Постанова

від 20.08.2010 по справі 353/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 серпня 2010 р. № 2-а- 353/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченко А.В.

При секретарях -Король Д.О., Свіргун О.О.

За участі сторін:

представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 механозбиральне підприємство»до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ОСОБА_3 механозбиральне підприємство», звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.01.2010 року №0000012310/0, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 178837,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 89418,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що фахівцями ОСОБА_3 ОДПІ була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки було складено акт № 1648/23-34758737 від 24.12.2009 р., яким встановлено нікчемність договору поставки №0312/07 від 03.12.2007р. та договору виготовлення обладнання №2605/08 від 25.05.2008р. між ТОВ «СТК-ГРУП»та позивачем, на підставі чого відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 751013,00 грн. та валових доходів на 35665,00 грн.

Прийнятим відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням №0000012310/0 від 11.01.2010 р. позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 178837,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 89418,50 грн.

Позивач вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесені на підставі акту перевірки № 1648/23-34758737 від 24.12.2009 р., прийняті у відповідності з діючим законодавством та дії перевіряючих відповідали вимогам нормативних актів України.

Також зазначив, що укладені угоди, укладені ТОВ «СТК-ГРУП»з позивачем мають протиправний характер. Внаслідок цих правочинів позивачем неправомірно завищені валові витрати на суму 751013,00 грн. та валові доходи на 35665,00 грн., а тому договори № 0312/07 від 03.12.2007 р. та № 2605/08 від 25.05.2008 р. спрямовані на заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави та суспільства, порушують публічний порядок, отже є нікчемним згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Фахівцями ОСОБА_3 ОДПІ була проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 механозбиральне підприємство»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки було складено акт № 1648/23-34758737 від 24.12.2009 р., яким встановлено нікчемність договору поставки №0312/07 від 03.12.2007р. та договору виготовлення обладнання №2605/08 від 25.05.2008р. між ТОВ «СТК-ГРУП»та позивачем, на підставі чого відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 751013,00 грн. та валових доходів на 35665,00 грн., що є порушенням п.4.1 ст.4, п. п 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Прийнятим відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням №0000012310/0 від 11.01.2010 р. позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 178837,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 89418,50 грн.

Виходячи зі змісту акту перевірки та пояснень сторін судом встановлено, що при проведенні перевірки відповідачем ОСОБА_3 ОДПІ встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ «СТК-ГРУП»договори № 0312/07 від 03.12.2007 р. та № 2605/08 від 25.05.2008р. та підписані від імені ТОВ «СТК-ГРУП»директором ОСОБА_4, який в

поясненнях від 18.09.2008 р. заперечував своє відношення до ТОВ «СТК-ГРУП». Крім

того, було вказано, що у відношенні посадових осіб ТОВ «СТК-ГРУП»порушено

кримінальну справу № 25080068 по факту ухилення від сплати податків за ознаками

злочину, передбаченого ч. З ст. 212 Кримінального кодексу України, а при проведенні

перевірки ТОВ «СТК-ГРУП»щодо правомірності формування податкового кредиту у 1-мі

кварталі 2008 року фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було встановлено, що основні постачальники відмовились від фінансово-господарських відносин з ТОВ «СТК-ГРУП»за зазначений період.

Як свідчать матеріали справи, за договором поставки № 0312/07 від 03.12.2007 р. позивач отримав від ТОВ «СТК-ГРУП»товар (матеріали та комплектуючі) на загальну суму 959 628,44 грн. за накладними № 0000380 від 29.01.2008 р., № 0000484 від 25.02.2008 р., № 0000629 від 27.03.2008 р., № 0001351 від 31.07.2008 р., № 0001338 від 31.07.2008 р. та № 0001628 від 26.09.2008 р. Документи від імені ТОВ «СТК-ГРУП»підписані ОСОБА_5

Судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності були отримані позивачем через директора ОСОБА_6 та транспортувались позивачем на власному транспорті, що підтверджується наданими подорожними листами вантажного автомобіля б/н від 29.01.2008р., 25.02.2008р., 27.03.2008 р., 31.07.2008р., 31.07.2008 р. та 26.09.2008р.

Згідно з виписаними ТОВ «СТК-ГРУП»податковими накладними позивач відобразив у складі податкового кредиту по податку на додану вартість суму 159 938,07 грн. на підставі податкових накладних № 0000380 від 29.01.2008 р., № 0000484 від 25.02.2008 р., № 0000629 від 27.03.2008 р., № 0001351 від 31.07.2008 р., № 0001338 від 31.07.2008 р. та № 0001628 від 26.09.2008 р., виписаних по факту поставки товару.

На виконання договору № 2605/08 від 25.05.2008 р. та специфікації № 1 від 26.05.2008 р. до нього позивач виготовив для ТОВ «СТК-ГРУП»обладнання загальною вартістю 42798,00 грн., в тому числі ПДВ 7133,00 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, готове обладнання було передано ТОВ «СТК-ГРУП»за накладною № 57 від 27.08.2008 р. Отримання виготовленого обладнання здійснювалось директором ТОВ «СТК-ГРУП»ОСОБА_4 за довіреністю серії ЯЛЕ № 511163 від 27.08.2008 р. Вивіз виготовленого обладнання здійснювався ТОВ «СТК-ГРУП».

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами; доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону; доходи від спільної діяльності та у вигляді процентів, роялті, володіння борговими вимогами, доходів від здійснення операцій лізингу (оренди), а також дивідендів (крім тих, які не підлягають включенню до валового доходу відповідно до підпункту 7.8.6 пункту 7.8 статті 7 цього Закону); доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді; доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Не включаються до складу валового доходу:

- суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість; до валових доходів платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених пунктом 81.15 статті 81 зазначеного Закону;

- суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством;

- суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

- суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат.

- суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

- суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов'язковість придбання яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів.

- суми коштів у вигляді внесків, які: а) надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків, а також осіб, що уклали договори страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"; б) надходять до страховиків, що здійснюють довгострокове страхування життя, від страхувальників; в) накопичуються за пенсійними вкладами, рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону; суми надходжень до неприбуткових установ і організацій згідно з вимогами пункту 7.11 цього Закону.

- кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

- суми одержаного платником податку емісійного доходу.

- номінальну вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів).

- доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, що оподатковані у порядку, встановленому пунктом 7.7 статті 7 цього Закону, та дивіденди, які не підлягають включенню до валового доходу відповідно до підпункту 7.8.6 пункту 7.8 статті 7 цього Закону.

- кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента, або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв).

- кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку.

- кошти, що надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду на зворотній основі при здійсненні інноваційних проектів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

- вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством: якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень; у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

- кошти або майно, що надаються у вигляді безповоротної допомоги громадським організаціям інвалідів та підприємствам і організаціям, що визначені пунктом 7.12 статті 7 цього Закону.

- інші надходження, прямо визначені нормами цього Закону.

Скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

А відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що під час перевірки Відповідачем у позивача всі необхідні документи для підтвердження валових доходів та валових витрат були в наявності.

В судовому засіданні відповідач пояснив суду, що твердження про нікчемність договорів між позивачем та ТОВ «СТК-ГРУП»засновано тільки на поясненнях ОСОБА_4 від 18.09.2008 р., за якими він не має відношення до реєстрації та подальшої господарської діяльності ТОВ «СТК-ГРУП», податкові декларації ним не підписувались та до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не подавались.

Судом також встановлено, що Відповідачем вже проводилась документальна невиїзна позапланова перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СТК-ГРУП»код за ЄДРПОУ 35351117, про що відповідачем було складено акт № 80/18-22620944 від 16.01.2009 р. Актом від 16.01.2009 р. вже було встановлено нікчемність договору поставки № 0312/07 від 03.12.2007 р. та договору виготовлення обладнання № 2605/08 від 25.05.2008 р. між ТОВ «СТК-ГРУП»та позивачем і донараховано податковим повідомленням -рішенням № 0000011800/0 від 22.01.2009 р. податок на додану вартість.

Податкове повідомлення -рішення про донарахування податку на додану вартість внаслідок нікчемної договорів між ТОВ «СТК-ГРУП» та позивачем № 0312/07 від 03.12.2007 р. та № 2605/08 від 25.05.2008 р. було оскаржене позивачем в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 р. по справі № 2а-30548/09/2070 було встановлено, що висновки відповідача про нікчемність договорів № 0312/07 ВІД 03.12.2007 р. та № 2605/08 від 25.05.2008 р. не відповідають діючому законодавству. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 р. в частині визнання нечинним податкового повідомлення -рішення про донарахування податку на додану вартість було залишено без змін.

Посиланням на вказані обставини позивачем було надано заперечення на акт перевірки листом від 29.12.2009 р. за № 59.

У відповідності до листа відповідача від 30.12.2009 р. за № 6244/10/23-214 (про результати розгляду заперечень) договори між ТОВ «СТК-ГРУП»та позивачем № 0311/07 від 03.12.2007 р. та 2605/08 ВІД 25.05.2008 р. є нікчемними, а судові рішення адміністративних судів, на які посилається позивач, оскаржують ся відповідачем у касаційному порядку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином судом при розгляді вищезазначеної справи вже було встановлено, що висновок ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області и щодо нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «СТК- ГРУП»договорів № 0312/07 від 03.12.2007 р. та № 2605/08 від 25.05.2008 р. є хибним.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Позивач в своєму позові просить суд визнати нечинним податкове повідомлення -рішення № 0000012310/0 від 11.01.2010 р. винесене ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією в Харківській області.

Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000012310/0 від 11.01.2010 р. винесене ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією в Харківській області.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 4, 7, 11, 70-71, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 механозбиральне підприємство»до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним -задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000012310/0 від 11.01.2010 р. винесене ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією в Харківській області.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 серпня 2010 року.

Суддя А.В. Зінченко

Суддя Зінченко А.В.