Рішення

від 20.08.2015 по справі 369/12716/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12716/14-ц

провадження 2/369/3882/15

РІШЕННЯ

Іменем України

20.08.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Валсан-Транс», ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Світ» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2014 року ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся з позовом про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно. Свої вимоги мотивував тим, що 26 вересня 2012 року між ним та ТОВ «Інтер Валсан-Транс» було укладено рамкову угоду. За умовами якого було встановлено ліміт кредитування в розмірі 3 000 000 грн., на строк 120 місяців та з максимальним розміром відсотків 40%. На виконання рамкової угоди між ними було укладено договір про надання траншу, на підставі якого ТОВ «Інтер Валсан-Транс» отримав кредитні кошти в розмірі 160 000 євро на строк користування 60 місяців та зі сплатою 10% річних. Банк зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. У зв'язку з чим ТОВ «Інтер Валсан-Транс» має заборгованість 125 520,72 євро, що в еквівалентні становить 2 368 860,58 грн., та пені в розмірі 20 556,19 грн. Заборгованість складається з боргу по капіталу - 120 067,05 євро, що в еквіваленті на дату розрахунку становить 2 246 274,40 грн., заборгованість по процентах по графіку в розмірі 5 340,76 євро, що в еквіваленті становить 99 917,61 грн., борг по процентах за фактичне користування простроченим капіталом в розмірі 112,91 євро, що в еквіваленті становить 2 112,38 грн. Через порушення умов договору банком було нараховано пеню в розмірі 20 556,19 грн.

У якості забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, зам яким поручитель несе солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржником умов договору.

Також у якості забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ТОВ «Новий світ» укладений договір іпотеки. За даним договором в іпотеку передано кватиру площею 119,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Просили суд стягнути солідарно з ТОВ «Інтер Валсан-Транс» та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 125 520,72 євро, що в еквівалентні становить 2 368 860,58 грн., та пені в розмірі 20 556,19 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме кватиру площею 119,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом набуття права власності позивачем на предмет іпотеки; припинити право власності ТОВ «Новий світ» на кватиру площею 119,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідачів.

При розгляді справи представник позивача подав уточнення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовував збільшенням періоду прострочення виконання зобов'язання, тому розмір пені, який підлягає до стягнення становить 551 126,86 грн. В цілому розмір заборгованості на час проведення розрахунку станом на 03 липня 2015 року становить 3 735 080,05 грн., яка складається з боргу по капіталу - 2 855 194,45 грн., боргу по процентах - 127 003,27 грн., боргу по процентах за фактичне користування капіталом - 201 755,47 грн. та пені - 551 126,86 грн. Умовами договору поруки передбачена солідарна відповідальність боржника і поручителя, тому заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ТОВ «Інтер Валсан-Транс» солідарно. Також вказали, що була зроблена оцінка предмету іпотеки, відповідно до якого вартість квартири становить на 03 серпня 2015 року - 1 000 000 грн.

Остаточно просив суд в рахунок погашення 1 000 000,00 грн. від загальної суми заборгованості 3 735 080,05 грн. за Рамковою угодою № FW106.575 від 26.09.2012 року та договором про надання траншу № 106.43165/ FW106.575 від 26.09.2012 року, звернути стягнення шляхом набуття Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» код СДРПОУ 21677333 права власності на предмет іпотеки нерухоме майно: квартира чотирикімнатна, загальна площа 119,1 кв.м., житлова площа 80,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, за ринковою вартістю в сумі 1 000 000, 00 грн. на 03.08.2015 року відповідно до звіту про оцінку майна, ідентифікатор за базою даних ФДМУ №615060_03082015_493; припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Світ», код СДРПОУ 32999953, на предмет іпотеки: квартира чотирикімнатна, загальна площа 119, 1 кв.м., житлова площа 80, 4 кв.м., реєстраційний номер 28844804, номер запису 412/20 в книзі 21, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Пушкіна, будинок 1, квартира 20, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий Світ», код СДР 32999953, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №495261 від 13.11.2009 року, виданого виконкомом Боярської міської ради Києво- Святошинського району Київської області на підставі рішення Боярської міської ради від 06.10.2009 року № 142/6; визнати за Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк», код СДРПОУ 21677333, право власності на нерухоме майно: квартира чотирикімнатна, загальна площа 119, 1 кв.м., житлова площа 80, 4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2; стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ВАЛСАН - ТРАНС", код СДРПОУ 24879008 та ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», Код СДР 21677333, заборгованість за Рамковою угодою № FW106.575 від 26.09.2012 року та договором про надання траншу № 106.43165/ FW106.575 від 26.09.2012 року в сумі 2735080,05 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи заперечував.

У судове засідання відповідачі ТОВ «Інтер Валсан-Транс», ОСОБА_1, ТОВ «Новий Світ» не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справу не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що 26 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ТОВ «Інтер Валсан-Транс» була укладена рамкову угоду № FW106.575.

Відповідно до п. 2.1. кредитор зобов'язується здійснювати кредитування ТОВ «Інтер Валсан-Транс» у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених, угодою та кредитними договорами, і ТОВ «Інтер Валсан-Транс» зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

Згідно п. 2.2. вищезазначеної рамкової угоди на підставі Угоди встановлюються наступні ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування: еквівалент 3 000 000 грн., ліміт строку кредитування - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних.

На виконання умов рамкової угоди, було укладено 26 вересня 2012 року договір про надання траншу № 106.43165/ FW106.575, на підставі якого банк надав ТОВ «Інтер Валсан-Транс» кредитні кошти 160 000,00 євро на строк користування 60 місяців зі сплатою 10 % річних, для придбання основних засобів, а ТОВ «Інтер Валсан-Транс» зобов'язався повернути наданий кредит в порядку та строки згідно графіка повернення Кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною Договору траншу.

Згідно п.4. договору траншу: повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється в порядку та строки згідно Графіка.

З матеріалів справи встановлено, що платежі на погашення Кредиту та сплату відсотків за його користування, в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та п.4 та п.5 Договору траншу, ТОВ «Інтер Валсан-Транс» здійснювалися з порушенням Графіка, що призвело до створення простроченої заборгованості.

П. 9.2.2. Рамкової угоди передбачено, що позичальник зобов'язаний щоразу у день настання строків погашення грошових зобов'язань забезпечувати їх погашення, здійснювати перевірку проведення погашення та його належності.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

ТОВ «Інтер Валсан-Транс» не виконав вимоги договорів, у зв'язку з чим виникло прострочення з погашення кредиту.

Відповідно до п. 8.2, 8.2.1 Рамкової угоди кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 банківські дні.

Також п.8.6. та п. 8.7. Рамкової угоди передбачено, що при прострочені погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів Позичальник зобов'язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред'явив йому Вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. При цьому Кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 4.1. Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору проценти у розмірі та порядку, визначених Угодою та Кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених Угодою.

Згідно п. 4.2. Рамкової угоди проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.4. Рамкової угоди, у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення кого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

Згідно п. 6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань": підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п.7.8. Рамкової угоди сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора з розрахунком заборгованості.

Перевіривши подані суду розрахунки, суд приходить до висновку, що заборгованість за договором траншу станом на 03 липня 2015 року становить: заборгованості по капіталу: 2 855 194,45 грн.; заборгованість по проценти по графіку: 127 003,27 грн.; заборгованість по процентам за фактичне користування простроченим капіталом: 201 755,47 грн.; пеня: 551 126,86 грн. Всього заборгованість складає: 3735080,05 грн.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

За ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи встановлено, що загальна сума пені в розмірі 551 126,86 грн. нарахована позивачем за період з 25 жовтня 2012 року по серпень 2015 року.

При визначенні розміру неустойки суд також враховує положення ст. 551 ЦК України, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до роз'яснень п. 27 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на вагу (відсутність негативних наслідків для позивача через просторочене виконання зобов'язань).

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Дослідивши подані суду докази, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 21 000 грн..

Таким чином, заборгованість ТОВ «Інтер Валсан-Транс» по договору складається з заборгованості по капіталу: 2 855 194,45 грн.; заборгованість по процентам по графіку: 127 003,27 грн.; заборгованість по процентам за фактичне користування простроченим капіталом: 201 755,47 грн. та пені 21 000 грн. Всього заборгованість, що підлягає стягненню складає 3 204 953,19 грн.

26 вересня 2012 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №63503-ДП1.

Згідно п. 2.1. договору поруки на підставі Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

За ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.»

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з ТОВ «Інтер Валсан-Транс» та ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 3 204 953,19 грн., яка складається з заборгованості по капіталу: 2 855 194,45 грн.; заборгованість по процентам по графіку: 127 003,27 грн.; заборгованість по процентам за фактичне користування простроченим капіталом: 201 755,47 грн. та пені 21 000 грн.

Встановлено, що 26 вересня 2012 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «Новий світ» було укладено Договір іпотеки №270243-ІД1.

Згідно п. 2.1. договору іпотеки: для забезпечення повного виконання Основних зобов'язань та вимог Іпотекодержателя, Іпотекодавець передає у іпотеку на умовах, визначених Договором Предмет іпотеки, що вказаний у п. 2.2. Договору, а саме: квартира чотирикімнатна, загальна площа 119, 1 кв.м., житлова площа 80, 4 кв.м., реєстраційний номер 28844804, номер запису 412/20 в книзі 21, за адресою: АДРЕСА_3, що належить ТОВ «Новий Світ» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №495261 від 13.11.2009 року, виданого виконкомом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення Боярської міської ради від 06.10.2009 року № 142/6 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», номер витягу 24481526, дата 17.11.2009 року; право власності на квартиру зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 28844804, та записане в реєстровій книзі №21 за номером 412/20.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до п. 2.1. Договору іпотеки для забезпечення повного виконання Основних зобов'язань та вимог Іпотекодержателя, Іпотекодавець передає у іпотеку на умовах, визначених Договором Предмет іпотеки.

П. 6.1. Договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадку порушення Позичальником та/або Іпотекодавцем умов Кредитних договорів чи Договору та в інших випадках, передбачених законодавством.

П. 6.4. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду.

Згідно з п. 6.8. Договору іпотеки якщо стягнення відбулося шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки, то погашення вимог Іпотекодержателя відбувається за курсом НБУ гривні до валюти зобов'язання, діючим на дату набуття Предмета іпотеки.

Відповідно до п. 7.1. Договору іпотеки - Іпотекодержатель у випадку набуття права на звернення стягнення на Предмет іпотеки вправі на власний вибір задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки шляхом: 7.1.1. Набуття права власності на Предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону N 898-ІУ іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Разом із тим ч. З ст. 33 Закону N 898-ІУ передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або застереження в іпотечному договорі).

Отже, наведеними вище нормами законодавства не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, разом з іншими, може застосовуватися, якщо це передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

П. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.»

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту про оцінку майна, ідентифікатор за базою даних ФДМУ №615060_03082015_493, ринкова вартість предмета іпотеки на 03 серпня 2015 року становить 1 000 000, 00 грн.

У п. 9. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавия (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавию, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті З і 4 ЦПК).

У листі Верховного Суду України від 01 лютого 2015р. "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна" вказано, що відповідно до роз'яснень Верховного Суду України (узагальнення) та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (п. 39 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України N 5), якщо в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі передбачений такий спосіб звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі ст. 16 ЦК має право вимагати застосування його судом. Ця позиція підтримується практикою Верховного Суду України (постанови: від 26 грудня 2011 р. у справі N 3-139гс11/33/14; від 11 грудня 2013 р. у справі N 6-124цс13). При цьому резолютивна частина судового рішення повинна містити формулювання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Враховуючи викладене та те, що Договором іпотеки сторони погодили, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення, зокрема шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Оскільки судом задовольняються вимоги про звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, враховуючи вартість предмету іпотеки, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з ТОВ «Інтер Валсан-Транс» та ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 2 204 953,19 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх витрат представник позивача надав платіжні документи за №00000053 від 01 грудня 2014 року. При поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3654 грн. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідачів понесених судових витрат підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 652 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задоволити.

У рахунок погашення 1 000 000,00 грн. від загальної суми заборгованості 3204953,19 грн. за рамковою угодою № FW106.575 від 26 вересня 2012 року та договором про надання траншу № 106.43165/ FW106.575 від 26 вересня 2012 року, звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно: квартира чотирикімнатна, загальна площа 119,1 кв.м., житлова площа 80,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4, шляхом набуття Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333) права власності на предмет іпотеки за ринковою вартістю в сумі 1 000 000, 00 грн. відповідно до звіту про оцінку майна, ідентифікатор за базою даних ФДМУ №615060_03082015_493.

Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Світ» (код ЄДРПОУ 32999953) на предмет іпотеки: квартира чотирикімнатна, загальна площа 119, 1 кв.м., житлова площа 80, 4 кв.м., реєстраційний номер 28844804, номер запису 412/20 в книзі 21, за адресою: АДРЕСА_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий Світ», код ЄДР 32999953, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №495261 від 13.11.2009 року, виданого виконкомом Боярської міської ради Києво- Святошинського району Київської області на підставі рішення Боярської міської ради від 06.10.2009 року № 142/6.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333) право власності на нерухоме майно: квартира чотирикімнатна, загальна площа 119, 1 кв.м., житлова площа 80, 4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Валсан-Транс» (код ЄДРПОУ 24879008, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Короленка, 33) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (м. Київ, пр. Перемоги, 107а, код ЄДР 21677333) заборгованість за Рамковою угодою № FW106.575 від 26 вересня 2012 року та договором про надання траншу № 106.43165/ FW106.575 від 26 вересня 2012 року в сумі 2 204 953,19 грн. (два мільйони двісті чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три грн. 19 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (м. Київ, пр. Перемоги, 107а, №21677333, МФО 320984, рахунок 290960001 у АТ ОСОБА_2) судові витрати в розмірі 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Валсан-Транс» (код ЄДРПОУ 24879008, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Короленка, 33) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (м. Київ, пр. Перемоги, 107а, №21677333, МФО 320984, рахунок 290960001 у АТ ОСОБА_2) судові витрати в розмірі 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Світ» (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 61, код ЄДРПОУ 32999953) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (м. Київ, пр. Перемоги, 107а, №21677333, МФО 320984, рахунок 290960001 у АТ ОСОБА_2) судові витрати в розмірі 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич