Вирок

від 20.03.2012 по справі 1-76/12-1012

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-76 2012 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючої - судді Слободян Н.П., при секретарі - Мартовицькій Н.Є., з участю прокурора - Лукашевича С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванків кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, утриманців немає, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше не судимого, за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 267-1 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, одружений, утриманців немає, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонер, є таким, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України, проживає ІНФОРМАЦІЯ_6

за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 267-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 03.01.2012 року біля 10 год. За попередньою змовою між собою, за пропозицією ОСОБА_2, з корисливих мотивів, маючи на меті назбирати на території зони відчуження металевих виробів, які в подальшому здати на пункт прийому металобрухту, в об’їзд контрольно-пропускних пунктів міліції, встановлених по периметру зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, на підводі з кіньми проникли на територію зони відчуження та прибули у виселене село Шевченкове, де у період часу з 10 по 16 год., назбирали металеві вироби побутового призначення, які завантажили на віз та намагалися перемістити їх за межі зони відчуження без передбаченого законом дозволу та проведення дозиметричного контролю, з метою їх збуту на пункт прийому металобрухту, тим самим вчинивши дії, що порушують вимоги радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення, порушивши ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, так як під час переміщення на підводі з кіньми металевих виробів за межі зони відчуження, біля 16 год. 03.01.2012 року у виселеному с. Шевченкове зони відчуження були виявлені та затримані працівниками міліції, а металеві вироби загальною вагою 208 кг було вилучено.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, і дав суду детальні покази про обставини скоєння ним злочину, а саме, що у нього та ОСОБА_1 не було грошей, тому вони вирішили поїхали у виселене с. Шевченкове і на смітнику накопати металу, щоб здати його на металобрухт та отримати гроші. Що і зробили 03.01.2012 року. Коли їхали назад підводою з його ж конем, були затримані працівниками міліції. У скоєному він щиро розкаюється, зробив це через безвихідь, так як не мав грошей, а дочка на той час перебувала у лікарні. У скоєному він щиро розкаюється.

Підсудний ОСОБА_1 дав суду аналогічні покази, щодо обставин проникнення у зону відчуження, їх виявлення працівниками міліції, у скоєному щиро розкаюються.

Відповідно до ст. 299 ч. 3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, обмежившись допитом підсудних. Підсудним роз’яснено наслідки цього, вони погоджуються з скороченим розглядом справи, не заперечуючи проти викладених в обвинувальному висновку та ними особисто фактичних обставин скоєного злочину.

Оцінюючи докази, суд вважає, що вина підсудних у скоєнні інкримінованому їм злочину доведена, а їх злочинні дії правильно кваліфікуються органами досудового слідства за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 267-1 КК України як вчинення закінченого замаху на порушення вимог радіаційної безпеки, а саме у спробі перемістити за межі зони відчуження металеві вироби, без надання передбаченого законом дозволу і без проведення дозиметричного контролю, з метою збуту.

Обставинами, що пом*якшують покарання підсудним суд визнає їх щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжує покарання підсудних у ході судового слідства не виявлено.

Обираючи покарання підсудним, суд приймає до уваги обставини, за яких скоєно злочин, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних, обставини, що пом*якшують покарання підсудних, відсутність обставин, що його обтяжують, те, що ОСОБА_2 є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, підсудний ОСОБА_2 є таким, що не має судимості в порядку ст. 89 КК України, підсудні на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають, по місцю проживання підсудні характеризується посередньо. Суд враховує те, що підсудний ОСОБА_1 не працює, у зв*язку з чим йому не може бути призначене покарання у вигляді штрафу. Йому слід призначити покарання у вигляді обмеження волі у межах санкції ст. 267-1 КК України, а також застосувати до призначеного покарання норми ст. 75 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробовуванням. Підсудний ОСОБА_2 є пенсіонером, проте має невеликий розмір пенсії, тому покарання у вигляді штрафу йому не доцільно призначати, оскільки мотивом скоєння злочину була саме відсутність грошей, обмеження волі йому не може бути призначене, з тієї ж причини - він є пенсіонером, тому йому має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, а також застосувати до призначеного покарання норми ст. 75 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробовуванням. Такі покарання будуть достатніми для виправлення підсудних та попередження скоєння нових злочинів.

Міру запобіжного заходу підсудним до вступу вироку у законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі - металеві вироби вагою 208 кг - обернути в доход держави. Гужову повозку повернути власнику. Врахувати, що коні йому вже повернуті. Рішення щодо повернення гужової повозки ОСОБА_2 суд приймає у зв’язку з тим, що це майно використовується власником при веденні домашнього господарства, яким він забезпечує собі частково існування на селі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 267-1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 267-1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити підсудних від відбування покарання з випробовуванням і призначити іспитовий строк 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджених такі обов*язки:

•не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції;

•повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну постійного місця проживання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили підсудним залишити попередньою - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі: 208 кг металу, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділу зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області обернути в доход держави. Гужову повозку повернути власнику ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 15 днів з моменту проголошення.

Суддя: