Постанова

від 21.09.2015 по справі 910/4385/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа№ 910/4385/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "Пос-Про" №15/06-15-1 від 15.06.2015

на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015

у справі № 910/4385/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Метал Маркет"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пос-Про"

про стягнення 244 536 грн. 74 коп. -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/4385/15-г позов задоволено частково та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 231 790,56 грн. - основного боргу, 11 687,86 грн. - 3% річних, 4 869,57 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/4385/15-г.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не досліджено порядок оплати поставленої продукції відповідно до умов договору з врахуванням умови в договорі щодо виставлення рахунків для оплати. На думку скаржника, в рішенні суду від 21.04.2015 не враховано, що сторони не до кінця визначилися з основною сумою боргу, оскільки не провели між собою звірки взаєморозрахунків перед поданням позову до суду та справу розглянуто за відсутності представника відповідача.

Ухвалою апеляційної інстанції від 02.07.2015 колегією суддів у складі Cиниці О.Ф., Ткаченка Б.О., Зеленіна В.О. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пос-Про" прийнято до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

20.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Метал Маркет" заперечує проти задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Пос-Про", посилаючись на те, що позивач у повному обсязі виконав умови договору № 1/01 від 03.01.2013, проте відповідач лише частково оплатив поставлену продукцію. Також позивач не згоден з тим, що суд першої інстанції порушив процесуальні права відповідача, оскільки представник товариства з обмеженою відповідальністю "Пос-Про" не з'являвся в судові засідання, причин неявки не повідомляв та витребуваних судом документів не надав.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Синиці О.Ф. на лікарняному та подальший вихід у довготривалу відпустку справу № 910/4385/15-г передано на повторний автоматизований розподіл, в результаті якого сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/4385/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя - Федорчук Р.В., судді - Лобань О.І., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 910/4385/15-г прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пос-Про" до провадження.

Ухвалою суду від 09.09.2015 розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.09.2015.

У судове засідання 21.09.2015 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення поштового зв'язку про вручення поштових відправлень суду.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання договірних домовленостей, досягнутих між товариством з обмеженою відповідальністю "Пос-Про", як покупцем (далі - відповідач), та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Метал Маркет", як продавцем (далі - позивач), поставлено товар на підставі договору № 1/01 від 03.01.2013 в кількості, з показниками якості, по цінам та в строки, вказані в специфікаціях до договору (знаходяться в матеріалах справи), які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до видаткових накладних № 1149 від 19.11.2013 позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 88 564,30 грн., № 1209 від 29.11.2013 на суму 133 916,76 грн., № 1266 від 18.12.2013 на суму 7 738,70 грн., № 1284 від 24.12.2013 на суму 163 941,48 грн., № 1304 від 26.12.2013 на суму 188 778,76 грн., № 33 від 20.01.2014 на суму 151 791,43 грн., № 91 від 10.02.2014 на суму 158 225,95 грн., № 204 від 18.03.2014 на суму 1 440,00 грн., № 257 від 07.04.2014 на суму 29 798,26 грн. Зазначені видаткові накладні підписані з боку відповідача уповноваженою особою, що підтверджується довіреністями № 812 від 18.11.2013, № 842 від 29.11.2013, № 886 від 18.12.2013, № 903 від 24.12.2013, № 909 від 26.12.2013, № 42 від 21.01.2014, № 108 від 10.02.2014, № 205 від 18.03.2014, № 238 від 07.04.2015 (знаходяться в матеріалах справи) на отримання товарно-матеріальних цінностей та скріплені відбитком печатки відповідача.

Загальна сума поставленного товару складає 924 195,64 грн.

У свою чергу відповідачем було оплачено поставлений товар частково на суму 692 404,22 грн., що підтвержується платіжними дорученнями № 5471 від 10.12.2013 на суму 50 000,00 грн., № 5524 від 20.12.2013 на суму 38 564,30 грн., № 5591 від 09.01.2014 на суму 133 916,76 грн., № 75 від 27.01.2014 на суму 96 000,00 грн., № 373 від 25.04.2014 на суму 29 798,26 грн., № 427 від 13.05.2014 на суму 67 941,49 грн., № 539 від 03.06.2014 на суму 100 000,00 грн., № 540 від 03.06.2014 на суму 1 440,00 грн., № 662 від 20.06.2015 на суму 58 225,95 грн., № 797 від 15.07.2014 на суму 20 000,00 грн, № 813 від 23.07.2014 на суму 20 000,00 грн., № 821 від 29.07.2014 на суму 20 000,00 грн., № 862 від 13.08.2014 на суму 28 778,76 грн., № 1187 від 28.10.2014 на суму 7 738,70 грн., № 1398 від 11.02.2015 на суму 20 000,00 грн.

Спір між сторонами даної справи виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання з оплати за поставлений товар. У зв'язку з наведеним, позивачем заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 231 790,56 грн., 3 % річних у розмірі 12 746,18,00 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було виконано зобов'язання по оплаті товару в строк передбачений договором № 1/01 від 03.01.2013, а саме: з умовами відстрочки платежу 21 календарний день.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно врахував при вирішенні даного спору приписи ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України та дійшов до правильного висновку щодо обов'язку відповідача оплатити товар відповідно до умов договору.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача основної суми боргу, що складає 231 790,56 грн., є законним та обґрунтованим.

Крім того, відносно заявлених товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Метал Маркет" вимог про стягнення з відповідача 3 % річних за прострочення ним виконання зобов'язання з оплати товару колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вже встановлено вище, товариство з обмеженою відповідальністю "ПОС-ПРО" не оплатило вчасно отриманий товар, що в свою чергу, й стало підставою для задоволення судом першої інстанції вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості та частковим нарахуванням 3% річних у розмірі 11 687,86 грн. з врахуванням здійснених відповідачем часткових проплат, строку настання виконання зобов'язання по оплаті. Тобто, відповідач за свої дії несе відповідальність, передбачену п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Таким чином, колегія погоджується з висновками місцевого суду про задоволення позовної вимоги про часткове стягнення з відповідача 3% річних, що складає 11 687,86 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не досліджено, яким чином виставлялися рахунки продавцем, чи були такі рахунки отримані покупцем і чи є докази такого отримання, оскільки від дати отримання рахунку залежать умови оплати та строк настання відповідальності за несвоєчасну оплату.

Доводи апелянта спростовуються тим, що погодження в договорі, додатках до договору, порядку оплати послуг, зокрема, на підставі рахунку, не звільняє відповідача від обов'язку сплатити борг з дотриманням встановленого порядку, навіть у разі невиставлення рахунку-фактури, з огляду на те, що рахунок містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Ненадання рахунку відповідачу не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за договором.

Вказана позиція також висловлена в постанові Верховного Суду України у № 37/405 від 29.09.2009.

Також товариство з обмеженою відповідальністю "ПОС-ПРО" зазначає, що за відсутності здійсненого між сторонами взаєморозрахунку безпосередньо перед подачею позову до суду неможливо встановити розмір основної суми боргу. Проте вищезазначені умови не передбачені ні договором № 1/01 від 03.01.2013, ні чинним законодавством України.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що судом першої інстанції порушено його процесуальне право у зв'язку з тим, що справу було розглянуто за його відсутності.

Відповідач явку свого представника в судові засідання в першій інстанції не забезпечив, що підтверджується ухвалою суду від 08.04.2015, через канцелярію господарського суду міста Києва надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання 21.04.2015. Проте, до клопотань відповідачем не додано належних доказів на підтвердження обставин, які є підставою для відкладення розгляду справи.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції процесуальні права відповідача не порушені, оскільки останній не був позбавлений права звернутись за правовою допомогою до іншого представника.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/4385/15-г відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

В той же час, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПОС-ПРО" на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/4385/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/4385/15-г залишити без змін.

3. Справу № 910/4385/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.Г. Майданевич

О.І. Лобань