Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/19815/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/19815/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс"

про стягнення 170 761,13 грн.

за участю представників:

від позивача:Присяжнюк Т.М.- представник за довіреністю № 0015321/15 від 27.05.2015 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" про стягнення 170 761,13 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору № СС/14/09052 від 26.05.2014 р. про співробітництво, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" заборгованість в сумі 170 761,13 грн., яка складається з 128 526,95грн. - суми основного боргу, 42 234,18 грн. - пені.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.05.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" (продавець) укладено договір про співробітництво № СС/14/09052, відповідно до якого сторони надають одна одній інформаційно-консультивні послуги, пов'язані із наданням покупцям інформації, роз'яснень щодо умов надання банком кредитних продуктів покупцям на придбання товарів продавця в його торгових точках (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3.2 договору банк надаватиме продавцю послуги інформаційно-консультативного характеру, які включають надання працівникам продавця роз'яснень з приводу умов та порядку надання кредитів, переліку додаткових/нестандартних документів, що необхідно надати покупцю для отримання кредиту, порядку та правильності оформлення таких документів, наданих покупцем для отримання кредиту, особливостей кредитування по тих або інших кредитних продуктах банку тощо.

Згідно з п. 4.1 договору розмір та порядок сплати винагороди за інформаційно-консультативні послуги, що надаються сторонами одна одній за цим договором, а також порядок підтвердження та належного надання відповідних послуг, визначається сторонами в додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до п.п. 8.6, 8.7 цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2014 р. включно, з подальшою його пролонгацією.

Додатковими угодами № 4 від 14.07.2014 р., № 4/1 від 04.11.2014 р. до договору сторони погодили умови надання банком споживчих кредитів в торгівлених центрах продавця, розмір винагороди банку, який становить 10 % - 28 % від суми наданих покупцям кредитних коштів для сплати за товар.

Пунктом 3 додаткових угод до договору передбачено, що підставою для сплати банку винагороди є затверджений сторонами акт наданих послуг, підписаний уповноваженими сторонами.

Винагорода за надані банком послуги перераховується банку продавцем за реквізитами вказаними в акті не пізніше 25 числа місяця наступного за звітнім (п. 3.5 додаткових угод до договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору № СС/14/09052 від 26.05.2014 р. у період з 01.09.2014 р. по 30.11.2014 р. позивач надав відповідачу інформаційно-консультивні послуги щодо умов надання банком кредитніх продуктів покупцям відповідача на загальну суму 194 271,53 грн., що підтверджується актами наданих послуг № 6 від 10.10.2014 р., № 8 від 10.11.2014 р., № 9 від 10.12.2014 р.

Разом з тим, відповідач у порушення умов договору взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг виконав неналежним чином, сплатив вартість наданих послуг частково на суму 65 744,58 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 128 526,95 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Наявність заборгованості у відповідача у сумі 128 526,95 грн. підтверджується матеріалами справи, гарантійним листом ТОВ "Е-Комерс" № 04/15 від 14.01.2015 р. та поясненнями представника позивача.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вказаної заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 42 234,18 грн. за період з 26.10.2014 р. по 23.07.2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4 додаткових угод сторони передбачили, що у разі порушення продавцем строків сплати винагороди банку, продавець сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до вказаних вище вимог закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості пеню у сумі 28 828,93 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки останнім не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо 6-ти місячного строку нарахування пені по кожному акту виконаних робіт.

З урахуванням викладеного позовні вимоги ПАТ "Альфа-Банк" підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" про стягнення 170 761,13 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, корпус 2, ідентифікаційний код 38118791) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23494714) заборгованість у сумі 128 526 (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 95 коп., пені у сумі 28 828 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 93 коп.

У решті позовних вимогах - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Комерс" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, корпус 2, ідентифікаційний код 38118791) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23494714) судовий збір у сумі 3 147 (три тисячі сто сорок сім) грн. 12 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 5 жовтня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 12 жовтня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна