Рішення

від 06.10.2015 по справі 917/1618/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015 р. Справа №917/1618/15

За позовом селянського фермерського господарства "Скакун"

до Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка"

про стягнення 128872грн. 94коп. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)

Суддя Тимошенко К.В.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

29.07.2015р. до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява селянського фермерського господарства "Скакун" про стягнення з Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка" 127635грн. 99коп. (а.с.2-6).

11.09.2015р. від позивача надійшла заява від 11.09.2015р. про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 128872грн. 94коп., з яких: 65253грн. 96коп. заборгованості по оренді, 31920грн. 89коп. заборгованості за комунальні послуги, 11292грн. 21коп. пені, 785грн. 43коп. річних та 19620грн. 45коп. інфляційних (а.с.137-138).

Копія цієї заяви та розрахунку до неї надіслана відповідачу 11.09.2015р., що підтверджується наданими позивачем доказами (а.с. 144,145).

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, отже заява не суперечить законодавству. Виходячи з матеріалів справи вказана заява не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб. З врахуванням цього заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом.

Вищий господарський суд України у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012р. зазначив, що у разі прийняття судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, має місце нова ціна позову, виходячи з якої і вирішується спір.

Таким чином, розглядається позов про стягнення 128872грн. 94коп., в т.ч. 65253грн. 96коп. заборгованості по оренді, 31920грн. 89коп. заборгованості за комунальні послуги, 11292грн. 21коп. пені, 785грн. 43коп. річних та 19620грн. 45коп. інфляційних.

Відповідач у відзиві борг визнав.

В засіданні суду відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 65253грн. 96коп. заборгованості по оренді, 31920грн. 89коп. заборгованості за комунальні послуги, 11292грн. 21коп. пені, 785грн. 43коп. річних та 19620грн. 45коп. інфляційних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 01.09.2014р. між селянським фермерським господарством «Скакун» (позивачем) та Державним науково-технічним підприємством «Бурова техніка» (відповідачем) був укладений договір оренди об'єкта нерухомості, за умовами якого позивач (орендодавець) передав відповідачу (орендареві) у тимчасове користування офісні приміщення за адресою: м.Полтава, вул.Заводська, 12, відповідач зобов'язання зі сплати орендної плати не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість по оренді в сумі 65253грн. 96коп. та заборгованість за комунальні послуги в сумі 31920грн. 89коп.

Дослідивши надані у справі докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Згідно наданої позивачем копії договору оренди об'єкта нерухомості від 01.09.2014р. (далі-договір) (копія договору а.с.157-160) позивач (орендодавець) зобов'язався передати відповідачу (орендареві), а відповідач зобов'язався прийняти у тимчасове користування приміщення.

Згідно п. п. 5.2., 5.3. договору сторони визначили, що орендна плата за об'єкт оренди складає 7250грн. 44коп. на місяць, та складається з плати за користування об'єктом оренди та плати за використання місць загального користування (а саме: коридори, санвузли, тощо) згідно коефіцієнту - 1,3.

Пунктом 5.5. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується щомісячно, в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача авансовим платежем не пізніше п'ятого числа кожного місяця, наступного за звітним на підставі рахунку позивача.

На підтвердження передачі приміщення позивачем надана копія акту прийому-передачі орендованого приміщення від 01.09.2015р.

Крім того позивачем надані копії актів виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2014р., від 31.10.2014р., від 30.11.2014р., від 31.12.2014р., від 31.01.2015р., від 28.02.2015р., від 31.03.2015р., від 30.04.2015р. та від 31.05.2015р. (а.с.166-174), підписаних та скріплених печатками обох сторін, якими підтверджена оренда та розмір орендної плати в сумі 7250грн. 44коп. за кожен місяць з вересня 2014 року по травень 2015 року.

Відповідач зобов'язання щодо сплати орендної плати за період з вересня 2014р. по травень 2015р. не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 65253грн. 96коп.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно статті 285 ГК України, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Таким чином вимога позивача про стягнення 65253грн. 96коп. заборгованості по орендній платі обґрунтована та підлягає задоволенню.

За неналежне виконання умов договору оренди об'єкта нерухомості від 01.09.2014р. позивач просить стягнути з відповідача 11292грн. 21коп. пені, 785грн. 43коп. річних та 19620грн. 45коп. інфляційних.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 9.3 договору встановлено що, у разі прострочення сплати орендних платежів відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період у який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення, яка сплачується після погашення основної суми боргу.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з цього вимога про стягнення пені, інфляційних та річних за неналежне виконання умов договору оренди об'єкта нерухомості від 01.09.2014р. правомірна, але сума пені, інфляційних та річних позивачем завищена.

Відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Позивачем зазначена норма ЦК України не врахована при розрахунку річних та пені.

Як зазначалося вище, оплата за договором здійснюється орендарем не пізніше п'ятого числа кожного місяця, наступного за звітним (п. 5.5 договору). Згідно наданого позивачем розрахунку, позивач нараховує пеню та річні за березень 2015р. з 06.04.2015р. по 30.06.2015р. Враховуючи, що 05.04.2015 року є вихідним днем (неділя), то за правилами ч. 5 ст. 254 ЦК України днем закінчення строку оплати є 06.04.2015р., відповідно оплата за вказаний період прострочена з 07.04.2015р. З врахуванням цього пеня за період з 07.04.2015р. по 30.06.2015р. складає 1013грн. 08коп. та річні 50грн. 65коп. Крім того, в розрахунку річних за жовтень 2014р. та пені за грудень 2014р. позивачем допущені арифметичні помилки. В результаті зазначених помилок розмір пені та річних, нарахованих позивачем по договору оренди об'єкта нерухомості від 01.09.2014р. завищено. З врахуванням цього вимога про стягнення пені та річних за прострочку оплати по договору оренди об'єкта нерухомості від 01.09.2014р. підлягає задоволенню частково: в сумі 11107грн. 88коп. пені та річних в сумі 784грн. 23коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляціїза весь час прострочення .

Як зазначалось вище, 11.09.2015р . позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. В доданому до цієї заяви розрахунку інфляційних не враховано індекс інфляції за серпень 2015 року, що суперечить ст.625 ЦК України. Викладене підтверджується і судовою практикою та постановою пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.

Вимога позивача про стягнення інфляційних за неналежне виконання умов договору оренди об'єкта нерухомості від 01.09.2014р. правомірна, але сума інфляційних позивачем завищена. Згідно розрахунку здійсненого за допомогою інформаційно-правової системи «Ліга:Закон», до стягнення з відповідача підлягають інфляційні в сумі 18198грн. 61коп.

Крім цього, пунктом 5.9 договору визначено, що відповідач компенсує позивачу щомісяця витрати по утриманню споруди, в якій розташований об'єкт оренди, на підставі рахунків, що надаються позивачем.

Вимога позивача про стягнення 31920грн. 89коп. заборгованості за комунальні послуги визнана відповідачем у відзиві на позов, підтверджена підписаними обома сторонами актом звірки (а.с. 68-69, 164-165) та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач позов визнав, доказів у спростування наданих позивачем доказів і наведених позивачем доводів та наданого позивачем розрахунку стягуваної суми не навів та не надав.

Відповідно до статті 22 ГПК України, господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Завищення позивачем суми стягуваних за позовом річних, пені та інфляційних в результаті арифметичних помилок та в порушення норм статті 254 і статті 625 ЦК України зуперечить закону, а тому згідно статті 22 ГПК України суд не приймає визнання позову відповідачем в цій частині.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного науково-технічного підприємства «Бурова техніка» (ідентифікаційний код 13957538, м.Полтава, вул.Заводська, 12) на користь селянського

фермерського господарства «Скакун» (ідентифікаційний код 21069036, 38703, Полтавська область, Полтавський район, с.Верхоли) 65253грн. 96коп. заборгованості по оренді, 31920грн. 89коп. заборгованості за комунальні послуги, 11107грн. 88коп. пені, 784грн. 23коп. річних, 18198грн. 61коп. інфляційних, 2545грн. 31коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 12.10.2015р.