Ухвала

від 30.09.2015 по справі 692/519/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1813/15Головуючий по 1 інстанції Категорія : 23 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 27 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ТОВ "Лани Драбівщини" про визнання недійсними договорів оренди землі та застосування правових наслідків недійсності правочинів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ТОВ "Лани Драбівщини" про визнання договорів оренди землі та застосування правових наслідків недійсності правочинів, мотивуючи тим, що їм на праві приватної власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме ОСОБА_6 - площею 3,3982 га, ОСОБА_7 - площею 3, 2909 га, які розташовані в адміністративних межах Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області.

1 березня 2012 року позивачі уклали з ТОВ "Лани Драбівщини" договори оренди цих земельної ділянки з терміном дії з 27.06.2013 року по 31.12.2023 року. Вказані договори 07.05. 2012 року були зареєстровані у відділі Держкомзему у Драбівському районі.

Позивачі вважають, що укладені ними із ТОВ "Лани Драбівщини" договори оренди належних їм земельних ділянок суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України "Про оренду землі", а саме: земельні ділянки були передані орендарям після підписання договорів, а не після реєстрації речового права оренди, як це зазначено в укладеному договорі; не визначена форма платежу орендної плати, порядку її внесення та відповідальність за несплату; не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, не були долучені план або схема земельної ділянки, які передавалися в оренду, тощо.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2015 року задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивачів подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд не врахував того, що договіри оренди землі, укладені між позивачами та ТОВ "Лани Драбівщини", не містить необхідної інформації про об'єкт оренди, як одну з істотних умов договору оренди землі, тому не може вважатися укладеним. Відсутність у договорах кадастрового номера земельної ділянки є доказом неузгодження сторонами предмету оренди. Також п. 9 спірних договорів передбачено оплату орендної плати всього на суму 2 917 грн. 44 коп., а розрахунок з орендодавцями проводився у формі сільгосппродукції та грошей, що робить неможливим з'ясувати, на яку саме грошову суму орендатор оцінював вартість сільгосппродукції. Крім того, існує невідповідність та неузгодженість умов і строків передачі в строкове платне користування орендарю земельних ділянок. Статтею 20 Закону України "Про оренду землі" передбачено виникнення права орендного землекористування після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, а використання землі до/без здійснення державної реєстрації договору оренди землі та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

Посилаючись на вказані порушення та неправильну оцінку доказів і обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права апелянт просила скасувати рішення районного суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню по наступним мотивам.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Позивачі не заперечують проти факту свого волевиявлення на укладання договорів саме в такій редакції шляхом підписання ними особисто договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" ( у редакції на час виникнення правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Однак щодо кадастрового номеру зроблено застереження - дана умова може бути виконана лише після створення Земельного кадастру України, тобто після 1.01.2013 року. Оскільки оспорюваний договір укладено 1.03.2012 року, вказана умова не є обов'язковою.

Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Вказані вимоги закону сторонами виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним із моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, а також договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Вказана вимога закону також виконана.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є власниками земельних ділянок, які належать їм на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, а саме ОСОБА_6 належить земельна ділянка площею 3,3982 га, кадастровий № 7120655700:03:001:0140, серія акту ЧР № 023592, виданий 10.07.2003 року; ОСОБА_7 - земельна ділянка площею 3,2909 га, кадастровий № 7120655700:03:002:0140, серія акту ЧР № 023537, виданий 09.07.2003 року, які розташовані в адміністративних межах Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області. Земельні ділянки призначені для ведення товарного сільськогосподарськоговиробництва.

Відповідач користувався землею, сплачував за вказаним договором орендну плату, а позивачі її приймали, що свідчить про обізнаність орендодавців щодо існування орендних правовідносин між сторонами на узгоджених умовах та відсутність спору з приводу виконання умов договору протягом тривалого часу, в тому числі щодо розміру, місця розташування земельної ділянки, розміру орендної плати і форми її отримання , умов використання земельної ділянки, тощо.

Розглядаючи спір щодо недійсності даного договору оренди з підстав відсутності в ньому істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", суд дійшов до обґрунтованого наявними у справі доказами висновку, що в договорі оренди об'єкт оренди - місце розташування земельної ділянки та її кадастровий номер і обґрунтовано відхилив посилання позивачів на відсутність в договорі обов'язкової умови про місце розташування земельної ділянки.

Суд обґрунтовано дійшов до висновку, що договорами передбачено в п.п. 9-14 розділу 4 розмір та умови, форма, порядок та строк сплати орендної плати, підстави і строки її перегляду та відповідальність за несплату.

Як вбачається зі змісту договорів ними також визначені: умови використання земельної ділянки (для сільськогосподарського використання)та збереження стану об'єкта оренди - розділ 5; умови та строки передачі земельної ділянки (на підставі акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору оренди землі) - розділ 6 ; умови повернення земельної ділянки - розділ 7; визначено сторону, що несе відповідальність за можливі втрати та негативні наслідки, пов'язані з орендою землі та визначено сторону, відповідальну за ризик випадкового знищення чи пошкодження об'єкту оренди - розділ 10.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов до вірного висновку, що доводи позивача про невідповідність договору вимогам Закону безпідставні і не відповідають фактичним взаємовідносинам сторін.

У поданій апеляційній скарзі апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог і заперечень.

У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - відхилити, рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 27 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ТОВ "Лани Драбівщини" про визнання недійсними договорів оренди землі та застосування правових наслідків недійсності правочинів залишити без змін.

Рішення суду та ухвала колегії набувають законної сили з моменту проголошення ухвали та можуть бути оскаржені в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий :

Судді :