Рішення

від 30.04.2015 по справі 910/4024/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2015Справа №910/4024/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про стягнення 853 521,00 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Шайко С.В. (дов. б/н від 03.02.2015 року) від відповідача Богуш М.Є. (дов. 857/2014 від 24.12.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30 квітня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 853 521,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором страхування майна МО № 1400478 від 26.03.2014 року в частині здійснення виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 року порушено провадження у справі № 910/4024/15-г та призначено справу до розгляду на 31.03.2015 року.

31.03.2015 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що з повідомленням про подію до страхової компанії позивач звернувся через 20 днів після події, чим порушив терміни на звернення та умови Договору страхування. Позивачем не надано доказів наявності слідів злочину, що можуть кваліфікуватися як докази. Крім того, позивачем не доведено, що на момент події заявлені автомобілі знаходились на території приміщення у якому сталася крадіжка.

У судовому засіданні 31.03.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники сторін у судовому засіданні 31.03.2015 року надали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 31.03.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.03.2015 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 30.04.2015 року.

В судовому засіданні 30.04.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги та надав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.04.2015 року проти позову заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2014 року між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування майна МО № 1400478 (далі-Договір страхування).

Згідно з преамбулою договору страхування адреса вигодо набувача: 91029, м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 35-а.

Відповідно до пункту 1.1. Договору страхування предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням майном, зазначеним в Договорі.

Перелік майна, яке є застрахованим на умовах договору, наведено у Додатку № 2 до Договору (пункт 1.1.3. Договору страхування).

Пунктом 2.2. Договору страхування сторони погодили, що загальна страхова сума складає 2 500 000,00 грн.

19.11.2014 року позивач звернувся до Дарницького районного управління ГУ МВС в м. Києві з повідомленням про те, що 07.11.2014 року за адресою м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 35-А з території автосалону Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" невідома особа незаконно заволоділа десятьма автомобілями а саме:

-JAC J5 1.5 МТ, номер кузова Y6LJ51113EL200088;

-JAC J5 1.5 МТ, номер кузова Y6LJ51113EL200189;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040DL243277;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL243853;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040DL215917;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL216115;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL243636;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL243692;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040DL243304;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL243835.

19.11.2014 року слідчим відділом районного управління відомості зазначені у даному зверненні внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100020010308 з кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України.

25.11.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання події, яка має ознаки страхової.

08.12.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

03.02.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування в розмірі 853 521,00 грн.

05.02.2015 року відповідачем надіслано позивачу повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування. У повідомленні відповідачем зазначено, що з повідомленням про подію до страхової компанії позивач звернувся через 20 днів після події, чим порушив терміни на звернення та умови Договору страхування. Позивачем не надано доказів наявності слідів злочину, що можуть кваліфікуватися як докази. Крім того, позивачем не доведено, що на момент події заявлені автомобілі знаходились на території приміщення у якому сталася крадіжка.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У повідомленні про страхову подію від 25.11.2014 року позивач зазначає, що вартість збитків становить 853 521,00 грн.

При цьому, у відповідності до статті 991 Цивільного кодексу України, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування можуть бути передбачені даною статтею випадки, а також інші випадки, встановлені законом або передбачені укладеним між сторонами договором страхування.

Відповідно до пункту 11.1. Договору страхування при настанні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобов'язаний:

-негайно (не пізніше 24 годин із моменту, коли стало відомо про настання події, що може бути кваліфікована як страховий випадок) заявити відповідним компетентним органам про настання події, що може бути кваліфікована, як страховий випадок;

-негайно, однак не пізніше 2 (двох) днів, враховуючи той день, коли йому стало відомо або мало стати відомо про страховий випадок (або подію, що має ознаки страхового випадку) сповістити про це страховика, зателефонував в цілодобовий інформацій йно консультаційний центр «просто-страхування» за телефоном 0800 503236;

-подати страховику письмову заяву типової форми про настання страхового випадку з зазначенням причин, обставин, наслідків страхового випадку протягом 3 (трьох) робочих днів, раховуючи той день, коли йому стало відомо або мало стати відомим про страховий випадок.

Згідно з пунктом 9.2.1.4.2.1. страхуванням покривається збиток, в зв'язку з втратою, пошкодженням або знищенням лише того застрахованого майна, яке в момент заподіяння крадіжки зі зламом або грабежу (розбою) перебувало за місцем страхування.

Пунктом 13.4. Договору страхування сторони погодили, що страховик має право відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування в разі невиконання страхувальником обов'язків, визначених Договором, Правилами та чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою про настання події 25.11.2014 року, тобто з пропущенням триденного терміну, встановленого Договором страхування.

Позивачем жодного документального підтвердження об'єктивної неспроможності своєчасно повідомити страховика не подано. Довідка про хворобу, надана позивачем до уваги судом не береться, оскільки видана на ім'я ОСОБА_3, що за твердженням позивача є матір'ю директора позивача.

Крім того, позивачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджено, що транспортні засоби перебували на території приміщення за адресою: адресою м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 35-А на час вчинення крадіжки.

З урахуванням всіх викладених обставин, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування та у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача страхової суми в розмірі 853 521,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не представлено належних (первинних) доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а відтак матеріали справи не свідчать про порушення відповідачем прав позивача, що виключає можливість їх захисту в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" задоволенню не підлягають.

Витрати з судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.05.2015

Суддя С.В. Стасюк