку оплати послуг, встановленого п. 3.2 договору №162/12 від 06.06.2012р., до стягнення з відповідача підлягає 739,50 грн. процентів річних за період з 12.09.2012р. по 10.08.2015р.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.1, 3.2 постанови №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації суди мають враховувати також рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Згідно з цими рекомендаціями, а також згідно з роз'ясненнями, наведеними в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р., індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця , а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Враховуючи п.3.2. договору, вартість послуг мала бути оплачена до 11.09.2012р.

Беручи до уваги роз'яснення, надані в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. позивач правомірно нарахував інфляційні за вересень 2012 року.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач при розрахунку інфляційних втрат не взяв до уваги показник дефляції в липні 2015 року, який становив 99,0%, то в судовому засіданні 07.10.2015 року представник позивача подала розрахунок інфляційних втрат, до якого включено липень 2015 року, коли показник дефляції становив 99,0%, що послужило підставою для зменшення розміру позовних вимог в цій частині.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України покладаються судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД Бетон" (43006, Волинська обл., місто Луцьк, провулок Дорожний, будинок 4, код ЄДРПОУ 33731798) на користь державного підприємства "Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції" (03680, м.Київ, вул. Горького, будинок 51, код ЄДРПОУ 21476215) 8464 грн. 03 коп. заборгованості, 739 грн. 50 коп. процентів річних, 6361 грн. 22 коп. збитків, завданих інфляцією, 1809 грн. 59 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 12.10.2015р.

Суддя І. О. Якушева