Постанова

від 08.10.2015 по справі 817/3125/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3125/15

08 жовтня 2015 року 14год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Малого приватного підприємства "Сузір`я" до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі про визнання протиправними та скасування розрахунків ; ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Сузір'я" звернулося в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі про визнання протиправними і скасування розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" від 18 березня 2015 року та від 16 квітня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виходячи із встановленого Конституцією України принципу неможливості скасування пільг без встановлення відповідних компенсацій, МПП "Сузір'я", як платник фіксованого сільськогосподарського податку в 2014 році та як платник єдиного податку четвертої групи у 2015 році має право на застосування до нього пільги щодо звільнення від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "ж" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року. Крім цього, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що передбачений статтею 2 ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язок по сплаті 100% розміру фактичних витрат на виплату і доставку пенсій обмежений певним строком, а саме моментом досягнення працівником пенсійного віку. Оскільки ж на законодавчому рівні пенсійний вік для жінок які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, зменшений до 50 років (за умови наявності 15 років страхового стажу), то позивач вважає, що він не має обов'язку відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, виплачених гр.ОСОБА_2, гр.ОСОБА_3, гр.ОСОБА_4, гр.ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки їм виповнилося 50 років, тобто вони досягли встановленого для них пенсійного віку. Також, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач у спірних розрахунках не дотримався вимог пропорційності, оскільки поклав на позивача обов'язок по відшкодуванню 100% витрат, в той час, як зазначені у розрахунках особи здобували свій трудовий стаж і в інших фермерських і колективних господарствах. Крім наведеного, позовні вимоги обґрунтовані ще й процедурними порушеннями з боку відповідача, зокрема обставинами недотримання ним вимог пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, не подав до суду жодних письмових пояснень чи заперечень проти адміністративного позову, проте подав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Суд, керуючись приписами статті 128 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи, зміст та обсяг яких достатній для прийняття обґрунтованого рішення.

На підставі частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення повіністю.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство "Сузір'я", є зареєстрованим суб'єктом господарювання, код ЄДРПОУ 25319978, яке у 20014 році було платником фіксованого сільськогосподарського податку - за даними податкової декларації за 2014 рік питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу за попередній податковий (звітний) рік складає 99,65 %. У 2015 році позивач є платником єдиного податку четвертої групи, оскільки за даними податкової декларації фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу за попередній податковий (звітний) рік із розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2015 рік складає 88,35 % (а.с.19-25).

18 березня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі за вихідним №1488/02 надіслано МПП "Сузір'я" розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення", з березня 2015 року. За даним розрахунком, позивачу визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.7). Частка плати МПП "Сузір'я" визначена на рівні 100% (колонка 12 розрахунку). Крім визначення місячного розміру фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, який згідно розрахунку визначається, починаючи з березня місяця, Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі нарахувало МПП "Сузір'я" суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за попередній період, а саме за січень-лютий місяць, призначених на пільгових умовах ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (колонка 15 розрахунку).

16 квітня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі за вихідним №2002/02 надіслано МПП "Сузір'я" розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення", з квітня 2015 року. За даним розрахунком, позивачу визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с.6). Частка плати МПП "Сузір'я" визначена на рівні 100% (колонка 12 розрахунку).

Згідно з протоколом призначення пенсії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, їй 21.11.2006 року призначено пенсію за віком як багатодітній матері, що працює в сільському господарстві; на день призначення вказаного виду пенсії вона мала 25 повних років стажу роботи (а.с.10).

Згідно з протоколом призначення пенсії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, їй 07.03.2012 року призначено пенсію за віком як багатодітній матері, що працює в сільському господарстві; на день призначення вказаного виду пенсії вона мала 15 повних років стажу роботи (а.с.11).

Згідно з протоколом призначення пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, їй 09.08.2011 року призначено пенсію за віком як багатодітній матері, що працює в сільському господарстві; на день призначення вказаного виду пенсії вона мала 22 повних років стажу роботи (а.с.12).

Згідно з протоколом призначення пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, їй 06.04.2006 року призначено пенсію за віком як багатодітній матері, що працює в сільському господарстві; на день призначення вказаного виду пенсії вона мала 28 повних років стажу роботи (а.с.13).

Згідно з протоколом призначення пенсії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, їй 03.10.2014 року призначено пенсію за віком як багатодітній матері, що працює в сільському господарстві; на день призначення вказаного виду пенсії вона мала 9 повних років стажу роботи (а.с.14).

З копії трудової книжки ОСОБА_6 та розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, вбачається, що вказаній громадянці, ІНФОРМАЦІЯ_6, 09.06.2006 року призначено пенсію за віком як багатодітній матері, що працює в сільському господарстві; на день призначення вказаного виду пенсії вона мала 26 повних років стажу роботи. При цьому, в МПП "Сузір'я" ОСОБА_6 працювала з 01.03.2006 року по 12.06.2006 року, тобто 3 календарних місяці (а.с.64-68).

З копії трудової книжки ОСОБА_5 вбачається, що вона з 1985 по 2000 роки працювала в КСП "Перемога", правонаступником якого є СТОВ "Стубла", а в МПП "Сузір'я" працювала з 01.08.2014 року по 25.11.2014 року, тобто 4 місяці (а.с.15-16).

З копії трудової книжки ОСОБА_3 вбачається, що вона з 1988 по 1997 роки працювала в колгоспі "Перемога", правонаступником якого є СТОВ "Стубла", а в МПП "Сузір'я" працювала з 1998 по 2006 роки (а.с.17-18).

З копії трудової книжки ОСОБА_7 вбачається, що вона з 1990 по 2004 роки працювала в колгоспі ім.Кузнецова, правонаступником якого є СВК Повчанський, а в МПП "Сузір'я" працювала з 09.11.2011 року по 26.03.2012 року, тобто неповних 5 місяців (а.с.54-61).

З копії трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що вона працювала в МПП "Сузір'я" з 01.09.2006 року по 21.11.2006 року, тобто неповних 3 місяці (а.с.62-63).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Так, статтею 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "ж" статті 13 ОСОБА_1, віднесено жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей. В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року.

ОСОБА_1 України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у ОСОБА_8 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.

В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим ОСОБА_1, та в розмірах, передбачених ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.

Абзацом 5 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до підпунктів "б"-"е" та "ж" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, однак він не змінює порядку такого відшкодування та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Таким чином, у відповідності до вимог ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року. Виключення становлять лише суб'єкти підприємницької діяльності, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

01.01.2015 року набрав чинності ОСОБА_8 України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 року. ОСОБА_1 проведено уніфікацію податків та зборів та виключено з Розділу ХІV Податкового кодексу главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок". У зв'язку із зміною законодавчого регулювання систем оподаткування, з 01.01.2015 року суб'єктів господарювання, які б мали статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, формально, не існує. Однак, з абзацу 4 пункту 1 статті 2 ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вказана пільгова категорія не виключена, тобто пільга по звільненню від сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", діє.

ОСОБА_8 України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 року не передбачає повну ліквідацію такого спеціального режиму оподаткування, як фіксований сільськогосподарський податок, оскільки цей режим не зникає безслідно, а лише об'єднується з іншим спеціальним режимом оподаткування - єдиним податком. Тобто з 01.01.2015 року такий спеціальний режим оподаткування, як фіксований сільськогосподарський податок, не було скасовано шляхом його повної відміни, а лише трансформовано в єдиний податок шляхом введення окремої (четвертої) групи платників єдиного податку, до яких належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%. На користь такого твердження, свідчить і те, що ОСОБА_1 України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 року у пункті 281.3 статті 281 Податкового кодексу України слова: "фіксованого сільськогосподарського податку" просто замінено словами: "єдиного податку четвертої групи". Також для платників четвертої групи єдиного податку починаючи з 2015 року збережені практично всі умови оподаткування, які раніше були передбачені для платників фіксованого сільськогосподарського податку. На цю групу не поширюються обмеження в частині об'ємів доходу або кількості найнятих працівників, як це передбачено для платників першої і другої груп.

До 31.12.2014 року МПП "Сузір'я" було платником фіксованого сільськогоспо-дарського податку, а з початку 2015 року є платником єдиного податку четвертої групи. Таким чином, з 01.01.2015 року хоча формально і скасований фіксований сільськогосподарський податок, платником якого було МПП "Сузір'я", але замість нього відповідно до наведених вище правових норм введений єдиний податок четвертої групи, що за своєю суттю є тотожним скасованому фіксованому сільськогосподарському податку, який діяв до 01.01.2015 року та надавав пільги сільськогосподарським товаровиробникам у вигляді звільнення від відшкодування Пенсійному фонду фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Виходячи із встановленого Конституцією України принципу неможливості скасування пільг без встановлення відповідних компенсацій та принципу прийняття рішення на користь платника податків у випадку конфлікту інтересів, який виник внаслідок того, що норми правових актів суперечать між собою та/або припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків, суд вважає, що оскільки позивач у 2015 році є платником єдиного податку четвертої групи, у якого частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий період (рік) дорівнює або перевищує 75 %, то він має право на застосування вищенаведеної пільги щодо звільнення від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "ж" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року.

Відповідно до цього, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення", виставлені 18 березня 2015 року та 16 квітня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі для МПП "Сузір'я" є протиправними, оскільки пред'явлені платнику єдиного податку четвертої групи, у якого частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий період (рік) дорівнює або перевищує 75 %, тобто суб'єкту господарювання, який звільнений від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Також суд зауважує, що у відповідності до абзацу 4 пункту 1 статті 2 ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, обов'язок сплати 100 відсоткового розміру фактичних витрат на виплату і доставку пенсій покладений на суб'єкта підприємницької діяльності лише до моменту досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 26 ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року.

В свою чергу, за правилами статті 26 ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_7 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. Разом з тим, вказаний перелік вікових категорій не є вичерпним, оскільки доповнений пунктом 3 розділу XV Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-ІV від 09.07.2003 року, відповідно до якого, тимчасово, до прийняття відповідного закону, зокрема, жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. Аналогічне положення щодо жінок, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку містить і стаття 17 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року.

Дослідженими судом письмовими доказами по справі підтверджується, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають право на пенсію за віком, відповідно до пункту 3 Розділу XV "Прикінцеві положення" ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, оскільки їм виповнилося 50 років, вони мають трудовий стаж більше ніж 15 років та вони народили і виховали п'ятеро дітей до 14-літнього віку.

Отже, враховуючи вимоги законодавства, МПП "Сузір'я" не повинно відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які виплачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки вони отримуючи пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року, досягли 50-річного віку та набули право на пенсію за віком відповідно до вимог статті 26 ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року з урахуванням пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень цього ОСОБА_1.

Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення", виставлені 18 березня 2015 року та 16 квітня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі для МПП "Сузір'я" в частині визначення позивачу місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ф є протиправними.

Також суд зауважує, що на реалізацію положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року розроблена і постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах нормативно врегульовано розділом 6 вказаної Інструкції. При цьому, жодний інший чинний нормативно-правовий акт України дане питання не регулює, а тому, відповідач по справі мав діяти у точній відповідності до вимог вказаної Інструкції.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А відповідно до пункту 6.2 - витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За своїм змістом пункт "ж" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року не потребує необхідної наявності відповідного трудового стажу та досягнення віку для призначення жінці пенсії на пільгових умовах. Однак, будь-яка інша норма законодавчих актів України не урегульовує порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної відповідно до пункту "ж" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року. А згідно із частиною сьомою статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Сам інститут пільгової пенсії, яка призначається відповідно до пункту "ж" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року є подібним до інституту пільгової пенсії, яка призначається відповідно до пунктів "а" - "з" частини першої статті 13 ОСОБА_1, що свідчить про подібність правовідносин та обумовлює у даних правовідносинах застосування за аналогією закону положень пункту 6.2 Інструкції при вирішення питання щодо розміру відшкодування пільгової пенсії підприємствами, на яких працівник здобув пільговий стаж.

Даний підхід при вирішення питання щодо відшкодування пільгової пенсії відповідає засадам справедливості, розумності та такому критерію вчинення суб'єктом владних повноважень дій - як пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Протилежне правозастосування може призвести до необґрунтованих фінансових навантажень на суб'єктів господарювання, а також до того, що роботодавці будуть відмовляти жінкам, які виховують 5 і більше дітей до 14-річного віку у прийомі на роботу, лише з підстав запобігання відшкодуванню витрат на пільгову пенсію цим особам.

Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать на користь того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 більшість трудового стажу здобули в КСП "Перемога", правонаступником якого є СТОВ "Стубла", а ОСОБА_7 - в колгоспі ім.Кузнецова, правонаступником якого є СВК Повчанський.

Тому суд погоджується з доводами позивача про те, що що не ґрунтується на законі покладення на МПП "Сузір'я" обов'язку відшкодовувати до Управлінню Пенсійного фонду України в Дубенському районі витрати пов'язані із виплатою пільгової пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у розмірі 100%, оскільки вони свій трудовий стаж здобували, в тому числі, і в інших сільськогосподарських підприємствах.

При вирішення цього спору суд виходить із того, що питання визначення частки підприємства щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії відноситься до виключної компетенції Управління Пенсійного Фонду України, а тому суд не може самостійно визначати цю частку у даній справі, оскільки це призведе до підміни функцій органу контролю.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" №244 від 16.05.1992 року, право на пенсію мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, між господарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Дослідженням змісту долучених до матеріалів справи трудових книжок встановлено, що на постійну роботу у сільськогосподарському виробництві в МПП "Сузір'я" приймались лише ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Що стосується решти, то ОСОБА_6 працювала в МПП "Сузір'я" 3 календарних місяці, ОСОБА_4 - неповних 3 місяці, ОСОБА_7 - неповних 5 місяців.

Наведеним доводиться, що ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не працювали на постійній основі у позивача, а лише виконували роботу тимчасово, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" №244 від 16.05.1992 року взагалі унеможливлювало призначення їм пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року.

Крім цього, згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Відповідно до п. 6.8 зазначеної вище Інструкції, підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В абзаці другому пункту 6.8. Інструкції зазначено, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, із системного аналізу вказаних правових норм, випливає, що тільки у випадку зміни розміру пенсії або настання обставин, які безпосередньо впливають на суму відшкодування, органи пенсійного фонду мають право для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013 року № К/9991/32264/11.

Як встановлено судом, пільгові пенсії по пенсіонерах, зазначених у спірних розрахунках, виставлених позивачу до відшкодування у 18 березня та 16 квітня 2015 року, не змінювалися та не перераховувалися. Причини, з яких позивачу вказані розрахунки не були виставлені до 20-го січня 2015 року, відповідачем не пояснені та законодавчо не обґрунтовані. Більше того, розрахунок від 18 березня 2015 року містить нарахування по трьом пенсіонерам за попередній період: січень-лютий 2015 року, хоча цей період не є ні датою призначення їм пенсії, ні датою перерахунку пенсії. Оскільки вказані обставини не охоплюються приписами Інструкції, відтак у відповідача відсутні законні підстави для виставлення до відшкодування додаткових розрахунків витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2015 рік.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено законності та правомірності оскаржуваних розрахунків, натомість наведені в позовній заяві обставини підтверджені належними і допустимими доказами і свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з статті 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень. Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з частиною першою статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 94 КАС України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати складений та надісланий Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі 18 березня 2015 року за вихідним №1488/02 для МПП "Сузір'я" розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення", з березня 2015 року, відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_7.

Визнати протиправними і скасувати складений та надісланий Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі 16 квітня 2015 року за вихідним №2002/02 для МПП "Сузір'я" розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ОСОБА_1 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 ОСОБА_1 України "Про пенсійне забезпечення", з квітня 2015 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Присудити на користь Малого приватного підприємства "Сузір`я" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.