Постанова

від 07.10.2015 по справі 914/388/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 914/388/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі№ 914/388/15 Господарського суду Львівської області за позовомПрокурора міста Борислава в інтересах держави - уповноваженого органу місцевого самоврядування в особі Бориславської міської ради доПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" провнесення змін до договору оренди землі від 01.10.2010 № 04.10.439.00148 в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачане з'явився - - відповідачаКрасюк Н.І. - - Генеральної прокуратури УкраїниСуходольський С.М. В С Т А Н О В И В :

В лютому 2015 року прокурор міста Борислава в інтересах держави в особі Бориславської міської ради Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", в якій просило суд внести зміни до договору оренди землі від 01.10.2010 в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати в запропонованій ним редакції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 (суддя Долінська О.З.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (головуючий Скрипчук О.С., судді: Дубник О.П., Матущак О.І.) у справі № 914/388/15 позов задоволено повністю. Внесено зміни до договору оренди землі від 01.10.2010, який зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 24 грудня 2010 року за №04.10.439.00148 шляхом викладення пункту 5 договору наступній редакції: "п.5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 64 046, 86 грн., відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держкомзему у м. Бориславі Львівської області від 14.02.2012 р. №738". Внесено зміни до договору оренди землі від 01.10.2010, який зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 24 грудня 2010 року за № 04.10.439.00148 шляхом викладення пункту 9 договору в наступній редакції: "п.9 Орендна плата згідно рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 р. № 420 становить 12 % (дванадцять) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься орендарем в грошовій формі, що складає 7685,62 грн. в рік (сім тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень 62 копійки), або 640,47 грн. (шістсот сорок гривень 47 копійок) в місяць, щомісячними платежами на розрахунковий рахунок № 33210812700012 в УДКСУ у м. Бориславі Львівської області, код ЗКПО 37942974, код платежу 13050200, отримувач Бориславська міська рада".

Не погоджуючись з рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові з покладенням на позивача судових витрат.

Бориславська міська рада Львівської області не скористалась правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 01.10.2010 між Бориславською міською радою (орендодавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"), від імені якого діє структурна одиниця Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз" (орендарем), було укладено договір оренди землі строком на 25 років, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення сесії Бориславської міської ради Львівської області від 25.02.2010 за № 1107 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0725 га для обслуговування свердловини № 222 НГВУ "Бориславнафтогаз" ВАТ "Укрнафта", яка знаходиться на території Бориславської міської ради Львівської області.

Договір зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2010 за № 04.10.439.00148.

Факт передачі відповідачу вказаної земельної ділянки в оренду засвідчений підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі від 01.10.2010 (а.с.23).

В пунктах 5, 9, 13, 36 договору оренди земельної ділянки сторони передбачили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 48 715, 32 грн. Орендна плата згідно рішення Бориславської міської ради від 06.03.2008 року № 568 становить 3 % від нормативно-грошової оцінки і вноситься орендарем у формі та розмірі 121,79 грн. щомісячними платежами на розрахунковий рахунок отримувача - Бориславської міської ради. Розмір орендної плати переглядається 1 (один) раз на рік, у разі, зокрема, зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших випадках, передбачених законодавством. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

23.09.2011 Бориславською міською радою Львівської області прийнято рішення № 373, яким затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Борислава, яка вводиться в дію з 01.01.2012 (а.с.24).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 738 від 14.02.2012, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 725 кв. м., що передана в оренду відповідачу по договору оренди землі № 01.10.439.00148 від 01.10.2010 станом на 14.02.2012 складає 64 046, 86 грн.

Рішенням Бориславської міської ради Львівської області від 17.11.2011 № 420 було внесено доповнення до підпункту 2.4, пункту 2 "Положення про порядок визначення і справляння орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м. Бориславі", затвердженого рішенням міської ради від 28.02.2003 № 109, і встановлено ставки орендної плати за земельні ділянки у розмірі, зокрема, 12 % від грошової оцінки за земельні ділянки для обслуговування: свердловин з видобутку нафти та газу, об'єктів інфраструктури, які належать до нафтогазової галузі. Пунктом 2 даного положення, управлінню земельних ресурсів у м. Бориславі вирішено внести зміни у договори оренди земельних ділянок, згідно встановленої ставки орендної плати. Це рішення набрало чинності з 01.01.2012 (а.с.28).

Предметом даного судового позову є вимога прокурора міста Борислава в інтересах держави в особі Бориславської міської ради Львівської області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати. Ця вимога мотивована необхідністю приведення діючого договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, а також тим, що сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення відповідних змін до договору.

Матеріально-правовою підставою свого позову прокурор визначив статті 1, 20, 21, Закону України "Про оренду землі", статті 632, 653 Цивільного кодексу України, статті 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до вимог статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині першій статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок (див. постанову від 06.12.2010 у справі № 2-1/10068-2008, постанову від 23.05.2011 у справі № 7/105-10 (30/234-09), постанову від 04.07.2011 по справі № 41/81пд). Аналогічні положення відображені також в пункті 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" із змінами і доповненнями.

Крім того, Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у вказаній категорії справ дійшов висновку про те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (див. постанови Верховного Суду України: від 20.08.2013 у справі № 5009/3430/12, від 03.12.2013 у справі № 5009/3430/12, від 01.04.2015 у справі № 916/2287/14, від 20.05.2015 у справі № 916/2294/14, від 01.07.2015 у справі № 916/1736/14).

Статтею 111 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з прийняттям Бориславською міською радою Львівської області рішення № 373 від 23.09.2011, для вирішення питання щодо приведення договору оренди земельної ділянки до вимог чинного законодавства, позивач неодноразово повідомляв відповідача листами про необхідність внесення змін до договору і направляв на адресу останнього проект відповідної додаткової угоди. Однак пропозиція позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Здійснюючи судовий розгляд справи, суди попередніх інстанцій дійшов обґрунтованого висновків щодо наявності підстав для зміни розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законом як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення у суді, а відтак і наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового як для позивача так і відповідача.

Встановивши, що запропонована позивачем редакція внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки відповідає вимогам діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позову.

Визнавши встановленими зазначені обставини, господарський суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних відносин норми матеріального права та процесуального права.

В своїй касаційній скарзі касатор посилається на те, що затверджена рішенням ради зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки не може бути підставою для внесення відповідних змін до діючого договору оренди, оскільки в законодавстві відсутня пряма вказівка закону щодо обов'язковості такої зміни.

З цього приводу колегія зазначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 1, абзац п'ятий статті 5 Закону України "Про оцінку земель"). Тобто, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати, у зв'язку з чим зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Зі змісту статті 18 Закону України "Про оцінку земель" вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Як визначено частиною першою статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Доказів визнання незаконним та скасування рішення Бориславської міської ради Львівської області № 373 від 23.09.2011, яким затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Борислава, яке є обов'язковим до виконання на відповідній території, до матеріалів справи не надано.

До того ж, як вже зазначалося вище, Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про внесення змін до договорів оренди землі дійшов висновку про те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (див. постанови Верховного Суду України: від 20.08.2013 у справі № 5009/3430/12, від 03.12.2013 у справі № 5009/3430/12, від 01.04.2015 у справі № 916/2287/14, від 20.05.2015 у справі № 916/2294/14, від 01.07.2015 у справі № 916/1736/14).

Правова позиція господарських судів попередніх інстанцій відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у вищезазначених постановах.

За таких обставин, доводи касатора про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди в частині орендної плати та нормативно-грошової оцінки не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і, фактично, зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі № 914/388/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова