Рішення

від 02.10.2015 по справі 514/1084/15-ц

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1084/15-ц

Провадження по справі № 2/514/369/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2015 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - М.В. Козирєва

за участю секретаря - О.В. Терзі,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом, на тих підставах, що 28 січня 2014 року померла його бабуся ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку № 17 по вул. Дружби, с. Лісне, Тарутинського району, Одеської області та у вигляді земельних ділянок.

При зверненні до приватного нотаріуса ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом, позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

У зв'язку з цим позивач просить в судовому порядку визнати за ним право власності на вищевказане спадкове майно.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач також у судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 158 ЦПК України. Позов визнала повністю.

В зв'язку з цим в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється.

Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України «Про нотаріат», «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Положеннями ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а спадкування за законом є однією з підстав набуття права власності.

Судом достовірно встановлено, що спадок відкрився в день смерті спадкодавця ОСОБА_3, а саме з 28.01.2014 року (а.с.12).

Згідно особистого рахунку № 0498 Погосподарській книзі № 5 с. Лісне Тарутинського району Одеської області житловий будинок, розташований по вул. Дружби, 17, с. Лісне, Тарутинського району Одеської області зареєстрований за ОСОБА_3, померлою 28.01.2014 року (а.с.20).

Як, вбачається з довідки Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області № 170/02-07 від 10.06.2014 року спадкодавець ОСОБА_3 на день смерті одна проживала в вищевказаному спадковому будинку (а.с.26).

За таких обставин, суд, вважає встановленим факт належності бабусі позивача житлового будинку № 17, розташованого по вул. Дружби, с. Лісне, Тарутинського району Одеської області.

Крім житлового будинку, спадкове майно після смерті ОСОБА_3 складається з земельних ділянок, а саме:

1) земельної ділянки площею 0,2499 га, розташованої в с. Лісне, по вул. Дружби, 17, Тарутинського району Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 511503 для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5124784600:02:001:0160;

2) земельної ділянки площею 0,84 га, розташованої на території Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 058821 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5124784600:01:001:0033;

3) земельної ділянки площею 1,68 га, розташованої на території Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 058821 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5124784600:01:001:0016.

При зверненні до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом, позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

З письмових доказів, наданих позивачем видно, що вищезазначені Державні акти втрачені, але той факт, що спадкодавець ОСОБА_3 є їх власником підтверджується довідкою з Відділу Держземагенства у Тарутинському районі від 10.06.2015 року (а.с.18).

Також достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_1 є онуками ОСОБА_3, померлої 28.01.2015 року (а.с.5, 9,10, 25), які відносяться до п'ятої черги спадкоємців, відповідно до ст. 1265 ЦК України.

Окрім сторін у справі інших спадкоємців за законом не має, оскільки батько позивача ОСОБА_5 помер 24.12.2006 року (а.с.11).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 29.09.2015 року, надої державним нотаріусом Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області вбачається, що з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 28.01.2014 року звернувся лише позивач ОСОБА_1 (а.с. 40)

Відповідач відмовились від прийняття спадщини після смерті бабусі на користь позивача, що підтверджується її заявою (а.с.28).

При зазначених обставинах, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спадкове майно за законом у вигляді житлового будинку № 17, розташованого по вул. Дружби, с. Лісне, Тарутинського району Одеської області.

На підставі ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Таким чином, суд доходить до висновку, що право позивача на отримання в спадщину за законом спадкового майна підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно - земельні ділянки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1258, 1268 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст. 81 ЗК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно:

- житловий будинок літера «А», загальною площею 55,7 кв.м, житловою площею 39,2 кв.м, який складається з: літера «Б» - сарай, літера «В» - сарай», літера «Г» - сарай, літера «Д» - убиральня, літера «Е» - сарай, № 1-2 - дворові споруди, І - інші споруди, загальною вартістю 76136 гривень, розташований в селі Лісне по вулиці Дружби, будинок № 17, Тарутинського району Одеської області, що належав ОСОБА_3, померлої 28 січня 2014 року;

- земельну ділянку площею 1,68 га - багаторічні насадження, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124784600:01:001:0016, розташованої на території Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала ОСОБА_3, померлої 28 січня 2014 року на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 058820, виданого на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації № 449/А від 21.11.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 27;

- земельну ділянку площею 0,84 га - рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124784600:01:001:0033, розташованої на території Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала ОСОБА_3, померлої 28 січня 2014 року на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 058821, виданого на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації № 449/А від 21.11.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 26;

- земельну ділянку площею 0,2499 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124784600:02:001:0160, розташованої в селі Лісне, по вулиці Дружби, 17, Тарутинського району Одеської області, яка належала ОСОБА_3, померлої 28 січня 2014 року на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯК № 511503, виданого на підставі рішення Лісненської сільської Ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області VІІ сесії 22 скликання від 06.02.1997 року № 1 та XXXVII сесії від 20.11.2009 року № 218 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 011053401448, виданого 14.12.2010 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.В. Козирєв