Рішення

від 09.10.2015 по справі 904/7728/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.15р. Справа № 904/7728/15

За позовом Фермерського господарства "Перейма", с. Перейма

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр України", м. Павлоград

про стягнення коштів за договором постачання нафтопродуктів

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 16.09.2015 року

ОСОБА_2 - керівник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Перейма" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр України" з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 114 686, 97 грн., з яких: 112065 грн. сума основного боргу, 2621, 97 штрафна неустойка за прострочення поставки товару, та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №190515 від 19.05.2015 року в частині повного та своєчасного розрахунку за товар.

21.09.2015 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (55-69).

Представник позивача подав клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 21.09.15р. клопотання Фермерського господарства "Перейма" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, розгляд справи відкладено на 05.10.2015 р.

01.10.15 р. від позивача до суду надійшла заява до якої додано наступні документи: завірена копія договору постачання нафтопродуктів № 190515 від 19.05.2015р., завірена копія статуту ФГ "Перейма", завірена копія рахунку на оплату, завірена копія податкової накладної, оригінал наказу про призначення голови ФГ "Перейма", оригінал листа на повернення коштів, оригінал претензії щодо невиконання умов договору та оригінали документів, що підтверджують направлення претензії відповідачу.

Також, Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 114 686, 97 грн., з яких: 112065 грн. основного боргу, 2621,97 грн. штрафна неустойка за прострочення поставки товару та судові витрати у розмірі 3 859,26 грн.

01.10.2015р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна" на суму 118 546,23 грн.

Розглянувши вищевказану заяву, господарський суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не подано жодного доказу в підтвердження викладених у заяві обставин, також не подано жодного доказу в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Крім того, не наведено жодних фактів щодо вжиття відповідачем заходів щодо відчуження належного йому майна чи коштів. У зв'язку з вищезазначеним в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Позивачем додано лист - повідомлення, копію фіскального чека та опису вкладення від 12.09.2015р., відповідно яких відповідача додатково повідомлено про день, час та місце розгляду даної справи (а.с.65-65).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.10.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2015 між Фермерським господарством "Перейма" (далі-Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр України" (далі-Відповідач/Постачальник) укладено договір №190515 про поставку нафтопродуктів (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, а саме: дизельне пальне в кількості 7230 літрів на суму 112065 грн.

Згідно п. 1.4 Договору, зобов'язання Постачальника виникають з моменту оплати.

Як свідчить з матеріалів справи, Покупець платіжним дорученням № 228 від 19.05.2015 року (а.с. 44) здійснив оплату рахунку від 19.05.2015р. № 131 в повному обсязі (а.с. 43).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Постачальник зобов'язаний передати товар протягом 5 - ти робочих днів з дати оплати нафтопродуктів.

В свою чергу, Відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором майново-господарські зобов’язання перед Позивачем щодо поставки пального, а саме дизельного палива в кількості 7230 літрів на загальну суму 112065,00 грн., чим порушив умови договору.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 18.06.2015р. було направлено на адресу відповідача претензію про негайне (протягом 7 - ми календарних днів) повернення сплачених коштів у розмірі 112 065,00 грн. (а.с. 46). Факт направлення підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 18.06.2015 р. (копії додано до матеріалів справи, а.с. 48). Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи, належних доказів повного виконання умов договору відповідачем не надано, обставин викладених у позовній заяві не спростовано.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків поставки дизельного пального, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 112 065,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у разі прострочення поставки товару більш ніж на 15 робочих днів, починаючи з наступного дня, Постачальник за вимогою Покупця сплачує Покупцю штрафну неустойку в розмірі 0,02% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день просрочки.

Позивачем на підставі п. 4.2 Договору нараховано неустойку за період з 04.06.2015р. по 28.09.2015р. на загальну суму 2 621,97 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд прийшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення неустойки за період з 04.06.2015р. по 28.09.2015р. на загальну суму 2621,97 грн. визнається не правомірною, оскільки позивачем не вірно визначено період нарахування неустойки згідно п. 2.1 Договору.

Після перерахунку з урахуванням умов п. 2.1 Договору судом встановлено, що розмір штрафної неустойки становить 2465,10 грн. за період з 11.06.2015 р. по 28.09.2015 р.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення штрафної неустойки підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 2465,10 грн.

Крім того, Позивач у заяві про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені додаткові витрати, а саме: витрати пов'язані із прибуттям до суду, згідно проїзних документів витрачено кошти у розмірі - 751,31 грн., понесені витрати на поштові відправлення на суму 176, 95 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 689,00 грн.

Розглянувши вимоги в даній частині, суд не знаходить підстав для віднесення таких витрат на відповідача. Стосовно витрат пов'язаних з прибуттям до суду, слід зазначити, що судом не визнавалась обов'язковою явка позивача у призначені судові засідання, позивач мав право скористатися правом заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Що стосується сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову слід зазначати, що у зв'язку з відмовою у задоволенні зазначеної заяви, судові витрати сплачені Позивачем за її розгляд відповідно до положень ГПК України покладаються на позивача.

Також, щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача понесених витрат на поштові відправлення, слід зазначити, що ст. 44 ГПК України чітко визначений перелік судових витрат до яких не відноситься поштові відправлення, оскільки останні не пов'язані з судовим розглядом справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає основний борг у розмірі 112065,00 грн., штрафна неустойка у розмірі 2465,10 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені заяви про забезпечення позову - відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр України" (51400, місто Павлоград, вулиця Харківська, 74в, код ЄДРПОУ 39033946) на користь Фермерського господарства "ПЕРЕЙМА" (66124, Одеська область, Балтський район, село Перейма, вулиця Миру, 18, код ЄДРПОУ 38184356) суму основного боргу в розмірі 112 065,00 грн., штрафна неустойка за прострочення поставки товару у розмірі 2465,10 грн., та судовий збір в розмірі 1799, 13 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.10.2015р.

Суддя ОСОБА_3