Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/20257/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.2015Справа №910/20257/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/20257/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», м. Донецьк, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «КФ Профлайн», м. Донецьк,

про стягнення 20 255 034,06 грн.,

за участю представників:

позивача - Кравченко В.М. (довіреність від 15.07.2015 № 15/56);

відповідача - Мельник М.О. (довіреність від 10.09.2015 № б/н);

третьої особи - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - Банк) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест» (далі - Товариство) про стягнення 20 255 034,06 грн. боргу за кредитом за кредитним договором від 09.10.2012 № 008/2115-Кл (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17.09.2015.

16.09.2015 відповідач подав суду клопотання про заміну неналежного відповідача та передачу справи до іншого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 розгляд справи було відкладено на 30.09.2015, у зв'язку з неявкою представників позивача.

21.09.2015 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвал суду.

30.09.2015 Банк подав суду письмові пояснення на заяву Товариства про заміну відповідача та копії документів, в підтвердження викладених обставин.

Представник позивача у судовому засіданні 30.09.2015 подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2015 було відкладено розгляд справи на 06.10.2015; продовжити строк розгляду спору на п'ятнадцять днів; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «КФ Профлайн» (далі - ТОВ «КФ Профлайн»).

05.10.2015 відповідач подав суду письмові пояснення, в яких заперечив проти доводів Банку про нікчемність договору від 14.07.2014 № б/н.

06.10.2015 Банк подав суду документи для долучення до матеріалів справи щодо визнання договору від 14.07.2014 № б/н нікчемним та направленням повідомлення про його нікчемність відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив та підтримав клопотання про заміну відповідача.

Суд розглянувши клопотання Товариства про заміну відповідача на належного, заслухавши пояснення представників сторін, відмови у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Позивач заперечував проти заміни відповідача та документально підтвердив нікчемність визнання договору від 14.07.2014 № б/н.

Відповідно до пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу (поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення) - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

У зв'язку з тим, що місцезнаходженням третьої особи є місто Донецьк, судом було розміщено відповідну інформацію про дату, час і місце проведення судового засідання зі справи № 910/20257/15 на сторінці Господарського суду міста Києва (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/ ).

Також, ухвалою, суду від 30.09.2015 відповідача було зобов'язано забезпечити повідомлення третьої особи про розгляд даної справи.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2012 Банком (кредитодавець) і Товариством (позичальник) укладено Договір.

Суду не надано позивачем оригінал та належним чином засвідчену копію Договору, оскільки:

- указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей;

- позивач зареєстрований на території проведення АТО, а саме: м. Донецьк, проспект Миру, буд. 5-Б;

- у зв'язку з активною фазою проведення АТО в Донецькій області всі оригінали документів, які знаходилися у головному офісі Банку були спрямовувалися на зберігання у м. Київ, у зв'язку із зміною місцезнаходження позивача;

- 21.06.2014 невідомі особи протиправно заволоділи належним Банку на праві власності автомобілем, в якому знаходилися оригінали документів позивача, у тому числі оригінал Договору та кредитної справи;

- за вказаним фактом керівництвом Банку була подана заява від 23.06.2014 №001/1787 на ім'я начальника Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області Яценко П.Д.;

- також, про вказані обставини злочину, було повідомлено відповідною заявою Міністра внутрішніх справ України від 15.08.2014;

- про втрату документів, зокрема, Договору та додатків до нього Банк дав оголошення в газету «Голос України» від 16.10.2014 №199 (5949).

Господарський суд міста Києва витребовував Договір та додатки до нього у відповідача, проте Товариство вимоги суду не виконало та вказані документи не надало.

Разом з тим, сторони підтвердили факт укладення Договору; надання відповідачу кредиту та неповернення його Товариством.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Згідно з частиною другою статті 1056 1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання умов Договору видав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії на суму 800 000 доларів США.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 30.05.2014. в межах кредитної лінії відповідачу було надано транш, що підтверджується меморіальним ордером від 19.10.2012 № 262_24 на суму 800 000 доларів США.

Відповідач кредит Банку не повернув та нараховані проценти за користування кредитними коштами у сумі 158 742,57 доларів США не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом та процентами за користування кредитом складає 958 742,57 доларів США, що станом на 03.08.2015 еквівалентно 20 255 034,06 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що належним відповідачем є ТОВ «КФ Профлайн».

Так, Товариство подало суду такі документи:

- договір від 14.07.2014 № 9 про внесення змін до Договору, за умовами якого позичальника Договору було змінено на ТОВ «КФ Профлайн»;

- трьохсторонній договір від 14.07.2014 № б/н про переведення боргу (заміну боржника) за Договором, за умовами якого: первісний боржник (Товариство) за згодою Банку переводить на нового боржника (ТОВ «КФ Профлайн») борг (грошове зобов'язання) у розмірі 800 000 доларів США за Договором, укладеним Банком та первісним боржником, а новий боржник приймає переведений борг, та у зв'язку з переведенням на ньго боргу зобов'язується виконувати зобов'язання у відповідності з Договором.

Від імені Банку вказані правочини були підписані Кіріком Олександром Євгеновичем в.о. Голови ради директорів Банку, який за заявою Банку від 15.08.2014 № б/н розшукувався.

Банк заперечував проти доводів Товариства посилаючись на те, що договір від 14.07.2014 № б/н було визнано нікчемним в порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, яка діяла на час визнання правочину нікчемним; далі - Закон).

Постановою Правління Національного банку України від 15.07.2014 № 410/БТ Банк віднесено до категорії проблемних, у зв'язку із порушенням вимог Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516.

Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 365 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.08.2014 № 69 затверджено тимчасову адміністрацію у Банку з 15 серпня 2014 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Гончарова Сергія Івановича.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Банк.

26.12.2014 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку прийнято рішення про визнання договору від 14.07.2014 № б/н нікчемним, про що повідомлено Товариство та ТОВ «КФ Профлайн».

Частиною першою статті 3 Закону встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина перша статті 11 Закону).

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені в статті 37 Закону.

Так, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до статті 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Договір від 14.07.2014 № б/н було укладено за один місяць до введення тимчасової адміністрації, у м. Донецьку, у якому на той час проводилася АТО, в особі Банку правочин було підписано в.о. Кіриком О.Є., який розшукувався Банком.

Натомість, Банком надано суду рішення від 31.03.2014 № 10-БТ комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Управління Національного банку України в Донецькій області, яким позивачу було заборонено здійснювати операції, зокрема, здійснення операцій з відчуження активів банку (продаж, заміна, переоформлення, надання в заставу та інші дії).

Таким чином, уклавши спірний правочин посадова особа Банку порушила вказане рішення та без документального підтвердження спроможності третьої особи погасити кредит на значну суму, уклала договір від 14.07.2014 № б/н, який позбавляє Банк можливості отримати кредитні кошти так як новий боржник зареєстрований на території проведення АТО та звернення стягнення на його майно є проблематичним.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність ознак нікчемного правочину згідно частини першої статті 228 ЦК України - порушення публічного порядку з метою незаконного заволодіння майном.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на наведене, відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом у сумі 20 255 034,06 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест» (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А; ідентифікаційний код: 34353197) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (83050, м. Донецьк, проспект Миру, буд. 5-Б; 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 18; ідентифікаційний код: 26444836) 20 255 034 (двадцять мільйонів двісті п'ятдесят п'ять тисяч тридцять чотири) грн. 06 коп. заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест» (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А; ідентифікаційний код: 34353197) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 12.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук