Рішення

від 05.10.2015 по справі 918/1043/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа № 918/1043/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Щербині С.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом

Державного підприємства "ОСОБА_1 залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент"

про стягнення штрафу в сумі 48 475 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №3433-Юр. від 09.09.2015р..

В судовому засіданні 05 жовтня 2015 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "ОСОБА_1 залізниця" (далі - ДП "ОСОБА_1 залізниця", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" (ПАТ "Волинь-Цемент", відповідач)

про стягнення штрафу в сумі 48 475 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що ПАТ "Волинь-Цемент" здійснило відправлення вагону №65303356 та маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідала масі вказаній відправником у накладній №36049419.

Ухвалою суду Рівненської області від 04 вересня 2015 року позовну заяву №НЮС-1/280 від 30.07.2015р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/1043/15, розгляд якої призначено на 22 вересня 2015 року.

21 вересня 2015 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути справу без участі представника ДП "ОСОБА_1 залізниця". Крім того, в разі неможливості вирішення спору без їхньої участі, просить відкласти розгляд справи на більш пізніший термін (а.с. 18).

22 вересня 2015 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву (а.с. 21-23).

Ухвалою суду від 22 вересня 2015 року розгляд справи відкладено на 05 жовтня 2015 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 05 жовтня 2015 року позовні вимоги заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

У судові засідання позивач не забезпечив явку свого повноважного представника, однак належним чином був повідомлений про місце, дату, час проведення судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.17, 29).

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що позивач не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент" зі станції Здолбунів Львівської залізниці на станцію Запоріжжя - ОСОБА_1 залізниці здійснило відправлення вагону №65303356 згідно накладної №36049419.

При оформленні залізничної накладної №36049419 у вагоні №65303356 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 42550кг..

Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником. Отже, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника. На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_1 залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №65303356 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

За результатами перевірки станцією Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_1 залізниці був складений комерційний акт РА №006858/109/557 від 22.03.2015 року, відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №65303356 у статичному режимі на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол (держ. повірка 15.10.2014р.) виявилось, що вага брутто складає 83750 кг., тара за документом 24850 кг., нетто 58900 кг, що більше ваги зазначеної в документі на16350 кг. (а.с. 8).

У комерційному акті також містяться відомості про те, що бокові двері і розвантажувальні люки зачинені. В технічному відношенні вагон справний. Під час повторного переважування вага підтвердилася. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату.

Згідно технічного паспорту ваг №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_1 залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 15.10.2014р. (а.с. 10-11).

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт РА №006858/109/557 від 22.03.2015 року підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N 334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

На станції призначення був заповнений розділ "Є" комерційного акта РА №006858/109/557 від 22.03.2015р.. Вказаний розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб, тим самим підтверджує факт правильності вказаних у ньому відомостей.

Відповідно до комерційного акту РА №006858/109 від 22.03.2015 року при переважуванні вагону у статичному режимі на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол (держ. повірка 15.10.2014р.) виявилось, що вага брутто складає 83750 кг., тара за документом 24850 кг., нетто 58900 кг, що більше ваги зазначеної в документі на16350 кг.. Вантаж погружений нерівномірно нижче бортів на 1,2-1,8м.. У комерційному акті також містяться відомості про те, що бокові двері і розвантажувальні люки зачинені. В технічному відношенні вагон справний. Під час повторного переважування вага підтвердилася. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату (а.с. 9).

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом РА №006858/109/557 від 22.03.2015р., який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання відповідача оскаржити відомості викладені у комерційному акті.

Обставини, викладені у комерційних актах РА №006858/109/557 від 22.03.2015р., РА №006858/109 від 22.03.2015р. не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Посилання відповідача що комерційні акти РА №006858/109 та РА №006858/109/557 від 22.03.2015 року судом до уваги не приймаються, оскільки докази притягнення до відповідальності осіб, які склали/підписали вказаний акт в матеріалах справи відсутні.

Викладені у відзиві обставини не спростовують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній, а лише підтверджують видачу вантажоодержувачу спірного вантажу.

Належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу у спірному вагоні. В свою чергу відповідач не спростував належними засобами доказування протилежного.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, то з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 9 695 грн. , заявлений штраф до стягнення у розмірі 48 475 грн..

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.

Отже, норма надлишку становить 85,10 кг, виявлений надлишок - 16350кг.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені вище обставини, приймаючи до уваги той факт, що відповідач допустивши завантаження вагону №65303356 з перевищенням його вантажопідйомності поставив під загрозу безпеку руху на залізничному транспорті, не спростував фактів, встановлених у розділі «Д» комерційного акта, суд дійшов висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" (35700, Рівненська обл., Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Шевченка,1, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Державного підприємства "ОСОБА_1 залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 00293054) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 48 475 (сорок вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2015 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108);

3 - відповідачу рекомендованим (35700, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1).