Постанова

від 15.04.2015 по справі 804/3934/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 р. Справа № 804/3934/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Промоблік" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Промоблік» (далі-ПП «Промоблік, підприємство, платник, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-Криворізька центральна ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган, відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Промоблік» (код ЄДРПОУ 21882168) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірнича Інжинирінгова Компанія» (код ЄДРПОУ 38198395) за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р., проведеної на підставі наказу в.о. керівника Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.05.2014р. №374 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Промоблік» (код ЄДРПОУ 21882168)»;

визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Приватного підприємства «Промоблік» в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» підсистема «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставленим податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі Акту перевірки «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності і нарахування Приватним підприємством «Промоблік» (код ЄДРПОУ - 21882168) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Гірнича Інжинирінгова Компанія» (код ЄДРПОУ 38198395) за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р.» №718/22-01/21882168 від 30.05.2014р.;

зобов'язати Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» підсистема «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту (грудень 2013р. по взаємовідносинам з ТОВ «Гірнича Інжинирінгова Компанія» на суму 144 104,80грн.) та податкових зобов'язань з податку на додану вартість (в грудні 2013р. по взаємовідносинах з: ПрАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг» на суму 273 775,04грн.) у відповідності до поданої Приватним підприємством «Промоблік» (код ЄДРПОУ - 21882168) декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, які були відкориговані Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі Акту перевірки «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності і нарахування Приватним підприємством «Промоблік» (код ЄДРПОУ - 21882168) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Гірнича Інжинирінгова Компанія» (код ЄДРПОУ 38198395) за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р.» №718/22-01/21882168 від 30.05.2014р.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій податкового органу. Так, в обгрунтовання позовних вимог позивач зазначає, що у Криворізької центральної ОДПІ були відсутні правові підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Промоблік», у зв'язку з чим, здійснюючи відповідну перевірку, податковий орган діяв із порушенням вимог податкового законодавства. Так, винесений на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України наказ на проведення перевірки не містить посилань на конкретні підстави для проведення відповідної перевірки. Крім того, платник наголошує, що підприємство надавало письмову відповідь разом із перевинною документацією на запит податкового органу щодо взаємовідносин ПП «Промоблік» із ТОВ «ГІК» за грудень 2013 року, що свідчить про відсутність у контролюючого органу правових підстав для проведення перевірки у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує також тим, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Промоблік» на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси підприємства, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, оскільки така невідповідність може мати для підприємства негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

Позиція відповідача аргументована правомірністю дій контролюючого органу, а також безпідставністю заявлених позовних вимог. Так, відповідач зазначає, що у зв'язку з отриманням Криворізькою центральною ОДПІ податкової інформації, а саме акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГІК» (код за ЄДРПОУ 38198395) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, та сплати податків та зборів за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р.» №251/22-02/38198395 від 19.02.2014р. податковий орган звертався до ПП «Промоблік» із запитом про надання відповідних пояснень та їх документального підтвердження, однак первинна документація надана платником не в повному обсязі, а саме - не надано копій документів транспортування, шляхових листів, довіреності на отримання і відповідальне зберігання та складський облік, що стало підставою для проведення позапланової документальної виїзної перевірки. Крім того, відповідач вважає, що платник, допустивши посадову особі Криворізької центральної ОДПІ, фактично підтвердив обгрунтованість призначення і проведення оскаржуваної перевірки. При цьому відповідач зауважив, що висновки складеного ним акту перевірки не містять інформації щодо виникнення у позивача податкових зобов'язань зі сплати до бюджету податків на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством, тому податкові повідомлення - рішення не формувалися, а наявна в електронній базі інформація сама по собі не впливає на права та інтереси позивача, не створює для нього додаткових обовязків, не визначає правову поведінку позивача, не призводить до настання для ПП «Промоблік» будь-яких негативних наслідків, а, отже, прав та інтересів позивача не порушує.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ПП «Промоблік» (код ЄДРПОУ 21882168) зареєстровано як юридичну особу за рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 15.07.1994р. №1 227 120 0000 005071.

Підприємство перебуває на податковому обліку у Криворізькій центральній ОДПІ від 09.08.1994р., в т.ч. і як платник податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером платника ПДВ - 218821604816.

На адресу ПП «Промоблік» від Криворізької центральної ОДПІ надійшов запит про надання документів та письмових пояснень за №2040/10/04-81-15-01 від 18.02.2014р., у якому податковий орган зазначив, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної служби, у зв'язку з чим на підставі п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п.п.20.1.4, п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1.п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України просив в терміни визначені законодавством надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо підстав відображення у складі податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р. по факту придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ГІК» (код ЄДРПОУ 38198395).

У відповідь на зазначений запит позивачем разом із супровідними листами за вих. №25 від 12.03.2014р. та №35 від 08.04.2014р. було направлено на адресу Криворізької центральної ОДПІ первинну документацію.

21.05.2014р. в.о. начальника Криворізької центральної ОДПІ було винесено наказ №374 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Промоблік» (код ЄДРПОУ 21882168)» у відповідності до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абз. 1, 4, 5 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Промоблік» по взаємовідносинам із ТОВ «ГІК» за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р.

Даним наказом передбачено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Промоблік» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з суб'єктами господарської діяльності за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р., тривалістю 5 робочих днів з 23.05.2014р.

Позивачем не надано до суду доказів оскарження наказу Криворізької центральної ОДПІ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Промоблік» (код ЄДРПОУ 21882168)» №374 від 21.05.2014р.

Так, у відповідності до наказу №374 від 21.05.2014р. у період з 23.05.2014р. по 29.05.2014р. фахівцями Криворізької центральної ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої відповідачем складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Промоблік» (код ЄДРПОУ 21882168) з питань дотримання вимог законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Гірнича Інжинірінгова Компанія» (код ЄДРПОУ 38198395) за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013 року» № 718/22-01/21882168 від 30.05.2014р. (далі-акт перевірки).

У даному акті податковий орган дійшов висновку про порушення:

- п.44.1 ст. 44, ст.185, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.3, п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зарєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, ст. 55-1 Господарського кодексу України у зв'язку з тим, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «ГІК»-ПП «Промоблік»-ПРАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за грудень 2013 року, у зв'язку з чим ПП «Промоблік» завищено податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ «ГІК» на суму 144 104, 80 грн. та податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПРАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на суму 273 775, 04 грн. за грудень 2013 року.

Не погодившись із висновками податкового органу, ПП «Промоблік» направило на адресу Криворізької центральної ОДПІ заперечення на акт перевірки (вих. №47 від 05.06.2014р.).

У відповідь на зазначені заперечення платником була отримана відповідь у вигляді листа за вих. №8217/10/04-81-220 від 13.06.2014р. «Про розгляд заперечень на акт перевірки», у якому контролюючий орган зазначив, що висновки викладені в акті перевірки № 718/22-01/21882168 від 30.05.2014р. є підтвердженими та залишаються без змін.

12.01.2015р. позивач звернувся до контролюючого органу із запитом (вих. №1 від 12.01.2015р.) щодо надання інформації стосовно результатів вищезазначеної перевірки, винесення за її підсумками податкових повідомлень-рішень або здійснення податковим органом коригувань показників ПП «Промоблік».

У відповідь на вказаний запит на адресу підприємства надійшов лист Криворізької центральної ОДПІ за вих. №1087/10/04-81-880 від 26.01.2015р., у якому відповідач повідомив платника про внесення висновків акту перевірки до АІС «Податковий блок» на рівні ДПС України 30.05.2014р., а також щодо здійснення коригувань в АІС «Податковий блок» в інформаційній базі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» по податкових зобов'язань ПП «Промоблік» за грудень 2013 року по взаємовідносинам із ПрАТ «АреслерМіттал Кривий Ріг» на суму 273 775, 04 грн. та податкового кредиту підприємства за грудень 2013 р. по взаємовідносинам із ТОВ «ГІК» на суму 144 10, 80 грн.

При цьому у даному листі контролюючий орган також зауважив, що висновки акту перевірки не мали відображення в особовому рахунку підприємства.

Таким чином, за підсумками проведеної фахівцями Криворізької центральної ОДПІ перевірки, після адміністративного оскарження висновків податкового органу, відображених в акті перевірки, будь-яких рішень (в т.ч. податкових повідомлень-рішень) щодо донарахування ПП «Промоблік» грошових зобов'язань по податку на додану вартість відповідач не приймав.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки було здійснено коригування показників податкової звітності сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих підприємством у грудні 2013 року в електронних базах даних податкових органів, зокрема у АІС «Податковий блок» на рівні ДПС України в інформаційній базі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», та їх підсистемах.

Вищенаведені дії податкового органу, на думку ПП «Промоблік» є протиправними та такими, що призводять до порушень прав та інтересів платника, у зв'язку з чим підприємство звернулось до суду із даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано положеннями Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірність висновків акту перевірки, на підставі яких, на його думку, було здійснено коригування податкової звітності підприємства.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 ПК України, встановлений принцип презумпції правомірності рішень платника податків, який поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Обставини, за наявності хоча б однієї з них здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка передбачено положеннями п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, виходячи із змісту оскаржуваного наказу, даний наказ Криворізької центральної ОДПІ було винесено у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема - у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, наведеною нормою встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації;

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень;

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту;

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень;

- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.

Контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

У відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема у разі наявності за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для її проведення у порядку п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу №374 від 21.05.2014р. стало ненадання ПП «Промоблік» пояснень та часткове ненадання витребовуваної первинної документації по взаємовідносинам із ТОВ «ГІК» за грудень 2013 року за запитом Криворізької центральної ОДПІ №2040/10/04-84-15-01 від 18.02.2014р.

Так, зокрема, відповідач в акті перевірки зазначив, що підприємством не надано до податкового органу довіреностей, договорів на транспортування, зберігання товарів, шляхових листів, або інших документів, що підтверджують транспортування товару та його зберігання, складський облік, калькуляції, технічної документації, сертифікатів якості та сертифікатів відповідності (для визначення виробника запасних частин) на придбану продукцію.

Крім того, у якості обгрунтування висновків акту перевірку відповідач також посилається на отримання податкової інформації, а саме:

-Акт ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГІК» (код за ЄДРПОУ 38198395) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р.» №251/22-02/38198395 від 19.02.2014р. (дії щодо складання даного акту оскаржувались ТОВ «ГІК» в адміністративній справі №804/5207/14);

-службову записку ГОВ Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів (Висновки щодо відсутності ознак фіктивності та наявності реального здійснення господарської діяльності ПП «Промоблік» (код 21882168) за грудень 2013 року), у якій зазначено, що за результатами відпрацювання встановлено ознаки фіктивності платника, а наявні докази свідчать про нереальність здійснення господарської діяльності даним підприємством.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У письмових заперечення та акті перевірки відповідач стверджує, що наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Промоблік» (код ЄДРПОУ 21882168)» №374 від 21.05.2014р. був вручений головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_2 під розписку у день проведення перевірки разом із направленням на перевірку від 21.05.2014р.

Пунктом 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

У відповідності із п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки) можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, з урахуванням того, позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, не використавши своє право недопуску посадових осіб до проведення перевірки, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій податкового органу по проведенню спірної перевірки.

Так, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Промоблік» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «ГІК» за грудень 2013 року складено Акт від 30.05.2014р. за № 718/22-01/21882168.

Згідно п.86.1, п.86.7 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до положень розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. (далі-Порядок №984), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, за приписами Порядку № 984 - діяльність податкових органів із складання актів документальних перевірок, а також викладення висновків в акті перевірки є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Згідно п.6 Розділу ІІ вказаного Порядку № 984 висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється.

За правилами пунккту 6 розділу IV Порядку та п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України - у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з наведених норм, вбачається, що акт перевірки є лише компетентною обґрунтованою думкою (позицією) посадової особи контролюючого органу щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення, і не має ознак обов'язковості, притаманних акту індивідуальної дії, оскільки є лише засобом фіксації виявлених податковим органом правопорушень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення (згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010р. № 1145/11/13-10).

В свою чергу, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки.

У відповідності до приписів пункту 3 Порядку № 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків, а лише фіксує висновки і суб'єктивне ставлення перевіряючого суб'єкта владних повноважень під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, право на проведення якої надано податковим органам згідно із ст. 75 Податкового кодексу України, і тому не порушує права, свободи чи інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Вищенаведена позиція застосування норм матеріального права відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі N 21-237а13.

Отже, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган, його посадова особа не позбавлені права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

Суд критично оцінює посилання позивача на протиправну бездіяльність податкового органу, яка полягає у тому, що за результатами перевірки, оформленої актом перевірки та після оскарження платником висновків викладених у даному акті, Криворізькою центральною ОДП в порушення вимог закону, а саме: п.86.8 ПК України, до цього часу не прийняті податкові повідомлення-рішення, зважаючи на наступне.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності до п.7 ІV розділу Порядку № 984 за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

При цьому, згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 86.8 ст.86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З наведених норм вбачається, що прийняття податкового повідомлення-рішення є обов'язковою дією податкового органу, яка повинна бути вчинена у разі наявності даних перевірок, що свідчать про заниження або завищення суми платником податків податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках. І відсутність таких дій свідчить про бездіяльність суб'єкту владних повноважень, яким є податковий орган.

Як вбачається із висновків акту перевірки, перевіркою виявлені факти завищення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в окремих податкових періодах, проте факту заниження підприємством податкового зобов'язання, зокрема, з податку на додану вартість, не встановлено і не визначено обов'язку підприємства сплатити до бюджету відповідну суму грошового зобов'язання, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання факту не прийняття податкового повідомлення-рішення як протиправної бездіяльності.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

У пп. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України суд зазначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 09.12.2014р. у справі №21-511а14.

Разом з тим, згідно з п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

З метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. № 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість". Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування та Департаментом розвитку та модернізації ДПС розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Порядок дій підрозділів органів ДПС з використання системи, визначається Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, які затверджені наказом Міндоходів від 14 червня 2013 року N 165 (далі - Методичні рекомендації).

Вказані Методичні рекомендації запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Пунктом 1.3 вказаних Методичних рекомендацій зазначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти:

- підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів";

- єдиний реєстр податкових накладних;

- АРМ "Митниця";

- підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

Пунктом 3.1.1 Методичних рекомендацій зазначено, що податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої зокрема є: зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Експлуатація ІС «Податковий блок» здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків.

ІС «Податковий блок» містить декілька підсистем - автоматизованих аналітичних систем (АІС), серед яких: «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів», «Податковий аудит», в також «Скарга» та «Суди». Інформація з вказаних підсистем в автоматизованому режимі відображається в аналітичній системі -ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - «Аналітична система», за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту, побудувавши їх через запит.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують право доступу користувача до компонента системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватись, терміни та періодичність виконання, а також підрозділи на конкретному рівні ( районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, активізацію та обробку даних ІС «Податковий блок».

Отже, в ІС «Податковий блок» спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація; відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів, в тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Показники по платнику податку на додану вартість в інтегрованій картці формуються на підставі даних, задекларованих платника податків у податкових деклараціях з ПДВ, та їх змін» відбувається лише через виправлення помилки, пропущеної про внесенні інформації у базу працівником контролюючого органу, подання платником податків коригуючої податкової звітності або узгодження податкового повідомлення-рішення.

Зазначимо, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником податків вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали - підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником податків в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом про проведенні податкової перевірки з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів використовується лише підрозділами органів Міністерства доходів і зборів України у своїй роботі.

Так, під поняттям "коригування" розуміється "зміна" або "виправлення".

Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати.

Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Отже, внесення до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" податкової інформації, отриманої внаслідок проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, наявність відповідної інформації в ІС «Податковий блок» безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.

Порушення прав позивача, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України мало виникнути у зв'язку з прийняттям відповідачем податкових повідомлень-рішень про нарахування сум податку на додану вартість за вказаний період, однак позивачем не доведено наявність будь-яких податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту перевірки, проведеної відповідачем.

Слід зауважити, що із наданої Криворізькою центральною ОДПІ роздруківки зворотного боку інтегрованої картки ПП «Промоблік» з податку на додану вартість вбачається відсутність проведених коригувань сум нарахованих податкових зобов'язань або податкового кредиту по податку на додану вартість на підставі Акту перевірки № 718/22-01/21882168 від 30.05.2014р.

Відповідно до наказу Міндоходів України від 05.12.2013р. №765 «Про затвердження Порядку ведення органами Міндоходів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників податків за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати -за кожним платником.

За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Інтегрована картка платника це форма оперативного обліку платежів, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи. Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми-податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачену заявлені до відшкодування, тощо за податками, зборами, єдиним внеском, операції, що проводяться за коштами передоплати.

Саме інформаційна база з оперативного обліку платежів відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, операції, що проводяться з коштами передоплати.

Аналогічна правова позиція підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2013р. по справі №К/800/30337/13 у справі №2а-10004/11/2670 та постановою Верховного суду України від 10.09.2013р. №21-237а13.

Таким чином, наявна в такій електронній базі інформація сама по собі не впливає на права та інтереси позивача, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, отже прав та інтересів позивача не порушує. Отже, здійснення контролюючим органом будь-якого коригування в даній Системі сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість, не призводить до настання для позивача будь-яких негативних наслідків. Адже, з огляду на положення Податкового кодексу України, такими негативними наслідками для позивача можуть стати лише прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість, які, за результатами перевірок не були прийняті податковим органом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із приписами ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

З наведених процесуальних норм права та положень ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та визначає зміст позовних вимог. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи сфері публічно-правових відносин з відповідачем.

У розумінні ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України до суду має право звертатися особа, права, інтереси якої порушені, проте позивачем жодним чином не доведено суду які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, однак судом не встановлено порушення таких прав.

З огляду на викладене, позов Приватного підприємства "Промоблік" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1