Рішення

від 06.10.2015 по справі 908/5039/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/117/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015 Справа № 908/5039/15

за позовом Приватного акціонерного товариства В«Техмас-УкраїнаВ» (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна/ПоляковаАДРЕСА_1)до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі відокремленого підрозділу Філія В«Запорізьке РУВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39)

про зобов'язання вчинити дії

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 - директор - Виписка з ЄДР №1000137103 від 04.06.2015 р.;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство В«Техмас-УкраїнаВ» звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі відокремленого підрозділу Філія В«Запорізьке РУВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» про зобов'язання відповідача здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням ПАТ "Техмас-Україна" № 1 від 01.09.2015р. в сумі 5180,21 доларів США з рахунку № 26002082247602 у Філії Запорізьке РУ "АТ "Банк "Фінанси та кредит" на рахунок позивача № 260070175816 JSC Ukreximbank, Zароrоzhуе branch, Ukraine, Zароrоzhуе, SWIFT:ЕХВSUAUXZAP, банк-посередник Citibank N.A., New York, USA SWIFT:СІТІ US 33 Ассоunt: 36083522.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.03.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського рахунку № 22476. Станом на 01.09.2015р. на валютному рахунку позивача № 26002082247602 наявні кошти в розмірі 5180,21 доларів США. Позивач у встановленому порядку, в цей же день, надав Банку платіжне доручення в іноземній валюті № 1 про переказ суми 5180,21 доларів США з рахунку № 26002082247602 на рахунок позивача № 260070175816. Зазначене доручення прийнято Банком до виконання 01.09.2015р. З врахуванням встановлених законом строків зазначене платіжне доручення повинно було бути виконано банком в термін до трьох операційних днів, тобто до 03.09.2015р. включно. Проте, в зазначений термін виконано не було, що підтверджується випискою Банку про залишки коштів на рахунках клієнта від 08.09.2015р. Позивач наголошує, що на день звернення з даним позовом до суду, переказ коштів в сумі 5180, 21 доларів СІЛА за :платіжним дорученням позивача № 1 від 01.09.2015р. відповідачем не здійснено, чим порушуються права позивача вільно розпоряджатися та користуватися належними йому коштами. Посилаючись на умови договору банківського рахунку № 22476 від 06.03.2007р., ст.8 ОСОБА_3 України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 195 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 525, 526, 530, 629 ЦК України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.09.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5039/15, розгляд якої призначено на 06.10.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2015р. в повному обсязі підтримав доводи позовної заяви.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.09.2015р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 14.09.2015 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 06.10.2015 р. була направлена судом на адресу відповідача: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР наявний в матеріалах справи).

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 06.10.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали свідчать, що 06.03.2007 р. між відповідачем (Банком) та позивачем (Клієнтом) було укладено договір № 22476 банківського рахунку (далі - Договір), за умовами якого, якого ОСОБА_3 відкриває Клієнту поточні рахунки у національній валюті та в іноземній валюті та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до тарифів Банку в порядку і на умовах, визначених ОСОБА_4.

Відповідно до пункту 2.1 ОСОБА_4 здійснює розрахунково-касове обслуговування Рахунків в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання Банком грошових коштів з Рахунків здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2 ОСОБА_4).

За умовами п. 3.1.5 ОСОБА_4 має право відмовляти Клієнту в обслуговуванні Рахунків у випадках невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за ОСОБА_4 та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2 ОСОБА_4 Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на Рахунках, окрім випадків обмеження такого права встановленого чинним законодавством України.

Як встановлено судом, 01.09.2015р. позивач надав Банку платіжне доручення в іноземній валюті № 1 про переказ суми 5180,21 доларів США з рахунку № 26002082247602 на рахунок позивача № 260070175816.

Зазначене доручення прийнято Банком до виконання 01.09.2015р.

Проте, вищевказане платіжне доручення відповідачем виконано не було.

Позовна вимога про зобов'язання ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі відокремленого підрозділу Філія В«Запорізьке РУВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням ПАТ "Техмас-Україна" № 1 від 01.09.2015р. в сумі 5180,21 доларів США з рахунку № 26002082247602 у Філії Запорізьке РУ "АТ "Банк "Фінанси та кредит" на рахунок позивача № 260070175816 JSC Ukreximbank, Zароrоzhуе branch, Ukraine, Zароrоzhуе, SWIFT:ЕХВSUAUXZAP, банк-посередник Citibank N.A., New York, USA SWIFT:СІТІ US 33 Ассоunt: 36083522, стала предметом судового розгляду у даній справі.

Принципові засади регулювання права власності в Україні встановлені Конституцією України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Вказаний конституційний принцип додатково закріплено та деталізовано в ст. 321 ЦК України, частиною 3 якої передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ч. 1 ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Реалізація кредитно-розрахункових відносин через банківські установи відбувається шляхом переказу грошових коштів з метою їх зарахування на рахунок одержувача або їх видачі йому у готівковій формі. Цьому передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на ОСОБА_4 № 22476 від 06.03.2007 р. банківського рахунку.

Згідно з приписами частин 1, 2 та 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами ОСОБА_4, його предметом є здійснення Банком розрахунково-касового обслуговування Рахунків Клієнта.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Банк (відповідач у справі) зобов'язався за умовами ОСОБА_4 (зокрема, п. 2.1) здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта (позивача).

Керуючись умовами ОСОБА_4, позивач подав до банку для виконання розрахунковий документ (платіжне доручення № 1 від 01.09.2015 року).

При цьому суд зауважує, що виходячи з банківської Виписки про залишок валютних коштів на рахунку позивача в установі банку відповідача, станом на 01.09.2015р. залишок коштів складає суму 5180,21 дол. США.

Проте, платіжне доручення № 1 від 01.09.2015 р. про переказ суми 5 180,21 доларів США з рахунку № 26002082247602 на рахунок позивача № 260070175816, відповідачем виконано не було.

Порядок переказу коштів у межах України регулюється ОСОБА_3 України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

За вимогами п. 8.1 ст. 8 вказаного ОСОБА_3 зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до п. 8.4 п. 8 цього ж ОСОБА_3 міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами встановлено Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, яке затверджено постановою Правління НБУ № 216 від 28.07.2008р. (надалі - Положення )

Пункт 3.9 цього Положення передбачає, що уповноважений банк зобов'язаний виконати платіжне доручення в іноземній валюті в межах строку, погодженого з платником та з урахуванням дати валютування, що визначається уповноваженим банком згідно з його внутрішніми правилами, які ґрунтуються на укладених міжбанківських угодах (договорах) про встановлення кореспондентських відносин з банками - кореспондентами, а також з урахуванням строку, необхідного для виконання вимог статті 6 ОСОБА_3 України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

В даному випадку, ОСОБА_4 не передбачені інші, ніж встановлені ОСОБА_3, строки виконання доручень клієнта. У зв'язку з цим, для визначення строків виконання Банком доручення Клієнта слід керуватися ст. 8 ОСОБА_3 України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Отже, враховуючи, що платіжне доручення № 1 в іноземній валюті від 01.09.2015р. було прийнято банком до виконання 01.09.2015р. в рамках операційного часу, з врахуванням встановлених ОСОБА_3 строків, зазначене платіжне доручення повинно було бути виконано банком в термін до трьох операційних днів, тобто до 03.09.2015р. включно.

Проте, згідно з поясненнями представника позивача та виходячи з матеріалів справи, вищезгаданий розрахунковий документ залишається невиконаним і на теперішній час.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ч. 1 ст. 1071 ЦК України розпорядження клієнта (здійснене, в т.ч., шляхом подання до банку платіжного доручення або документу на отримання готівки) є для банку підставою для списання грошових коштів з відповідного рахунку клієнта.

Відповідно до положень ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, позовна вимога про зобов'язання ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі відокремленого підрозділу Філія В«Запорізьке РУВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням ПАТ "Техмас-Україна" № 1 від 01.09.2015р. в сумі 5180,21 доларів США з рахунку № 26002082247602 у Філії Запорізьке РУ "АТ "Банк "Фінанси та кредит" на рахунок позивача № 260070175816 JSC Ukreximbank, Zароrоzhуе branch, Ukraine, Zароrоzhуе, SWIFT:ЕХВSUAUXZAP, банк-посередник Citibank N.A., New York, USA SWIFT:СІТІ US 33 Ассоunt: 36083522, заявлена обґрунтовано, а тому задовольняється судом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати суми 1686,06 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі відокремленого підрозділу Філія В«Запорізьке РУВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39, код ЄДРПОУ 25821086) здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням Приватного акціонерного товариства "Техмас-Україна" (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна/ПоляковаАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23286358) № 1 від 01.09.2015р. в сумі 5180 (п'ять тисяч сто вісімдесят) доларів США 21 цент з рахунку № 26002082247602 у Філії Запорізьке РУ "АТ "Банк "Фінанси та кредит" на рахунок Приватного акціонерного товариства "Техмас-Україна" (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна/ПоляковаАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23286358) № 260070175816 JSC Ukreximbank, Zароrоzhуе branch, Ukraine, Zароrоzhуе, SWIFT:ЕХВSUAUXZAP, банк-посередник Citibank N.A., New York, USA SWIFT:СІТІ US 33 Ассоunt: 36083522.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі відокремленого підрозділу Філія В«Запорізьке РУВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39, код ЄДРПОУ 25821086) на користь Приватного акціонерного товариства В«Техмас-УкраїнаВ» (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна/ПоляковаАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23286358) суму 1686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн. 06 коп. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.10.2015р.

Суддя М.В. Мірошниченко