Рішення

від 12.10.2015 по справі 908/4362/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/162/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015 Справа № 908/4362/15

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 190/20-19 від 15.07.2015 р.; від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 21.09.2015 р.; ОСОБА_3, довіреність від 21.09.2015 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4362/15,

за позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Заводського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69009, м. Запоріжжя, вул. Адм. Ушакова, буд. 251);

до відповідача: Приватного підприємства В«БрігВ» (юридична адреса: 69106, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Глазунова/Історична, буд. 23/27);

про стягнення суми.

ВСТАНОВИВ:

Концерном В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Заводського району заявлено позовні вимоги до Приватного підприємства В«БрігВ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704140 від 01.12.2006 р. в розмірі 13272,61 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4362/15, якій присвоєно номер провадження 34/162/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 31.08.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 21.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2015 р. на підставі ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору продовжено по 15.10.2015р. В судовому засіданні 21.09.2015 р. оголошено перерву до 12.10.2015р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704140 від 01.12.2006 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 9740,73 грн. у період: з січня 2015 р. по квітень 2015 р. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спірним договором позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1888,16 грн., 3% річних в розмірі 95,11 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1548,61 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Концерн В«МТМВ» посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закон України В«Про теплопостачанняВ» № 2633-ІV від 02.06.2005 р., В«Правила користування тепловою енергієюВ» , затверджені Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 р., Закон України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , умови договору, ст.ст. 1, 2, 54 - 57, 82 Господарського процесуального кодексу України.

21.09.2015 р. позивачем подано суду заяву про зменшення позовних вимог, примірник якої було вручено представнику відповідача в судовому засіданні. В заяві, позивач вказує на те, що відповідачем суму основного боргу (9740,73 грн.) за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704140 від 01.12.2006 р. сплачено у повному обсязі, просить стягнути пеню в сумі 1888,16 грн., 3% річних в сумі 95,11 грн. та інфляційних втрат в сумі 1548,61 грн.

Заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом до розгляду згідно ст. 22 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, з врахуванням заяви про їх зменшення, висловила пояснення в обґрунтування своєї позиції та відповіла на поставлені судом питання.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог та відповіли на поставлені судом питання.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 року між Концерном В«МТМВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Заводського району (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством В«БрігВ» (споживач) укладено договір № 704140 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір № 704140).

Згідно п. 1.1. вказаного договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України В«Про теплопостачанняВ» , В«Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої водиВ» , В«Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мережВ» , та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору № 704140).

Відповідно до звертання-доручення від 01.12.2006 р. теплова енергія відпускалась на приміщення за адресою: вул. Історична, 27.

Розділом 10 договору № 704140 встановлено термін дії договору: з 01 грудня 2006 року до 01 грудня 2007 року.

Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10. 2. договору № 704140).

Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1., якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2. (п. 10.4. договору № 704140).

Доказів припинення дії договору № 704140 сторонами не надано.

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 9906,63 грн. за період: з січня 2015 р. по квітень 2015 р. включно, що підтверджується актами приймання-передачі: за січень 2015 р. на суму 3496,99 грн.; за лютий 2015 р. на суму 2561,03 грн.; за березень 2015 р. на суму 2858,84 грн.; за квітень 2015 р. на суму 989,77 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України В«Про теплопостачанняВ» , теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 704140 встановили наступний порядок розрахунків.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється споживачем на підставі акту приймання - передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 6.6. договору № 704140, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Перспективна, буд. 2а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Матеріали справи свідчать про отримання відповідачем рахунків на оплату та актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період, в порядку визначеному умовами договору № 704140. Вказані документи були надані відповідачу під підпис.

Відповідно до п.п. 3.2.6. договору № 704140 споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідач свої зобов'язання за договором № 704140 виконав неналежним чином, сума боргу 9906,63 грн. сплачена ним у повному обсязі, однак з порушенням строків, визначених п. 6.3. договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 704140, позивачем нараховано йому пеню в сумі 1888,16 грн. за загальний період: з 25.02.2015р. по 24.07.2015р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. договору № 704140, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно статті 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Судом перевірено заявлений позивачем розрахунок пені та встановлено, що правильним розміром пені є 1887,88 грн. В іншій частині стягнення пені вимоги позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму 95,11 грн. - 3 % річних за період: з 25.02.2015р. по 24.07.2015р. та суму 1548,61 грн. інфляційних втрат за період: з березня 2015 р. по червень 2015 р. (включно).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вірним розміром 3% річних за заявлений період є 95,09 грн., тому 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Втрати від інфляції розраховані позивачем вірно і підлягають стягненню у повному обсязі.

Таким чином, в цілому позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства В«БрігВ» (юридична адреса: 69106, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Глазунова/Історична, буд. 23/27, ідентифікаційний код юридичної особи: 24513945) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69009, м. Запоріжжя, вул. Адм. Ушакова, буд. 251, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26007301001951 у філії-Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957, ідентифікаційний код юридичної особи: 32121458) суму 1 887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 88 коп. пені, суму 95 (дев'яносто п'ять) грн. 09 коп. 3% річних, суму 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 61 коп. втрат від інфляції, суму 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 96 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.2015 р.

Суддя А.О. Науменко