Рішення

від 29.09.2015 по справі 911/3132/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-95-51

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" вересня 2015 р.                                                             Справа № 911/3132/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон», м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер», м. Буча

про стягнення 57397,67 грн.

за участю представників:

сторін:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер» (далі – відповідач) про стягнення 57397,67 грн., з яких 21366,64 грн. основний борг, 16322,92 грн. інфляційні втрати, 1886,09 грн. 3% річних, 14617,07 грн. пеня та 3204,95 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 19.07.2012 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Проте від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника позивача прибути в судове в засідання через зайнятість у іншому судовому засіданні.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Таким чином, представник позивача, який на час розгляду даної справи перебуває у іншому судовому засіданні, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 19.07.2012 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач – продавець зобов'язався передати у власність відповідача – покупцю, а покупець у порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов'язався приймати та оплачувати запасні частини до техніки (далі – товар), асортимент, кількість та вартість яких визначається відповідно до рахунків-фактур продавця до цього договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору поставка товару буде здійснюватися окремими партіями. Обсяг товару за кожною партією визначатиметься у відповідних рахунках-фактурах продавця до цього договору. Асортимент, кількість та вартість товару за кожною його партією вважатимуться узгодженими сторонами з моменту поставки покупцю товару згідно відповідного рахунку-фактури продавця.

Згідно п. 2.1 договору ціна цього договору складає загальну вартість товару, поставленого за цим договором згідно відповідних рахунків-фактур до нього.

У відповідності до п. 2.3 договору покупець зобов'язався оплачувати продавцю вартість товару протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та/або видаткової накладної відповідно до п. 4.1 цього договору щодо такого товару.

Пунктом 3.2.3 договору покупець зобов'язався оплачувати вартість поставленого товару у порядку, визначеному п. 2.3 цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору підписанням відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної покупець підтверджує факт передання йому товару, всієї необхідної та супровідних документів стосовно товару, передбачених договором та чинним законодавством України, відсутності у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості, комплектності та кількості переданого йому товару, необхідної інформації та супровідних документів стосовно товару.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2012.

На виконання умов договору позивач по наступним видаткових накладеним: від 03.08.2012 № WbToв045608 на суму 7655,52 грн., від 03.08.2012 № WbToв045614 на суму 271,31 грн., від 06.08.2012 № WbToв046123 на суму 8260,52 грн., від 10.08.2012 № WbToв047584 на суму 9179,29 грн. передав відповідачу товар на загальну суму 25366,64 грн., а останній на підставі довіреності від 02.08.2012 серії ЯЗГ № 748793 його отримав.

Вказані видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача, завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 21366,64 грн. – різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю отриманого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 21366,64 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 21366,64 грн. заборгованості за отриманий товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з 08.08.2012 по 17.07.2015 складають 16322,92 грн.

Згідно розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 08.08.2014 по 17.07.2015 складають 1886,09 грн.

Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат на загальну суму прострочених платежів за всіма видатковими накладними переліченими вище, а не по кожній простроченій сумі по кожній видатковій накладній окремо. Проте, зазначене не вплинуло на правильність здійснення позивачем розрахунку інфляційних втрат, який є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з урахуванням заявленого позивачем періоду, стягненню підлягають 3% річних з простроченої суми в розмірі 604,11 грн.

Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів

21366.34 08.08.2014 - 17.07.2015344 3 % 604.11

В решті позовної вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 1281,98 грн. суд відмовляє, з огляду на її безпідставність.

На підставі п. 5.2.1 договору позивач просить за порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 08.08.2012 по 17.07.2015 складає 14617,07 грн.

Також, позивач на підставі п. 5.2.2 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань більш ніж на 5 календарних днів, штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару, який за розрахунком позивача складає 3204,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Положеннями п. 7.2 договору встановлено, що сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором припиняється через 3 роки від дня коли такі зобов'язання мали бути ним виконані.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21366,64 грн. основного боргу, 16322,92 грн. інфляційних втрат, 604,11 грн. 3% річних, 14617,07 грн. пені та 3204,95 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66-А, ідентифікаційний код 32580531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (54025, Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 113/1, ідентифікаційний код 31764816) 21366 (двадцять одну тисячу триста шістдесят шість) грн. 64 коп. основного боргу, 16322 (шістнадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 604 (шістсот чотири) грн. 11 коп. 3% річних, 14617 (чотирнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 07 коп. пені, 3204 (три тисячі двісті чотири) грн. 95 коп. штрафу, 1786 (одну тисячу сімсот вісімдесят шість) грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                             Ю.В. Подоляк          

          Дата підписання рішення 05.10.2015.