Рішення

від 05.10.2015 по справі 916/3457/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2015 р.Справа № 916/3457/15

Господарський суд Одеської області у складі:

суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №01-36/20 від 20.01.2015р.);

Від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власностї Одеської міської ради до відповідача громадської організації В«Спілка захисту сім'ї та особистостіВ» про стягнення заборгованості у сумі 3 310,66 грн., розірвання договору оренди та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору : 18.08.2015р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача громадської організації В«Спілка захисту сім'ї та особистостіВ» про стягнення заборгованості у сумі 3310,66 грн., розірвання договору оренди та виселення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 16.09.2015р. представником позивача надано суду клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Відповідач засідання суду призначені на 16.09.2015р. та 05.10.2015р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 21.08.2015р. та від 16.09.2015р. направлялись Громадській організації В«Спілка захисту сім'ї та особистостіВ» за належною адресою, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 16.09.2015р.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії від 16.09.2015р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

05.10.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

30.08.2013р. між департаментом комунальної власності Одеської міської ради (надалі орендодавець) та громадською організацією «Спілка захисту сім'ї та особливості» (надалі - орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №128/70 (надалі - договір) відповідно до п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 39,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 27.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить 232,00 грн. (без урахування податку на додану вартість). Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

За приписами до п. 2.4. Договору, орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно, до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.3. Договору, орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

Згідно п. 5.2. Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.

30.08.2013р. між департаментом комунальної власності Одеської міської ради та громадською організацією «Спілка захисту сім'ї та особливості» було підписано акт приймання-передачі приміщення що орендоване за вищезазначеним договором.

На виконання п.п.8.2. пункту 1 рішення Одеської міської ради від 17.12.2013р. № 42730-VI"Щодо встановлення розміру орендної плати громадським та благодійним організаціям» між сторонами було підписано додатковий договір №1 від 08.01.2014р., яким були внесені зміни до договору оренди № 128/70 від 30.08.2013р. та встановлено орендну плату з 01.01.2014р. по 31.12.2014 р. в розмірі 1 грн. в рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач неналежним чином умови договору з орендної плата протягом семи місяців не виконував .

За таких умов Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Відповідача з повідомленням про розірвання договору оренди та сплату орендної плати від 09.06.15 р. № 01-13/3766, якою відповідачу було запропоновано в строк до 04.07.2015 р. сплатити заборгованість з орендної плати та прибути в Департамент з метою розірвання договору оренди та повернення приміщення.

Однак, як зазначає позивач у позові, вищезазначена претензія була залишена відповідачем без належного реагування.

З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання договору оренди та виселення та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2015р. по 31.07.2015р. у сумі 2954,42 грн. та пені у розмірі 356,24 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 763Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Враховуючи той факт, що майно, що є предметом договору оренди належить до комунальної власності Одеської міської територіальної громади, правовідносини пов'язанні з його орендою, також врегульовані Законом України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» .

Відповідно до ст. 10 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

За умовами ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» договір оренди припиняється закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного майна та комунального майнаВ» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У зв'язку з порушенням відповідачем ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , невиконанням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором оренди в сумі 2 954,42 грн.

Перевіривши розрахунки позивача заборгованості за договором оренди, судом встановлено, що їх здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором оренди в сумі 2 954,42 грн.

Також, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму пеню, за прострочення оплати за договором оренди в сумі 356,24 грн.

Згідно п. 5.2. Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.

З аналізу вищезазначеного пункту договору вбачається, що у випадку невиконання орендарем умов щодо перерахунку коштів за оренду приміщення, починають нараховуватись штрафні санкції.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені, за прострочення оплати за договором оренди в сумі 356,24 грн.,підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди нежилого приміщення №128/70 від 30.08.2013р. та виселення громадської організації «Спілка захисту сім'ї та особливості» з підвального приміщення, загальною площею 39,3 кв.м., що розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Степова, 27, суд зазначає наступне.

За приписами ст.784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Як вбачається із змісту ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Таким чином, за умови встановлення судом, що відповідачем орендоване приміщення орендна відповідачем не сплачена впродовж більш ніж три місяця, що в свою чергу є істотною умовою для розірвання вищенаведеного договору в судовому порядку, тому на думку суду є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо розірвання договору оренди договору оренди нежилого приміщення №128/70 від 30.08.2013р., укладеного між департаментом комунальної власності Одеської міської ради та громадською організацією «Спілка захисту сім'ї та особливості» та відповідно виселення останнього з орендованого приміщення, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги позивача підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частко.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового у сумі 4 263,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власностї Одеської міської ради до відповідача громадської організації В«Спілка захисту сім'ї та особистостіВ» про стягнення заборгованості у сумі 3 310,66 грн., розірвання договору оренди та виселення - задовольнити.

2. Розірвати договір оренди №128/70 від 30.08.2013р. укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595; рахунок №37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області) та громадською організацією В«Спілка захисту сім'ї та особистостіВ» (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 13; код ЄДРПОУ 25792019).

3. Усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення громадської організації В«Спілка захисту сім'ї та особистостіВ» (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 13; код ЄДРПОУ 25792019) з нежитлового з підвального приміщення, загальною площею 39,3 кв.м., розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Степова, буд. 27 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595; рахунок №37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області).

4. Стягнути з громадської організації В«Спілка захисту сім'ї та особистостіВ» (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 13; код ЄДРПОУ 25792019) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595; рахунок №37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області) заборгованість з орендної плати в розмірі 2 954 /дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири/ грн. 42 коп. та пеню в розмірі 356 /триста п'ятдесят шість/ грн. 24 коп.

5. Стягнути з громадської організації В«Спілка захисту сім'ї та особистостіВ» (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 13; код ЄДРПОУ 25792019) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595; рахунок №37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області) витрати по сплаті судового збору у сумі 4 263 /чотири тисячі двісті шістдесят три/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 12 жовтня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев