Постанова

від 29.09.2015 по справі 820/6281/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 вересня 2015 р. № 820/6281/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області № НОМЕР_1 від 16.02.2015р. на суму 12 657,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області № НОМЕР_2 від 16.02.2015р. на суму 13 323,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.02.3015р. на загальну суму 12 657,0 грн., в т.ч. за основним платежем 8438,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 4219,0 грн., та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.02.3015р. на суму 13 323,0 грн., в т.ч. за основним платежем 8882,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4444,0 грн. - є незаконними та необґрунтованими. Так, позивач послався на безпідставність висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «РАУМ ІНЖИНИРІНГ» (код ЄДРПОУ 38314921).

Відповідач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» 06.06.2007р. зареєстровано в Управлінні державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ХМР, реєстраційний № 14801020000036230. ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» взято на облік в органах державної податкової служби з 07.06.2007р. за № 683. Згідно свідоцтва від 14.06.2007 №100047534, ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що фахівцями Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положеннями статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова виїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки.

За наслідками зазначеної перевірки Основ'янською ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС в Харківській області було складено ОСОБА_1 № 5598/20-38-22-01-04/35072409 від 23.12.2014 р. про результати проведення документальної позапланової перевірка ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» з питань фінансово-господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2011-2013 роки.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД»:

- п.п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині формування витрат за рахунок відображення у складі витрат суми за 2013 рік на загальну суму 44412,50 грн.

- п.п. 198.1 ст. 198, ст. 198.6 ст. 198, пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту по ПДВ за жовтень 2013 р. на суму 8882,00 грн.

На підставі ОСОБА_1 зазначеної перевірки податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.02.3015р. на загальну суму 12 657,0 грн., в т.ч. за основним платежем 8438,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 4219,0 грн., та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.02.3015р. на суму 13 323,0 грн., в т.ч. за основним платежем 8882,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4444,0 грн.

Відповідач у наданих до суду письмових запереченнях вказав, що висновки відповідача щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій ґрунтуються лише на підставі даних обов'язкової податкової звітності контрагента платника податків, при цьому відомості первинних документів ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» не враховані.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є відомості первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України В«Про платіжні системи та переказ грошових коштів в УкраїніВ» опосередковують рух коштів у безготівковій формі.

Судом встановлено, що згідно рахунків-фактур ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» отримало від ТОВ «РАУМ ІНЖИНИРІНГ» кондиціонери для встановлення на об'єкти будівництва в жовтні та листопаді 2013 року.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.10.2013 р. ТОВ «РАУМ ІНЖИНИРІНГ» (продавець) поставило на користь ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» (покупець) товари, а саме кондиціонери в кількості 3 шт. марки M5CM050DR/M5LC050DR-F на загальну суму 53295,00 грн. з ПДВ, що підтверджується податковою накладною №3 від 04.10.2013 р., зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.10.2013 р. №9062785313, видатковою накладною №РН17 від 08.10.2013 р., та оплатою за поставлений товар згідно платіжного доручення від 04.10.2013 року №00000002213 на загальну суму 53295,0 грн. До вказаних кондиціонерів також додаються сертифікати відповідності зареєстрований в реєстрі за №UA1.82.0003910-13 термін дії з 10.01.2013 по 09.01.2014 року, з додатками.

Оцінивши наявні в матеріалах справи первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів, таким чином, суд приходить до висновку, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У ході розгляду справи судом встановлено, що висновки суб'єкта владних повноважень щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій ґрунтуються лише на підставі даних обов'язкової податкової звітності контрагента платника податків, при цьому відомості первинних документів ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД», які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом - не досліджувалися. Судження відповідача про вчинення ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» порушень Податкового кодексу України ґрунтується лише на невизнанні відповідачем права ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» на податковий кредит та витрати за операціями з поставки товару в рамках господарських правовідносин з ТОВ «РАУМ ІНЖИНИРІНГ».

Разом з тим, судом встановлено, що про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення:

- ПК України, а саме: п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 (щодо визначення змісту поняття В«розумна економічна причина (ділова мета)В» );

- (положення ПК України щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (порядку видачі податкових накладних), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н.); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку);

- а також положення п.п.138.2. ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України, (щодо визначення складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування), в п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

приходить до висновку, що Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний кодекс не передбачає.

Суд також зазначає, що наявні у позивача документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак повинні були сприйняті Основ'янською ОДПІ як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Судом встановлено, та не заперечено в ході розгляді справи представником відповідача, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ «РАУМ ІНЖИНИРІНГ», був включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та мав статус платника податку на додану вартість ІПН 383149226502, передував на обліку у ДПУ у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів, стан платника «0» - основний платник. Основний вид діяльності - 43.22 Монтаж водопровідних систем опалення, кондиціонування. Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності, а усі витрати позивач з придбання товарів (робіт/послуг) були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені долученими до матеріалів справи документами.

Твердження відповідача щодо придбання ТОВ «РАУМ ІНЖИНИІНГ» кондиціонерів у ТОВ «УКРЛОГІСТІКС» (код ЄДРПОУ 36589260), які в свою чергу останні придбавав згідно відомостей відповідача та акту перевірки у ТОВ «ФЕРЗЬ РВХ» (код ЄДРПОУ 37356955) та ТОВ «ІСТ ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 25406401), що мають ознаки безтоварності операції не враховуються судом виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Дослідивши зміст акту перевірки, судом встановлено, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про відсутність здійснення господарських відносин з ТОВ «РАУМ ІНЖИНИРІНГ» у жовтні 2013 році та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість заниження валових витрат ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД».

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області № НОМЕР_1 від 16.02.2015р. на суму 12657,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області № НОМЕР_2 від 16.02.2015р. на суму 13323,00 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2015 року.

Суддя Тітов О.М.