Постанова

від 09.10.2015 по справі 813/5396/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року № 813/5396/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ланкевича А.З.,

секретаря судового засідання Фуртака А.В.,

за участі представників:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грімно» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.09.2015 року просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених на підставі п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період липень-серпень 2015 року на суму 2510,79 грн.

Посилається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які позивач надіслав відповідачу, останній повинен відшкодувати ПФУ витрати за липень-серпень 2015 року на загальну суму 1944,48 грн. Крім того, як зазначено в додаткових письмових поясненнях, позивач також просить стягнути заборгованість в розмірі 566,31 грн., яка виставлена до відшкодування Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Грімно» в липні 2015 року, що становить різницю між розміром пенсії після перерахунку та розміром пенсії до перерахунку за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року. Відтак, позивач просить стягнути заборгованість в сумі 2510,79 грн. (1944,48+566,31 грн.). Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Грімно» зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодовано, у зв'язку з чим заявлено цей позов.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви, а тому просять позов задовольнити.

Відповідачем подано письмове заперечення проти позову, в якому просить в позові відмовити, посилається на те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Грімно» до 01.01.2015 року було платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому в силу вимог Податкового кодексу України не було платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і не сплачувало фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. З 01.01.2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIIІ з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, проте, на думку відповідача, такий податок не був вилучений, а лише замінений іншою назвою, а саме - єдиний податок четвертої групи. А тому вважає, що оскільки платники фіксованого сільськогосподарського податку не були платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року, то з 01.01.2015 року у зв'язку із зміною лише назви фіксованого сільськогосподарського податку на четверту групу єдиного податку, сільськогосподарські підприємства, які до 01.01.2015 року сплачували фіксований сільськогосподарський податок, не повинні сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Крім того, зазначив, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_3 є працівником відповідача і такому виплачено пенсію.

З огляду на наведене, позовну вимогу позивача вважає безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши подані документи,, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими i важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список № 2).

Відповідно до п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (надалі - Інструкція).

Відповідно до п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Грімно» зареєстроване, як юридична особа, 03 лютого 2000 року (місцезнаходження: с.Грімне, Городоцький район, Львівська область, 81565; код ЄДРПОУ: 23962262) та відповідно до наведених вище положень Закону є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що відповідач до 01.01.2015 року перебував на фіксованому сільськогосподарському податку, тому не здійснював відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), який набрав чинності 01 січня 2015 року, главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» виключено та внесено зміни до пункту 281.3 статті 281 Податкового кодексу України, а саме, слова «фіксованого сільськогосподарського податку» замінено словами «єдиного податку четвертої групи». Таким чином, фіксований сільськогосподарський податок виключено з переліку загальнодержавних податків і зборів.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що у платників фіксованого сільськогосподарського податку, які з набранням чинності Закону №71-VIII набули статусу платників єдиного податку четвертої групи, зокрема і у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грімно», з 01 січня 2015 року виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Крім того, суд зазначає про те, що для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

За період роботи на Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Грімно» право на пенсію на пільгових умовах на підставі п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув ОСОБА_3, що підтверджується протоколом управління ПФУ №139715 від 03.01.2013 року та розпорядженнями №139715 про призначення названій вище особі пільгової пенсії за списком №2, а також довідкою про підтвердження трудового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, копії яких долучено до матеріалів справи.

На підставі вищезазначених норм законодавства позивачем направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які підлягають відшкодуванню, а саме: з липня 2015 року та з серпня 2015 року. Відповідно до цих розрахунків місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які відповідач повинен відшкодувати управлінню ПФУ, становить: 972,24 грн. - за липень 2015 року та 972,24 грн. - за серпень 2015 року. Крім того, до розрахунку за липень 2015 року включена також сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку в розмірі 1840,31 грн. (графа 15 розрахунку). Однак, під час розгляду даної справи виявлено, що платнику належить до відшкодування лише частина витрат за 2015 рік, а саме - 566,31 грн. Відтак, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період липень-серпень 2015 року становить 2510,79 грн. (972,24+972,24+566,31 грн.).

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що гр. ОСОБА_3 є працівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грімно» і такому виплачено пенсію, то такі судом не враховуються, оскільки спростовуються долученими до матеріалів справи документами, а саме згідно довідки від 20.11.2012 року про підтвердження трудового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, вбачається, що документи для призначення пільгової пенсії гр. ОСОБА_3 подавалися і оформлялися Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Грімно». Крім того, на підтвердження виплати пільгових пенсій за списком №2 гр. ОСОБА_3, позивач надав довідку про суми виплат за липень-серпень 2015 року.

З огляду на зазначене, відповідач повинен відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату і доставку пільгових пенсій щодо згаданої вище особи.

Доказів сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгової пенсії за списком №2 за період липень-серпень 2015 року в сумі 2510,79 грн. відповідачем не представлено.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, тому 2510,79 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грімно» (місцезнаходження: с. Грімно, Городоцький район, Львівська область, 81565; код ЄДРПОУ: 23962262) на користь Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 2510 (дві тисячі п'ятсот десять) гривень 79 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.