Постанова

від 09.06.2011 по справі 2а-7202/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2011 року 10:46 № 2а-7202/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.

Секретаря с/з ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим

до відповідача ОСОБА_3

про стягнення заборгованості в сумі 12 914, 88 грн.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_4 (довіреність № 1981/10/10-0 від 01.10.2010 р.)

від відповідача: не прибув

Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09.06.2011р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція в Автономній республіці Крим з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 12 914, 88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено до державного бюджету суму земельного податку в розмірі 12 914, 88 грн., відповідно до договору оренди земельної ділянки, чим останнім порушено вимоги Закону України «Про сплату за Землю», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до чого на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед державним бюджетом по земельному податку в розмірі 12 914, 88 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд стягнути з відповідача заборгованість перед державним бюджетом в загальному розмірі 12 914, 88 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача, відповідно до відомостей, наданих адресним бюро м. Києва (01000, АДРЕСА_1).

Відомостей щодо отримання чи неотримання відповідачем судової кореспонденції станом на час розгляду справи до суду не надходило.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, попередня судова кореспонденція, що надсилалася на адресу відповідача, поверталася до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Із заявами та клопотаннями відповідач до суду не звертався, заперечень чи будь-яких пояснень щодо адміністративного позову відповідач до суду також не надав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2007 р. між Орендодавцем - ОСОБА_2 міською радою в особі ОСОБА_5 та Орендарями -ОСОБА_3, ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі, згідно умов якого Орендодавець надає, а Орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться по вул. Індустріальній, 7-а, м. Красноперекопська.

Згідно ст.8 даного Договору, Договір укладено строком на 5 років.

Згідно ст.11 Договору, з моменту прийняття рішення 20 сесії ОСОБА_2 міської ради 5 скликання від 23.05.2007 р. № 234, гр. ОСОБА_3 сплачує розмір земельного податку.

Також, 31 травня 2007 р. між Орендодавцем - ОСОБА_2 міською радою в особі ОСОБА_5 та Орендарями -ОСОБА_3, ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі, згідно умов якого Орендодавець надає, а Орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться по вул. Індустріальній, 7, м. Красноперекопська.

Згідно ст.8 даного Договору, Договір укладено строком на 5 років.

Згідно ст.11 Договору, з моменту прийняття рішення 20 сесії ОСОБА_2 міської ради 5 скликання від 23.05.2007 р. № 234, гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_6 сплачує розмір земельного податку.

Також, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 01-14/1539 від 03.06.2011 р., що знаходиться в матеріалах справи, - власником (землекористувачем) земельної ділянки за адресою: вул. Індустріальна 7-а, м. Красноперекопськ є ОСОБА_3.

За даними карток особових рахунків, що містяться в матеріалах справи, за відповідачем обліковується податкова заборгованість по податкових платежах в наступних розмірах:

- орендна плата за землю всього в сумі 12 914, 88 грн., що виникала згідно нарахованих податкових зобов'язань по орендній платі за землю, визначених податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_1 від 25.06.2009 р. та № НОМЕР_2 від 07.07.2008 р. (містяться в матеріалах справи), на підставі договорів оренди землі від 31 травня 2007 року.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак кореспонденція була повернута до податкового органу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно акту від № 92 від 28.08.2009 р., податкове повідомлення-рішення №0060191702 від 25.06.2009 р. розміщено на дошці податкових повідомлень-рішень 28.08.2009 р.

Згідно акту від № 75 від 15.09.2008 р., податкове повідомлення-рішення №0048211702 від 07.07.2008 р. розміщено на дошці податкових повідомлень-рішень 15.09.2008 р.

Як було зазначено представником позивача в судовому засіданні, що також вбачається з матеріалів справи, зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, а отже суми податкових зобов'язань є узгодженими.

На виконання вимог п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу було складено та надіслано першу податкову вимогу № 1/290 від 16.09.2008 р. (повернута до податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», складено акт про неможливість вручення податкової вимоги від 19.11.2008 р.), складено та надіслано другу податкову вимогу № 2/4 від 05.01.2009 р. (повернута до податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», складено акт про неможливість вручення податкової вимоги від 24.02.2009 р.)

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача по сплаті земельного податку є несплаченою та становить 12 914, 88 грн., що підтверджується зокрема зворотнім боком облікової картки платника податків від 03.12.2009 р., довідкою про суми податкового боргу платника податків від 03.12.2009 р., та довідкою-розрахунком податкового органу від 03.12.2009 р.

Будь-яких пояснень чи заперечень, щодо зазначеного податкового боргу, відповідач суду не надав.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, зважаючи також на наступне.

Відповідно до п.9.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України16 березня 1998 р. за № 172/2612, платник податків зараховується органами державної податкової служби до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж платник податків.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю», плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власник землі та землекористувачі, крім орендарів сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 4 Закону України «Про плату за землю», розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Відповідно до вимог п.п 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до вимог п.5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які він посилається.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування у відповідача податкового боргу перед державним бюджетом, а відповідач заперечень щодо наявності чи розміру такого боргу суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач жодних заперечень з цього приводу суду не надав, - суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом примусового стягнення в рахунок погашення боргу з ОСОБА_3 податкової заборгованості по земельному податку в розмірі 12 914, 88 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, адреса: 01000, АДРЕСА_1) податкову заборгованість по орендній платі за землю в сумі 12 914, 88 грн. в дохід державного бюджету, код платежу 1102100, р/р 31115009700151, ЄДРПОУ 34740735 банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026.

Стягувач - ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція в Автономній республіці Крим (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, буд. 2, ідентифікаційний код 23191929).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 10.06.2011 р.