Рішення

від 01.10.2015 по справі 910/21606/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015Справа №910/21606/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській Г.С.

розглянувши справу № 910/21606/15

за позовом публічного акціонерного товариства «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» в особі

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення

тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» Кашути Д.Є.;

до товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА СЕРВІСУ»;

про стягнення 13 827,81 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Музичук Ю.А., довіреність № 114 від 22.09.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом публічне акціонерне товариство «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» Кашути Д.Є. (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА СЕРВІСУ» (надалі - відповідач) про стягнення 13 827,81 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 06/06 про відкриття рахунку у цінних паперах від 12.05.2006р. у визначений строк не розрахувався за отримані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1130,00 грн., за прострочення оплати якої нараховані пені в сумі 10 887,95 грн., штраф у сумі 565,00 грн., інфляційні втрати - 1065,88 грн. та 178,98 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2015р. порушено провадження у справі № 910/20956/15 та призначено її розгляд на 01.10.2015р.

Присутній у судовому засіданні 01.10.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.08.2015р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 21.08.2015р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2006р. між позивачем (за договором - зберігач) та відповідачем (за договором - депонент) було укладено договір № 06/06 про відкриття рахунку в цінних паперах, у відповідності з п.1.1. якого депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених нижче умовах відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, внутрішнього положення зберігача, чинного законодавства України та на підставі розпоряджень депонента.

В умовах п.7.1 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом одного року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний термін, якщо за сорок п'ять днів до закінчення строку дії цього договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати.

Умовами п.2.1 договору встановлено обов'язок зберігача, зокрема, відкрити депоненту рахунок у цінних паперах протягом 3 (трьох) робочих днів після подання депонентом документів, яких вимагає чинне законодавство; здійснювати зберігання та облік цінних паперів депонента, що зберігаються у зберігача; здійснювати ведення рахунку у цінних паперах шляхом виконання операцій згідно з порядком, у термін, обумовлений внутрішніми документами зберігача, якщо порядок виконання операцій не суперечить чинному законодавству України.

В пункті 2.3 підпункті б) договору передбачено обов'язок депонента оплачувати послуги зберігача згідно з розцінками, умовами та строками, передбачені цим договором та тарифами зберігача.

Відповідно до умов п.3.2 договору плата вноситься депонентом щомісячно на рахунок № 357830100573 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива» на підставі наданого зберігачем акту-рахунку наданих послуг в термін до п'ятнадцятого числа наступного за тим місяцем, в якому надавались послуги згідно акту-рахунку.

Водночас, згідно з Тарифами на послуги зберігача (Додаток № 2 до договору) вартість операції з обліку цінних паперів на рахунку у цінних паперах в місяць складає 0,02% від загальної номінальної вартості, але не менше 30грн. Строк оплати протягом 5 робочих днів місяця, наступного за звітним.

Як зазначив позивач, протягом періоду з лютого 2009 року по травень 2011 року було надано відповідачу послуги зберігача на загальну суму 1130,00 грн., однак відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, отримані послуги не оплатив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 1130,00 грн., що також вбачається з виписки по особовим рахункам за період з 12.05.2006р. по 09.09.2015р.

Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо наданих послуг, натомість умови п.3.2 договору не ставлять в залежність обов'язок відповідача по оплаті послуг зберігача від факту отримання актів-рахунків, що свідчить про виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати отриманих за договором послуг зберігача за період з лютого 2009 року по травень 2011 року в сумі 1130,00 грн.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги становить 1130,00 грн.

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт отримання послуг зберігача та не надано доказів повної оплати послуг на суму 1130,00 грн.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1130,00 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 10 887,95 грн., штраф у сумі 565,00 грн., інфляційні втрати - 1065,88 грн. та 178,98 грн. - 3% річних.

Оскільки в матеріалах справи відсутні акти-рахунки, підписані повноважними представниками позивача та відповідача, а також відсутні докази направлення таких актів відповідачу, що відповідно, позбавляє можливості встановити точний період прострочення оплати відповідачем послуг зберігача, за який підлягають нарахуванню пеня, штраф, інфляційні втрати та 3% річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 10 887,95 грн., штраф у сумі 565,00 грн., інфляційні втрати - 1065,88 грн. та 178,98 грн. - 3% річних, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У пункті 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідач є особою, яка не звільнена від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої ст. 4 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України від 28.12.2014 № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата становить 1 218 грн.

Отже, оскільки за звернення до суду з даним позовом мало бути сплачено судовий збір у сумі 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати), то з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України відповідна сума судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА СЕРВІСУ» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А; код ЄДРПОУ 30177451) на користь публічного акціонерного товариства «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» (03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9; код ЄДРПОУ 33299878) суму основного боргу в розмірі 1130 грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА СЕРВІСУ» (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; код ЄДРПОУ 30177451) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 149 грн. 30 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 06.10.2015р.

Суддя А.І. Привалов