Рішення

від 29.09.2015 по справі 175/3564/15-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3564/15-ц

Провадження № 2/175/1397/15

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

(з а о ч н е)

29 вересня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Борисова С.А.,

при секретарі - Єльшиній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в :

Позивачі у судове засідання не з'явилися, надавши письмові заяви у яких позов підтримали та визнали у повному обсязі і просили справу розглянути без їхньої участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті свого батька - ОСОБА_3, померлого 21.07.2013 року (свідоцтво про смерть серії 1-КИ №528394). Спадщину позивачі прийняли в установлений законодавством термін шляхом подачі заяв про прийняття спадщини до Дніпропетровської державної нотаріальної контори, про що державним нотаріусом було видане їм свідоцтво про право на спадщину за законом.

Також, до складу спадкового майна входить земельна ділянка, площею 5,950 га, кадастровий номер: 1221486200-01-031-0003, для ведення товарного сільського виробництва, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Дана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_5 і на його ім'я було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серіЯ ЯД №785977 від 22.01.2008 року, який внесено до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010812000403.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, державним нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку, оскільки не підтверджується факт належності спадкодавцю даного майна. Також, в судовому засіданні встановлено, що спадкодавцем, за свого життя, було втрачено оригінал правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку (Державний акт серії ЯД №785977 від 22.01.2008 року) та не отримано його дублікату.

Згідно до ч.2 п.1 Перехідних положень Земельного кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Так, Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15/92 «Про приватизацію земельних ділянок» було встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Так, 01.01.2013 року реєстрація прав власності проводиться в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, в якому не передбачено реєстрацію права власності на померлого громадянина.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання із нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Також, згідно п.10 вищезазначеної Постанови зазначено, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права й обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Також відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року №19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись в судовому порядку.

ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013 р. за №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначає, що за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Місцеві органи самоврядування виступають у відповідності зі ст. 83 ЗК України суб'єктами права комунальної власності в межах населеного пункту.

Таким чином, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Статтею 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі п.1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповіту спадкодавець не залишала, таким чином згідно частини 2 статті 1223 ЦК України право на спадкування за законом одержують особи, зазначені в ст. 1261-1265 ЦК України. На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Також право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Оскільки судом встановлено неможливість оформлення позивачами спадкового прав у встановленому законом порядку, а задоволення позову не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 8, 328, 373, 376, 1216, 1233, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 61, 174, 212-215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії АЕ №704024, виданого Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровської області 27.06.1997 року, ІПН: НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлого 21.07.2013 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 5,950 га, кадастровий номер: 1221486200-01-031-0003 (з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області .

Визнати за ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АК №892936, виданого Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровської області 19.04.2000 року, ІПН: НОМЕР_2) в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлого 21.07.2013 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 5,950 га, кадастровий номер: 1221486200-01-031-0003 (з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.А. Борисов