Рішення

від 06.10.2015 по справі 923/1426/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 р. Справа № 923/1426/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до: Приватної виробничо-комерційної фірми "Інвентор", с.Костогризове Херсонської області

про стягнення 18 278 грн. 30 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт за довіреністю № 01-4/60 від 31.12.2014р.; ОСОБА_2, заступник начальника юридичного відділу за довіреністю № 01-4/56 від 31.12.2014р.; ОСОБА_3, начальник Служби збуту теплової енергії за довіреністю № 01-4/46 від 05.10.2015р.

від відповідача - ОСОБА_4 паспорт: Серія МО 90731, виданий Дніпровським РВХМУУ УМВС України в Херсонській області від 02.02.2001р. (директор).

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватної виробничо-комерційної фірми "Інвентор" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 467 від 15.10.2012 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 18 278 грн. 30 коп.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

03.09.2015 року відповідачем подано заперечення на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Відповідач стверджує, що позивач не виконував перерахунки у порядку, визначеному Методикою, внаслідок чого нарахував завищені суми платежів за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Саме ці завищені нарахування не були і не могли бути ним визнані, оскільки законодавством не передбачений обов'язок споживачів сплачувати за комунальні послуги суми, що перевищують фактично надані послуги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

ПАТ "Херсонська ТЕЦ" створене Міністерством палива та енергетики України відповідно до Указу Президента від 15 червня 1993 року № 210 "Про корпоратизацію підприємств". Метою діяльності Товариства є виробництво та постачання електричної та теплової енергії.

Предметом діяльності Товариства є виробництво, передача та постачання електричної та теплової енергії. Відповідно до статуту позивача, останній надає фізичним та юридичним особам м. Херсона наступні послуги: постачання теплової енергії; підігрів води.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат рентабельності, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.

Господарським кодексом України, Законом України "Про ціни та ціноутворення", іншими законодавчими актами встановлено, що в Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.

Частиною шостою статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Крім того, ПАТ "Херсонська ТЕЦ" направляло відповідачу лист повідомлення щодо зміни тарифів. Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувались ПАТ "Херсонська ТЕЦ" у листопаді 2014 року затверджена постановою № 595 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України від 23.05.2014р., протягом грудня 2014 - лютого 2015 року постановою № 618 від 28.11.2014р., протягом березня 2015 року постановою № 282 від 27.02.2015 року.

15 жовтня 2012 року між Приватною виробничо-комерційною фірмою "Інвентор" та Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" було укладено договір № 467 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до пункту 1 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до вказаного Договору об’єктом надання послуг є приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Херсон, пр.Текстильників, б.5, площею 69,0 кв.м.

Виконання позивачем умов Договору підтверджується довідками про наявність опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ, в тому числі у приміщенні відповідача, за листопад, грудень 2014р., за січень, лютий, березень 2015р., що знаходяться у матеріалах справи (а.с.26-34), розрахунком спожитої теплової енергії за період листопад 2014р. - березень 2015р., що знаходяться у матеріалах справи (а.с.25).

Згідно з п. 8 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Відповідно до п.15 Договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виставляв відповідачу рахунки №№ 0-121 за листопад 2014р. на суму 1 472 грн. 71 коп., за грудень 2014р. на суму 2 732 грн. 38 коп., за січень 2015р. на суму 3 068 грн. 69 коп., за лютий 2015р. на суму 2 548 грн. 86 коп., за березень 2015р. на суму 2 968 грн. 68 коп., які вручались відповідачу особисто під підпис, що підтверджується копіями цих рахунків, супровідними листами та поштовими повідомленнями про направлення рахунків за відповідний період (а.с.35-46).

Позивачем направлялись відповідачу вимога про сплату заборгованості від 25.05.2015р. № 06-1/1120. Крім того, із супровідним листом від 07.07.2015р. № 06-1/1409 направлено акт звірки взаєморозрахунків від 06.07.2015р. Відповіді на зазначені листи відповідачем на надано, другий примірник акту звірки розрахунків не повернуто.

Відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 12 346 грн. 52 коп.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 12 346 грн. 52 коп. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 12 346 грн. 52 коп. є доведеними і обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 12 Договору, відповідно до якого за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати, сума інфляційних втрат за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми заборгованості. Пунктом 18 Договору визначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим Договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, передбачених п.12, штрафні санкції, інфляційні витрати та 3% річних.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм закону та Договору позивачем за прострочення виконання зобов'язань по оплаті спожитих послуг з теплопостачання нараховано:

- 172 грн. 58 коп. - 3% річних;

- 2 681 грн. 70 коп. - інфляційних збитків;

- 3 077 грн. 50 коп. - пені.

Зазначене підтверджується детальним розрахунком заборгованості по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 467 від 15.10.2012р. (а.с.56-60).

Суд, перевіривши розрахунок нарахованих сум інфляційних втрат наведений позивачем, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення зазначених сум підлягають частковому задоволенню в сумі 2 561 грн. 72 коп. з огляду на наступне.

При нарахуванні втрат від інфляції кредитор має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце дефляція), а отже сума боргу в цей період зменшується.

В рекомендаціях Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ зазначено, що сума, внесена в період з 01 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

ОСОБА_5 господарського суду від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" роз'яснено, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15-й день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, інфляційні в сумі 119,98 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Інвентор" (75130, Херсонська область, Цюрупинський район, с.Костогризове, вул.Залиманська, буд.5, код ЄДРПОУ 30142518, р/р 26007301854 в ОУ АТ Ощадбанк м.Херсон, МФО 352457) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м.Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р № 26036303006572 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) суму заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 467 від 15.10.2012р. в сумі 12 346 грн. 52 коп.

3.Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Інвентор" (75130, Херсонська область, Цюрупинський район, с.Костогризове, вул.Залиманська, буд.5, код ЄДРПОУ 30142518, р/р 26007301854 в ОУ АТ Ощадбанк м.Херсон, МФО 352457) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р № 26006300006572 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) суму 3% річних в розмірі 172 грн. 58 коп ., суму пені в розмірі 3 077 грн. 50 коп., суму інфляційних в розмірі 2 561 грн. 72 коп. та 1 814 грн. 94 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.10.2015р.

Суддя В.В.Литвинова