Рішення

від 05.10.2015 по справі 922/4630/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р.Справа № 922/4630/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника", м. Харків про розірвання договору та стягнення 30000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Харківська служба замовника" (далі-відповідач) звернулося ТОВ "Нью Системс АМ" (далі - позивач). У позові останній просив суд розірвати договір доручення №17-13/Ю від 21.08.2013 року, що був укладений між сторонами та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по вказаному договору та втратою інтересу позивача до предмету договору. Судовий збір позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.08.2015 року було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 23.09.2015 року о 10:00 год. Ухвалою суду від 23.09.2015 року розгляд справи був відкладений до 05.10.2015 року до 10:30 год.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов’язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Як встановлено судом та підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи, 21.08.2013 року між сторонами був укладений договір доручення № 17-13/Ю.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання від імені та за рахунок позивача виконати дії з проведення заходів, пов'язаних з оформленням право установчих документів на земельну ділянку для обслуговування та експлуатації трансформаторної підстанції літ. "Б-1" по вул. Ромашкіна, 6 у Комінтернівському районі м. Харкова.

У додатку № 2 до договору сторонами погоджений календарний план виконання робіт, згідно якого:

- перший етап - "Супровід процесу отримання згоди на розробку землевпорядної документації", період виконання 25 робочих днів;

- другий етап "Супровід процесу розробки та затвердження землевпорядної документації", період виконання 45 робочих днів після отримання дозволу на розробку землевпорядної документації;

- третій етап - "Оформлення право установчих документів", період виконання 30 робочих днів після отримання рішення про затвердження землевпорядної документації.

Відповідно до п. 5.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов'язань за договором, підтвердженням чого є акти приймання-передачі виконаних робіт з боку відповідача та платіжні документи про сплату наданих за договором послуг з боку позивача.

Відповідно до ст. 1001 ЦК України, договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Згідно п. 3.1 договору, за виконання дій, визначених у п. 1.1 ст. 1 договору, позивач зобов'язується виплатити відповідачу винагороду у розмірі 30000,00 грн., узгодженому сторонами у протоколі узгодженої договірної ціни шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, ухваленого у ст. 7 договору, на протязі трьох банківських днів з моменту надання відповідачем відповідних рахунків за договором.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу винагороду у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2980 від 03.09.2013 року, №4022 від 21.11.2013 року та № 4358 від 12.12.2013 року.

Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та не надав позивачу доказів їх належного виконання ні в цілому, ні окремих етапів, передбачених додатком № 2 до договору - Календарним планом виконання робіт.

Відповідно до ст. 1008 ЦК України, договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі, зокрема, відмови довірителя або повіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

У зв'язку з втратою інтересу до предмету договору та відповідно до ст. 1008 ЦК України, позивач направив відповідачу листа № 1.20-163 від 04.03.2015 року, в якому повідомив останнього про втрату інтересу до предмету договору та відмову від договору. У зазначеному листі позивач також вимагав у відповідача повернути грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. у 30-денний строк з моменту отримання цього листа.

Направлення листа на адресу відповідача підтверджується копією фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист №6103101299134. Вказаний лист був направлений позивачем за місцем реєстрації відповідача. Втім, відповідач не надав відповіді на вказаний лист та не повернув позивачу зазначену суму. Разом з тим доказів отримання вказаного листа відповідачем або відмови від його отримання позивачем суду не надано.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідач свої зобов'язання по договору не виконував та не виконав належним чином, враховуючи те, що позивач здійснив всі необхідні дії, передбачені ч. 3 ст. 1008 ЦК України, для припинення дії договору, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для розірвання договору доручення № 17-13/Ю від 21.08.2013 року за рішенням суду. За таких обставин, грошові кошти в сумі 30000,00 грн., сплачені позивачем в рахунок виконання відповідачем доручення, передбаченого умовами спірного договору, підлягають поверненню позивачу, як довірителю, у зв'язку з невиконанням його доручення повіреним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 651, 1000, 1006, 1008 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір доручення № 17-13/Ю від 21.08.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника" (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, 4/6-А, код ЄДРПОУ 35590144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (61115, м. Харків, пр. Косіора, 81; поштова адреса: 61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1; код ЄДРПОУ 35133822) - грошові кошти в розмірі 30000,00 грн. та витрати з оплати судового збору в розмірі 3045,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_2