Постанова

від 02.06.2011 по справі 2а-4609/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 червня 2011 року 13:05 № 2а-4609/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.,

Секретаря судового засідання Пузій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 24412308 від 11.11.2010 р.

представники сторін:

від позивача : ОСОБА_1О (довіреність № б/н від 22.01.2011 р.)

ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 25.05.2011 р.)

від відповідача : ОСОБА_3 (довіреність № 3805/9/10-209 без дати)

02.06.2011 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(далі також - позивач) звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 24412308 від 11.11.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.2006 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі -Закон № 265/95-ВР), що призвело до неправомірного застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки магазину, розташованого в м. Львові, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарт-С», було встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема виявлено необлікування товару (відсутність накладних) за місцем його реалізації, зважаючи на що, та на підставі ст.20 Закону № 265/95-ВР було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 24412308 від 11.11.2010 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 18.10.2010 р. № 2696/23-8, виданого Державною податковою інспекцією у м. Львові, 20.10.2010 р. була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(код ЄДРПОУ 24654657) з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

За результатами перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції було складено Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 20.10.2010 року № б/н (далі також - Акт).

В зазначеному Акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема виявлено необлікування товару (відсутність накладних) за місцем його реалізації на загальну суму 15 182, 10 грн.

На підставі Акту перевірки та встановлених у ньому порушень позивачем вимог законодавства, 11 листопада 2010 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було винесено рішення № 24412308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 30 364, 20 грн.

Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, а саме 19 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»подало скаргу до Державної податкової адміністрації у місті Києві на Рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11 листопада 2010 року № 24412308.

31 грудня 2010 року Державна податкова адміністрація у місті Києві прийняла Рішення про результати розгляду скарги № 7675/10/25-214, яким скасувала рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 11.11.2010 р. № 24412308 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 097, 90 грн. та відмовила в задоволенні скарги в іншій частині.

Державна податкова адміністрація у місті Києві обґрунтувала своє рішення тим, що в наданих на підтвердження наявності та правильності ведення обліку товару видаткових накладних - відсутній адресат одержувача товарів, а саме магазин, що розташований за адресою: м. Львів, пл. Червоної Калини, 109, та лише у видатковій накладній від 27.08.2010р. № Т-00221948 (позиція «Гель для прання Persil»9 штук) зазначена адреса одержувача, а тому висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо не оприбуткування на загальну суму 2 097, 90 грн. (2*1048,95 грн.) «Гель для прання Persil»9 штук не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також, 03.02.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»було подано скаргу на Рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 11 листопада 2010 року № 24412308 до Державної податкової адміністрації України.

17.02.2011 року Державна податкова адміністрація України прийняла Рішення про результати розгляду скарги, яким залишила без змін Рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 11 листопада 2010 року № 24412308 про сплату застосованої до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»штрафної (фінансової) санкції з урахуванням Рішення ДПА у м. Києві від 31 грудня 2010 року № 7675/10/25-214, а скаргу - без задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 24412308 від 11.11.2010 р.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Законом України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема в п.12 ст.3 зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації , здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку , за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем чітко визначений обов'язок суб'єктів господарювання зберігати облікову документацію на товари отриману від постачальників не лише на складах, а й за місцем реалізації такого товару .

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно пп.1, 3, 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку (дана позиція визначена в листах ДПА України від 03.03.2009 р. №4364/7/23-7017/159, від 06.07.2009 р. №14083/7/23-7017/572).

Як вбачається з матеріалів справи та наданих представниками сторін пояснень, за наданими до перевірки документами, перевіряючими було складено відомість залишків товарів, згідно з якою вартість товарів, які знаходились в реалізації без ведення обліку товарно-матеріальних цінностей склала 15 182, 10 грн.

Згідно з поясненнями, наданими під час проведення перевірки керуючим магазину ОСОБА_4 - накладні на товар, що представлений до реалізації (згідно з додатком до акту перевірки) до перевірки позивачем не можуть бути надані, оскільки вони знаходяться в головному офісі в бухгалтерії у м. Києві, а не за місцем реалізації товару за адресою: м. Львів, пл. Червоної Калини, 109.

Також в акті перевірки встановлено, що в наданих позивачем до перевірки видаткових накладних на товар -відсутній адресат одержувача товарів, а саме магазин позивача, що розташований за адресою: м. Львів, пл. Червоної Калини, 109, та тільки у видатковій накладній від 27.08.2010 р. № Т-00221948 (позиція «Гель для прання Persil»9 штук) була зазначена адреса одержувача, з підстав чого оскаржуване рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва було частково скасовано Рішенням ДПА України на загальну суму 2 097, 90 грн.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлюється відповідальність за порушення в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону України, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з положеннями ст. 21 даного Закону України, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання , застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі зазначених норм законодавства, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 24412308 від 11.11.2010 р. за порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме необлікування товару (відсутність накладних) за місцем його реалізації.

Також суд зазначає, що з метою надання позивачу часу для подачі додаткових доказів в обґрунтування його правової позиції, суд неодноразово відкладав розгляд справи, однак відповідних доказів щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, позивачем суду надано не було.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги не можуть бути підставою для задоволення позову та визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 24412308 від 11.11.2010 р.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства У країни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись зазначеними нормами, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до вимог чинного законодавства, проте як позивачем не було доведено суду та не надано відповідних доказів протиправності прийнятого відповідачем рішення. За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.71, 97, 99-100, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата підписання та складання постанови в повному обсязі - 06.06.2011 р.