Рішення

від 01.10.2015 по справі 910/16478/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015Справа №910/16478/15

За позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Союз»

до Української державної корпорації по виконанню монтажних та спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд»

про стягнення 303311,54 грн.                                         

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ПП «Науково-виробнича фірма «Союз» звернулось до суду з позовом до Української державної корпорації по виконанню монтажних та спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» про стягнення заборгованості за договором надання послуг, укладеним у спрощений спосіб, в розмірі 303311,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач надав, а відповідач отримав від позивача послуги, визначені попередньою домовленістю сторін, на підставі актів приймання-передачі, однак відповідач отримані послуги оплатив лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 186872,76 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 113130,03 грн. інфляційних та 6308,75 грн. 3% річних за користування коштами.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце його проведення сповіщені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що протягом січня-лютого 2013 року ПП «Науково-виробнича фірма «Союз» (далі – позивач) та Українська державна корпорація по виконанню монтажних та спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» (далі – відповідач), шляхом листування за допомогою засобів електронного зв'язку, дійшли домовленості щодо надання позивачем відповідачеві послуг з надання у тимчасове користування мебльованих приміщень для тимчасового проживання третіх осіб за заявкою відповідача, які останній зобов'язався прийняти та оплатити у розмірі, обумовленому домовленістю сторін.

Сторони погодили, що обсяг наданих послуг фіксується шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі.

У подальшому, на виконання досягнутої домовленості, позивач надав, а відповідач спожив послуги за актами приймання-передачі № 1-17 на загальну суму 721648,63 грн.

Відповідач, в свою чергу надані послуги оплатив лише частково, на суму 534775,87 грн., здійснивши оплату за актами-приймання-передачі №№ 1 – 14.

За результатами погодження сторонами актів приймання-передачі №№ 15-17, позивач надіслав відповідачеві рахунки-фактури № 178 від 03.03.2014, № 180 від 01.04.2014, № 182 від 01.05.2014 на загальну суму 186872,76 грн., однак відповідач не здійснив оплату наданих послуг.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частино 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Положеннями ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з умовами укладеної сторонами угоди, оплата за договором здійснюється шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, або іншим узгодженим сторонами способом, один раз на місяць на підставі акту приймання-передачі наданих послуг та рахунку-фактури, виставленого виконавцем, не пізніше 15 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи сторони підписали акти виконаних робіт та наданих послуг №15 від 03.03.2014 на суму 58380,56 грн., №16 від 01.04.2014 на суму 64219,43 грн., №17 від 01.05.2014 на суму 64272,77 грн. Вказані акти складені у відповідності до вимог закону, підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Факт існування заборгованості за надані послуги належним чином доведений наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі послуг, рахунками-фактурами та відповідачем не спростований.

Як вбачається з наданої позивачем довідки, станом на 01.07.2015 заборгованість відповідача складає 186872,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 186872,76 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та, зокрема, у вигляді нарахування інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України за період прострочення оплати рахунків-фактур № 15 з 18.03.2014 по 01.06.2015, рахунку-фактури № 16 з 16.04.2014 по 01.06.2015, рахунку-фактури № 17 з 16.05.2014 по 01.06.2015.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних дорівнюють 6308,75 грн., інфляційні втрати – 113130,03 грн., суд дійшов висновку про його відповідність вимогам закону та умовам договору, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

З урахуванням положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Української державної корпорації по виконанню монтажних та спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 15; ідентифікаційний код 00012256) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Союз» (53860, Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольськ вул. 60 років Жовтня, 1/8; ідентифікаційний код 13453275) 186872 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 76 коп. заборгованості, 113130 (сто тринадцять тисяч сто тридцять) грн. 03 коп. інфляційних, 6308 (шість тисяч триста вісім) грн. 75 коп. 3% річних та витрати на сплату судового збору в сумі 6126 (шість тисяч сто двадцять шість)грн. 23 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко