ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" жовтня 2015 р.Справа № 916/3645/15
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За участю представників сторін:
Від позивача : : ОСОБА_1 (довіреність №251-О від 23.07.2014р.);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанкВ» до відповідача ОСОБА_2 господарства „ДимитровВ» про стягнення 10623,72 грн.,-
ВСТАНОВИВ :
СУТЬ СПОРУ: 31.08.2015р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанкВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 господарства „ДимитровВ» 10623,72 грн., з яких 6880,63 грн. - заборгованість за кредитом, 2457,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1285,20 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2015р. порушено провадження у справі №916/3645/15 із призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідач засідання суду призначене на 05.10.2015р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвала господарського суду Одеської області від 03.09.2015р. була направлена за належною адресою, зазначеною в позовній заяві.
Проте, поштове відправлення ухвали суду від 03.09.2015р. було повернене до суду (поштове повідомлення вх.№ 41481/15 від 17.09.2015р.) у зв'язку із відмовою адресату від отримання поштового відправлення.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача зазначеною в позовній заяві та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 05.10.2015р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
05.10.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
22.04.2011р. Фермерське господарство „ДимитровВ» звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанкВ» із заявою про відкриття поточного рахунку, де зазначив, що погоджується на те, що порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.
Так, згідно заяви від 22.04.2011р. відповідач погодився на надання йому позивачем кредитного ліміту на поточний рахунок №26007060034385 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, що регламентують взаємовідносини сторін за таким видом кредитування.
Відповідно до п.3.2.1.1.1. Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - Кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточний платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (надалі - ОСОБА_3). Техніко-економічне обґрунтування кредиту фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_3 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування ОСОБА_3 Клієнта, що полягають в проведенні його платежів понад залишку на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_3, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Згідно п.3.2.1.1.3. Умов та правил надання банківських послуг, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню Кредиту, сплаті процентів та винагороди. Кредитний ОСОБА_3 може бути збільшений для оплати судових витрат в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат в порядку овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У разі зниження Банком ОСОБА_3 в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю та сумою нового ОСОБА_3 не пізніше дня, зазначеного в повідомленні банку про зміну ОСОБА_3, направленого Клієнту у будь-якій формі, передбаченою Умовами та правилами надання банківських послуг. В противному випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю та новою сумою ОСОБА_3 вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.
У відповідності до п.п.3.2.1.4.1., 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2. Умов та правил надання банківських послуг, за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процента ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню.
За умовами п.п.3.2.1.4.1.3., 3.2.1.4.1.4. Умов та правил надання банківських послуг, у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення строку повернення кредиту, передбаченого Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Згідно п.п.3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до ст. 212 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п.3.2.1.1.1., 3.2.1.1.6., 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.2.4., 3.2.1.2.2.5., 3.18.2.3.4., 3.2.1.2.2.17., клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п.3.2.1.1.13. Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2. проводиться в порядку, зазначеному в п.3.2.1.1.1., 3.2.1.2.1.4., 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4.). Сплата відсотків може бути проведена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.
Термін позовної давності щодо вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами протяжністю 3 роки (п.3.11.5.4 Умов та правил надання банківських послуг).
Позивач надав відповідачу кредит в сумі 6880,63 грн., однак, відповідач його не повернув, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 6880,63 грн. - заборгованість за кредитом, 2457,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1285,20 грн. - пеня.
Про наявну у відповідача заборгованість зі сплати кредиту та процентів свідчить виписка по рахункам за період з 17.02.2014р. по 22.07.2015р.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати кредиту та процентів і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, судом встановлено надання позивачем згідно заяви від 22.04.2011р., Умов та правил надання банківських послуг кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача №26007060034385 та неповернення останнім кредитних коштів, несплату процентів за користування ними, у зв'язку з чим на думку суду позивач правомірно заявив вимогу про погашення суми кредиту в розмірі 6880,63 грн. - заборгованість за кредитом, 2457,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 17.02.2014р. по 22.07.2015р. згідно Умов та правил надання банківських послуг, які судом підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1285,20 грн. пені.
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частина перша статті 223 ГК України встановлює, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відтак частина шоста статті 232 ГК України визначає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Перевіривши розрахунок та пені в сумі 1285,20 грн., наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанкВ» , у зв'язку з чим стягненню з стягнення з ОСОБА_2 господарства „ДимитровВ» 10623,72 грн., де 6880,63 грн. - заборгованість за кредитом, 2457,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1285,20 грн. - пеня.
Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 827,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанкВ» до відповідача ОСОБА_2 господарства „ДимитровВ» про стягнення 10623,72 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 господарства „ДимитровВ» (68420, Одеська обл., Арцизький район, с. Веселий Кут, вул. Кутузова, буд. 192; ідентифікаційний код 31781763) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 6880/шість тисяч вісімсот вісімдесять / грн. 63 коп. - заборгованості за кредитом, 2457 /дві тисячі чотириста п'ятдесят сім / грн. 89 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1285 /одна тисяча двісті вісімдесят п'ять / грн. 20 коп. - пені та 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 12 жовтня 2015 р.
Суддя Ю.О. Зайцев
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2015 |
Оприлюднено | 19.10.2015 |
Номер документу | 52243128 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Зайцев Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні